Рішення № 72224516, 14.02.2018, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/5261/17

Провадження №2/242/395/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Переясловської Ю.А, при секретарі Дуровій Н.Г., за участю представника позивача Тактарової С.А., відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи Капкіної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації до ОСОБА_2, третя особа: Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно із Законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановою КМУ № 999 від 19.07.2006 року «Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями», Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації інвалід Великої Вітчизняної війни ОСОБА_4 був забезпечений автомобілем. ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_4 помер, свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3. Відповідно до п.16 Постанови КМУ № 999 від 19.07.2006 року « Про порядок забезпечення забезпечення автомобілями», автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда був зареєстрований за місцем реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції.

В іншому випадку члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда, автомобіль строк експлуатації якого менш 10 років, залишається у разі сплати до спеціального фонду Державного бюджету, вартості одержаного автомобіля з урахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього інвалідом протягом шести місяців з дня смерті. У інших випадках автомобіль вилучається та повертається головному управлінню соціального захисту населення у повному комплекті, для реалізації у встановленому порядку. Оскільки відповідач згідно СК України, не є членом сім'ї померлого інваліда ВВВ ОСОБА_4, підстави для надання йому дозволу на переоформлення автомобіля відсутні. У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд вилучити у ОСОБА_2 автомобіль ЗАЗ 110380-40, 2007 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1, колір синій у повному комплекті та передати зазначений автомобіль Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовільнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що, на його думку, він не є належним відповідачем по даній справі, оскільки не є родичем померлого ОСОБА_4, автомобіль знаходиться в гаражі, який належав на праві власності померлому ОСОБА_4, за адресою останнього мешкання померлого. Також зазначив, що доглядав померлого протягом тривалого часу до самої його смерті, у зв'язку з чим у нього залишились ключі від будинку та гаражу, які належали померлому. Має безперешкодний доступ до вказаного будинку та гаражу, а також до автомобіля. Крім того, зазначив, що технічний паспорт на спірний автомобіль та ключі від автомобіля знаходяться у нього, повернути їх державі в особі позивача відмовляється, оскільки вважає, що право на автомобіль має лише син ОСОБА_4 Водночас, назвати дані сина та адресу його мешкання відмовився, зазначивши, що останній мешкає у РФ.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовільнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

ОСОБА_4, 1923 року народження, як інвалід Великої Вітчизняної Війни 1 групи, безкоштовно, на підставі заяви, був забезпечений Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, автомобілем «Таврія» ЗАЗ-110380-40, 2007 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір: синій, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Згідно акту Департамента соціального захисту населення Донецької облдежвдміністрації від 06.04.2015 року №1 була проведена інвентаризація організаційно- розпорядчих документів, в ході якої встановлено, що особливі справи інвалідів, законних представниців недієздатних інвалідів, дітей- інвалідів, які були забезпечені автомобілями, мотоколясками та автомобілями отриманими у якості гуманітарної допомоги в період з 1982 року по 2014 рік, залишились на захопленій невідомими озбройними особами території, у зв'язку з чим позивач позбавлений можливості надати суду оригінал акту прийому-передачі автомобіля ОСОБА_4

Водночас, факт отримання автомобіля ОСОБА_4 учасниками судового процесу не оспорювався, крім того, цей факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями заяв про компенсацію витрат на пальне, розпоряджень на компенсацію витрат на пальне, довідки про наявність транспортних засобів в користуванні інвалідів.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Селидівського міського управління юстиції у Донецькій області.

Згідно копії довідки КП Комунальник м.Селидове від 09.11.2017 року, ОСОБА_4 до дня смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1. На момент смерті ОСОБА_4 за даною адресою був зареєстрований один.

Згідно копії акту б/н від 17.11.2017 року, виданого Селидівською міською радою Донецької області, ОСОБА_4, 1923 року народження помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, на момент смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Родичі з ним не проживали.

25.09.2014 року, 15.05.2015 року, 12.07.2017 року, згідно наявних в матеріалах справи актів про результати обстеження автомобіля, управлінням соціального захисту населення Селидівської міської було обстежено автомобіль ЗАЗ 110380-40 та встановлено, що автомобіль знаходиться в належному стані, придатний до подальшої єксплуатації. Відповідач надав комісії з обстеження доступ до автомобіля з метою перевірки його цілісності, однак підписати акт про повернення автомобіля відмовився.

Пунктом 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (в редакції 19.07.2006 року) визначено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений через головне управління соціального захисту, залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, у разі: наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, встановлених облМСЕК (ЦМСЕК, КрМСЕК); проживання і реєстрації на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; відсутності іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту.

До членів сім'ї інваліда належать громадяни України, які проживають разом з ним, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки або піклування над неповнолітніми дітьми, а також на інших підставах, які не заборонені законом і не суперечать моральним засадам суспільства, та місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 до членів сім'ї ОСОБА_4 не відноситься, мешкає за іншою адресою, ніж мешкав померлий ОСОБА_4 Померлого відповідач доглядав до його смерті, оскільки був родичем його померлої дружини, у зв'язку з чим у відповідача залишились ключі від будинку за адресою: АДРЕСА_1, де мешкав померлий, від гаражу, де знаходиться спірний автомобіль, та доступ до спірного автомобіля. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач не має законного права на отримання у користування чи у власність вищевказаного автомобіля. Однак, він фактично утримує цей автомобіль, технічний паспорт на нього та ключі від автомобіля, відмовляючись повернути їх державі в особі Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації.

Листами від 17.09.2014 року та від 07.10.2016 року відповідачу було повідомлено про необхідність в добровільному порядку повернути позивачу легковий автомобіль ЗАЗ «110380-40», яким був забезпечений інвалід, однак відповідач це зробити відмовився, посилаючись на те, що віддасть автомобіль, документи та ключі від нього лише сину померлого.

Відповідно до листа Першої Селидівської державної нотаріальної контори від 23.01.2018 р., спадкової справи після смерті ОСОБА_4 не заведено, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Суд, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.16 постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 19 липня 2006 року (в редакції 03.02.2012 року) «Порядку забезпечення інвалідів автомобілями» визначено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім'ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда і середньомісячний сукупний дохід сім'ї якого за шість місяців, що передують дню смерті інваліда, не перевищує прожиткового мінімуму для сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті інваліда залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід, який:

мав підстави для забезпечення автомобілем на час смерті інваліда або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті;

проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його постійного проживання і реєстрації;

не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який проживає та зареєстрований за місцем постійного проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлого інваліда внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

Розрахункова сума для викупу автомобіля визначається головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний місяць або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Відповідно до наявних у справі матеріалів, ОСОБА_4 на момент смерті проживав один, осіб, які б мали право претендувати на автомобіль відповідно до вищевказаного Порядку, судом не встановлено.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач без правових підстав утримує у себе технічний паспорт на автомобіль, ключі від автомобіля (що підтверджено відповідачем в судовому засіданні) та перешкоджає поверненню автомобіля державі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.

У відповідності до ст. ст. 133, 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1672 гривні.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 12,13, 81, 258, 265Цивільного процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 24, ЄДРПОУ 25917627) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2) третя особа: Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради (розташованого за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Пушкіна, буд.8, ЄДРПОУ 25953988) про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2) автомобіль ЗАЗ 110380-40, 2007 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1, колір синій у повному комплекті на користь Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (розташованого за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 24, ЄДРПОУ 25917627).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_2) на користь держави судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційному суді Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 16.02.2018 р.

Суддя Ю.А. Переясловська