Рішення № 72224249, 12.02.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5513/17

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

при секретарі Теліціній О.О.,

за участю представника позивача -

відповідачів -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2017 року до суду надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій зазначено, що відповідно до кредитного договору № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 9800 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18 % на рік, а також зі сплатою комісії за надання кредитних коштів в розмірі 1,90% від суми кредиту щомісячно в період сплати. 01 квітня 2011 року між позивачем та ОСОБА_2 в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов*язань за вказаним кредитним договором було укладено договір поруки № РХ029031.1516.003. Приймаючи до уваги, що позичальник ОСОБА_1 неналежним чином виконував передбачені договором зобов*язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 03 листопада 2017 року за кредитним договором № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року виникла заборгованість, яка складається із: поточної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3970 гривень 86 копійок, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7439 гривень 15 копійок, поточної заборгованості по комісії в розмірі 186 гривень 20 копійок, простроченої заборгованості по комісії в розмірі 11730 гривень 60 копійок, заборгованості за пенею в розмірі 14550 гривень 29 копійок, а всього 37877 гривень 10 копійок, які позивач просить стягнути з відповідачів на його користь солідарно.

В судове засідання представник позивача не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що підтримує заявлені позовні вимоги і не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не з*явились, про час і місце його проведення були повідомлені належним чином, в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не надали. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 01 квітня 2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № IKCASHG.1517.002 (а.с.33-36).

Відповідно до п.п.1.1.1, 1.1.2, 1.1.3, 1.1.4, 4.2.1 укладеного кредитного договору позивач по справі надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9800 гривень 00 копійок до 31 березня 2013 року зі сплатою 18 % річних за користування кредитом, а позичальник зобов*язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплатити нараховані проценти та комісії та виконувати всі свої зобов*язання у повному обсязі у строки, передбачені договором.

Пунктом 1.1.5 договору передбачений обов*язок позичальника сплачувати банку комісію за надання кредитних ресурсів у розмірі 1,90% від суми кредиту по договору, щомісяця в період сплати.

Згідно п. 6.3 кредитного договору за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк нараховує позичальнику пеню в розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до п.7.1 кредитного договору № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє до повного виконання позичальником своїх зобов*язань за договором.

Згідно п.8.6 кредитного договору № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року сторони домовились, що строк позовної давності до вимог за цим договором (в тому числі щодо стягнення неустойки) становить 10 років.

01 квітня 2011 року в забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов*язань за кредитним договором № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року між позивачем по справі та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № РХ029031.1516.003 (а.с.37), відповідно до п.п.16 якого остання зобов*язалась відповідати перед ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» в тому ж обсязі, що і боржник – ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Пунктом 4 договору поруки № РХ029031.1516.003 від 01 квітня 2011 року передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов*язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.12 договору поруки № РХ029031.1516.003 від 01 квітня 2011 року порука за цим договором припиняється після закінчення 2 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов*язань щодо повернення кредитних коштів, у зв*язку з чим станом 03 листопада 2017 року сума заборгованості за кредитним договором № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року згідно розрахунку позивача становить 37877 гривень 10 копійок і складається з : поточної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3970 гривень 86 копійок, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7439 гривень 15 копійок, поточної заборгованості по комісії в розмірі 186 гривень 20 копійок, простроченої заборгованості по комісії в розмірі 11730 гривень 60 копійок, заборгованості за пенею в розмірі 14550 гривень 29 копійок (а.с.4-32). В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов*язаний виконати свій обов*язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов*язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов*язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов*язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

В силу ст.ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов*язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов*язання боржником. У разі порушення боржником зобов*язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов’язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно цього Розпорядження м.Макіївка Донецької області, де зареєстрований відповідач ОСОБА_1 входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції – це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м.Макіївка Донецької області.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорта відповідача з відміткою про реєстрацію місця проживання (а.с.40-41), тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що період нарахування пені визначений з 12 жовтня 2011 року по 03 листопада 2017 року. Підстави для нарахування пені після 14 квітня 2014 року, зважаючи на вищевикладені положення законодавства відсутні, отже з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню пеня за період часу з 12 жовтня 2011 року по 13 квітня 2014 року включно в розмірі 10493 гривні 89 копійок.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 не виконав зобов*язань по поверненню кредитних коштів, передбачених кредитним договором, отже із нього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року станом на 03 листопада 2017 року яка складається з : поточної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3970 гривень 86 копійок, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7439 гривень 15 копійок, поточної заборгованості по комісії в розмірі 186 гривень 20 копійок, простроченої заборгованості по комісії в розмірі 11730 гривень 60 копійок, заборгованості за пенею, нарахованою за період часу з 12 жовтня 2011 року по 13 квітня 2014 року включно в розмірі 10493 гривні 89 копійок, а всього 33820 гривень 70 копійок.

Оскільки п.12 договору поруки № РХ029031.1516.003 від 01 квітня 2011 року передбачено, що порука за цим договором припиняється після закінчення 2 років з дня настання терміну повернення кредиту за кредитним договором, в задоволенні позову до поручителя ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки термін повернення кредиту за кредитним договором № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року – до 31 березня 2013 року, отже порука станом на теперішній час припинена.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати пов*язані зі сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 527,553, 554, 559,612, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. ст. ст. 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» заборгованість за кредитним договором № IKCASHG.1517.002 від 01 квітня 2011 року станом на 03 листопада 2017 року яка складається з : поточної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3970 гривень 86 копійок, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 7439 гривень 15 копійок, поточної заборгованості по комісії в розмірі 186 гривень 20 копійок, простроченої заборгованості по комісії в розмірі 11730 гривень 60 копійок, заборгованості за пенею нарахованої з 12 жовтня 2011 року по 13 квітня 2014 року в розмірі 10493 гривні 89 копійок, а всього 33820 (тридцять три тисячі вісімсот двадцять) гривень 70 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» витрати, пов*язані зі сплатою судового збору в розмірі 1428 (одна тисяча чотириста двадцять вісім) гривень 64 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 14 лютого 2018 року.

Суддя