Рішення № 72225164, 13.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5170/17

Провадження № 2-а/242/18/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Переясловської Ю.А., при секретарі Островерховому Д.С., розглянувши у письмовому провадженні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидівського ОУ ПФУ Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він згідно п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», одержує пенсію за віком з 12.03.2017 року. 10.11.2017 року, він отримав повідомлення від відповідача, з якого дізнався, що до пільгового стажу йому не було включено період роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева», оскільки надана архівна довідка не підтверджує зайнятість на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці. Вважає дії відповідача неправомірними, просить суд зобов’язати відповідача до пільгового стажу зарахувати період роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева», а також стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.

У зв’язку з набранням 15.12.2017 р. чинності Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 р., на підставі п. п. 10 ч. 1 Перехідних положень КАС України, ч. 1 ст. 12, п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, розгляд справи було здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представником відповідача до суду надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він позовні вимоги не визнав та зазначив, що на виконання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області від 05.09.2017 року Селидівським ОУ ПФУ Донецької області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 13 березня 2017 року та призначено пенсію за віком згідно п. «а» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Крім того, позивачу було направлено з повідомлення Селидівського ОУ ПФУ Донецької області, з вказівкою, що до пільгового стажу його роботи не було включено період роботи на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева», оскільки надана архівна довідка не підтверджує зайнятість на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію на пільгових умовах та не надано наказ про атестацію робочих місць. Відповідач також зазначив, що 12.04.2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в якому, з урахуванням уточнень, просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії, зобов’язати відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи на підприємствах вугільної промисловості, а також період роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургічний завод імені Куйбишева. Тобто, вимоги позивача про зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургічний завод імені Куйбишевавже були розглянуті по суті в межах справи № 242/1429/17. Просив суд згідно п.4 ч.1. ст.238 КАС України провадженням закрити.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Судом встановлено, що з 12.03.2017 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Селидівському об’єднаному УПФУ Донецької області та отримує пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області від 05.09.2017 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Визнано протиправними дії Селидівського ОУ ПФУ Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 та скасовано рішення від 22 березня 2017 року № 1409 про відмову в призначенні пенсії згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язано відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 березня 2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1 з визначенням питання, крім іншого, щодо періоду його роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева, та зобов’язано зарахувати до спеціального стажу роботи періоди роботи позивача з 04.12.2008 року по 17.10.2010 року, з 03.02.2011 року по 18.05.2011 року, з 10.06.2013 року по 31.03.2014 року на підприємстві ВП «Шахта «Жовтневий рудник» ДП Донецька вугільна енергетична компанія; з 25.10.2010 року по 24.12.2010 року, з 10.10.2011 року по 27.11.2012 року, з 01.01.2013 року по 19.02.2013 року на підприємстві ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка», з 01.11.2015 року по 31.01.2017 року на підприємстві ВП «шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Як вбачається з повідомлення Селидівського ОУ ПФУ Донецької області, відповідач на виконання вищевказаного судового рішення повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії, в результаті чого при призначенні пенсії ОСОБА_1Г згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до пільгового стажу його роботи не було включено період роботи на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева», оскільки надана архівна довідка не підтверджує зайнятість на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію на пільгових умовах та не надано наказ про атестацію робочих місць.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року N 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-І № 9349577, він працював на підприємстві Краматорський металургійний завод з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на посаді вогнеупорщика на гарячих роботах 4 та 5 розрядів.

Суд зазначає, що наведені записи в трудовій книжки про роботу позивача за вказаний період свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.

Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

Відповідно до архівної довідки № 12.02-16/406 від 24.06.2015 року, виданої виконавчим комітетом Краматорської міської ради, ОСОБА_1 з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року працював на підприємстві Краматорський металургійний завод на посадах вогнеупорщик на гарячих роботах.

Відповідно до архівної довідки № 12.02-16/405 від 24.06.2015 року, виданої виконавчим комітетом Краматорської міської ради, підтверджено розмір заробітної плати ОСОБА_1 за час його роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод.

Щодо відсутності наказу про атестацію робочого місця позивача, суд встанови наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі – Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 зазначеного Порядку застосування списків йдеться про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Верховний Суду України в своїй ухвалі від 16.09.2014 року справа № 21-307а14, зазначив, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Натомість вищевказані періоди роботи підтверджені належними записами в трудовій книжці позивача БТ-І № 9349577, архівними довідками та у сукупності з іншими доказами дають всі підстави суду вважати, що позивач дійсно працював на вищевказаному підприємству на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Слід також зазначити, що за приписами ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Слід зауважити, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

У зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що у відповідача не було жодних правових підстав щодо відмови в зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева», а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що вищевказані вимоги позивача вже були предметом розгляду в суді і провадження у справі слід закрити, суд вважає необґрунтованими, оскільки постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 р. постанову Селидівського міського суду Донецької області від 30.05.2017 р. було скасовано, зобов’язано відповідача, крім іншого, розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком з визначенням питання, крім іншого, щодо періоду роботи з 03.02.1991 р. по 28.04.1995 р. на підприємстві Краматорський металургійний завод ім..Куйбишева. Таким чином, вимоги позивача щодо вищевказаного періоду роботи по суті судом не розглядались, а постанова суду апеляційної інстанції стосувалась лише зобов’язання відповідача розглянути заяву позивача щодо включення вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст. ст. 9, 72-77, 94, 139, 241-246, 250, 251, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) до Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274) про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати неправомірними дії Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева».

Зобов’язати Селидівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 03.02.1991 року по 28.04.1995 року на підприємстві Краматорський металургійний завод ім. «Куйбишева».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об’єднаного управління Пенсійного фонду (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. № 6, ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після початку її функціонування, безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя