Постанова № 72224907, 12.02.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/31/18

провадження №2-а/165/47/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Дячук С.Л..,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

29.12.2017 позивач ОСОБА_1 надіслала до суду позов до Львівської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і з заявою про поновлення строку звернення до суду. Вимоги мотивує тим, що постановою відповідача від 12.12.2017 року у справі про порушення митних правил №5896/20900/17 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн., оскільки вона ніби то 28.05.2016 року. через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «Мерседес Бенц 313», реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN - код НОМЕР_2, та пропуcтила строк транзитного перебування автомобіля. Позивач стверджує, що всупереч відомостям зазначених у постанові, вона ніколи не перетинала митний кордон на вищевказаному автомобілі в режимі транзит, не є власником транспортного засобу, адмінправопорушення не вчиняла, вказує, що їй не видавалось посвідчення водія, вона немає навиків практичної їзди та не вміє керувати транспортним засобом. Ніколи не ввозила в режимі транзит автомобіль на територію України, тому звернулася до суду за захистом порушеного права.

Зазначає, що на розгляді адміністративного протоколу, який відбувся 12.12.2017 позивач присутня не була, про результати розгляду адміністративної справи зокрема прийняту постанову про накладення стягнення їй стало відомо 26.12.2017 року в день надходження оскаржуваної постанови поштовим зв'язком. 29.12.2017 року вона направила позов до суду. В зв'язку з наведеним просить поновити їй пропущений строк звернення. При цьому наголосила, що була присутня під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 21.11.2017 року і у письмових поясненнях зазначала, що перетинала кордон в якості пасажира, машину не ввозила, жодного правопорушення не вчиняла. Позивач вважає, що постанова про порушення ним митних правил винесена посадовою особою з грубим порушенням норм законодавства, відомчих актів та норм Митного кодексу України, необґрунтовано, упереджено, без встановлення її вини, з порушенням її законних прав, що призвело до незаконного притягнення її до адміністративної відповідачальності та накладення адміністративного стягнення. Просить визнати протиправною та скасувати постанову № 5896/20900/17 від 12.12.2017 року у справі про порушення митних правил.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у адміністративному позові, просить позов задовольнити повністю.Зазначила, що під час складання протоколу було уточнено її адресу, оскільки у інформації про нібито ввезення 28.05.2016 року ОСОБА_1 транспортного засобу було вказано адресу особи АДРЕСА_1, що не відповідає дійсності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В поданих до суду запереченнях просить у задоволенні позову відмовити з підстав наведених у запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що постановою Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №5896/20900/17 від 12.12.2017 року визнано винною ОСОБА_1. у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на позивача стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн. (а.с.8-10)

Як зазначено у оскаржуваній постанові №5896/20900/17 від 12.12.2017 року, що ОСОБА_1 28.05.2016 року через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС ввезла на митну територію України транспортний засіб марки «Мерседес Бенц 313», реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN - код НОМЕР_2, в митному режимі транзит, у встановлений ст.95 Митного кодексу України строк не було вивезено за межі митної території України. Зокрема, вказаний автомобіль з митної території не вивозився та його в інший митним режим, не заявлено. Термін вивезення вищевказаного транспортного засобу з митної території україни закінчився.

У зв'язку з вищенаведеним, державним інспектором ВМО №3 м/п «Грушів» Львівської митниці ДФС України Федик Л.І. 21.11.2017 року було складено протокол про порушення митних правил за № 5896/20900/17 по факту вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбачених частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України (а.с.4-7).

Під час складання протоколу ОСОБА_1 заперечила вчинення адміністративного правопорушення, однак її заперечення не спростовані жодними належними доказами і за результатами розгляді справи прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення передбаченого ч.3 ст.470 МК України.

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 Митного Кодексу України, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

В суді встановлено, що під час складення протоколу свідки не допитувалися. В поясненнях по суті особи, яка притягається до адмінвідповідальності вказала, що транспортний засіб вона на митну територію не ввозила, перетинала кордон лише в якості пасажира, не має права керування транспортними засобами.

В судовому засіданні позивач ствердила, що не ввозила на митну територію України через митний пост «Краковець» Львівської митниці ДФС в митному режимі транзит автомобіль марки «Мерседес Бенц 313», реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN - код НОМЕР_2, і не міг керувати транспортним засобом, оскільки не має посвідчення водія та ніколи не мала доручення на право користування даним транспортним засобом. Однак не заперечила, що перетинала кордон, будучи пасажиром.

Такі твердження позивача підтверджуються довідкою Територіального сервісного центру 0744 МВС у Волинській області від 29.12.2017 року (а.с.12), в якій зазначено, що згідно з інформаційних баз даних ОСОБА_1, жителька АДРЕСА_2, посвідчення водія не отримувала.

Позивач звернулася по даному факту з заявою до Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області про повідомлення про кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 358 КК України з проханням внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування, яку було приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017030050000760, внесеного до ЄРДР 18.05.2017 року, де ОСОБА_1 визнана потерпілою, на даний час проводиться досудове розслідування.

Згідно статті 319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови в справі про порушення митних правил.

Наведені обставини, відсутність доказів на підтвердження ввезення саме позивачем спірного автомобіля, за наявності заперечень останньої, мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Частиною 1 статті 9 Основного Закону України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті рішення Львівська митниця ДФС, як орган владних повноважень, повинна діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що Львівська митниця ДФС, розглянувши справу про порушення митних правил на підставі протоколу про адмінправопорушення, де позивач категорично заперечила вчинення адміністративного правопорушення, діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, прийняла оскаржувану постанову.

Як зазначено у ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Всупереч цьому відповідач не надав жодних доказів на спростування заперечень позивача стосовно непричетності останньої до вчинення вказаного адміністративного правопорушення, а на вимогу суду від 29.01.2018 у письмовому повідомленні від 01.02.2018 року зазначив, що 28.05.2016 гр ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «Мерседес Бенц 313», реєстраційний номер НОМЕР_1 VIN - код НОМЕР_2, термін зберігання записів камер системи відеоспостереження митного поста «Краковець» Дьвівської митниці ДФС становить 90 днів, тому відеоносії записів камер відеоспостереження за вказаний період не можливо надати.

Суд звертає увагу на ту обставину, що згідно інформації АСМО «Інспектор» митного поста «Краковець» Львівської митниці,адреса особи, яка ввезла транспортний засіб на митну територію України вказана АДРЕСА_1, про що позивач зазначала в судовому засіданні, стверджуючи, що її постійне місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_2, що підтверджено даними паспорта громадянина України на імя позивача.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування постанови Львівської митниці ДФС - від 12.12.2017 року у справі № № 5896/20900/17 про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот ) гривень, підлягають задоволенню.

Як зазначає позивач, на розгляді адміністративної справи 12.12.2017 вона не була, копію постанова про адміністративне правопорушення отримала поштовим зв'язком 26.12.2017 року, що підтверджено довідкою начальника ЦПЗ № 2 Укрпошта від 29.12.2017 № 983 (а.с.25). Суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює ОСОБА_1 процесуальний строк з метою захисту порушеного права особи.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 79, 242, 243, 246 КАС України, на підставі ст. ст. 469, 486, 494, 526 Митного кодексу України, суд

вирішив:

Поновити позивачу ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Львівської митниці ДФС України № 5896/20900/17 від 12.12.2017 року у справі про порушення митних правил про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а уразі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий підпис

Згідно з ориігналом

Суддя О.Р. Ференс-Піжук