Вирок № 72223648, 16.02.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2881/17

Провадження № 1-кп/165/95/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

за участю секретаря Навроцької М.Р.,

прокурора Веремчук Л.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду судовий розгляд кримінального провадження №12017030050001432 від 20 жовтня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, інвалідом І-П групи не являється, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, мікрорайон Шахтарський, 2/4, не судимий,

у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.119 КК України, — суд,

встановив:

.

19 жовтня 2017 року, близько 19 год. 30 хв. у м. Нововолинську, ОСОБА_1, перебуваючи біля входу у Нововолинський міський відділ УДСНС у Волинській області, що знаходиться за адресою: вул. Винниченка, 8, м. Нововолинськ, Волинська область, під час конфлікту з ОСОБА_6, не маючи наміру на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6, чи настання його смерті, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча, з урахуванням ситуації, обстановки, фізичних даних та стану алкогольного сп'яніння потерплого, повинен був і міг їх передбачити, наніс ОСОБА_6 удар ногою по голові, від чого потерпілий упав на спину та вдарився тім'яною ділянкою голови в асфальтове покриття, чим ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді важкої закритої черепно-мозкової травми зі зламом кісток склепіння (скроневої кістки) та основи черепа, гострої епідуральної гематоми справа, забою головного мозку важкого ступеня, дислокаційного синдрому, набряку – набухання головного мозку, осаднення м'яких тканин тім'яної ділянки волосяної частини голови, обличчя, гематоми навколо правого ока, які згідно висновку експерта №133 від 12 грудня 2017 року у своїй сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та здоров'я потерпілого як в момент їх спричинення такі і в подальшому їх протіканні. 20 жовтня 2017 року ОСОБА_6 без свідомості доставлений у реанімаційне відділення Нововолинської ЦМЛ, де 22 жовтня 2017 року не приходячи у свідомість від отриманих тілесних ушкоджень помер.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому злочині визнав повністю, підтвердив час, місце та обставини вчинення ним протиправних дій щодо ОСОБА_6 зазначеним у обвинувальному акті. Також показав, що після здійснення ним одного удару ногою ОСОБА_6 в щелепу останній впав та вдарився головою у бордюр, після чого він його підняв (потерпілий був при свідомості), запитав у нього, чи той почувається нормально, після отримання ствердної відповіді поклав останнього на траву газону, після чого покинув місце події. Також за значив, що раніше ОСОБА_6 не знав, конфліктів з ним у нього не було. У вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив протиправно, частково відшкодував потерпілим завдану шкоду та просив у них вибачення. Просив суд його суворо не карати, не призначати реальне покарання пов'язане з позбавленням волі, дати йому можливість виправитися, працювати, щоб мати можливість надалі виплачувати потерпілим кошти за завдану шкоду.

Потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 кожен зокрема показали, що про те, що ОСОБА_6 перебуває у реанімаційному відділенні Нововолинської ЦМЛ дізнались від працівників поліції, про обставини злочину дізнались із матеріалів кримінального провадження. Коли потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 приїхали в лікарню, ОСОБА_6 був без свідомості, тому з ним не спілкувались. Характеризують останнього позитивно, однак потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що розлучилась із чоловіком із за того, що останній зловживав алкогольними напоями, після смерті бувшого чоловіка у неї на утриманні залишилось двоє його малолітніх дітей. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили, що обвинуваченим частково відшкодовано завдану шкоду.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, і що вони правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, потепілих, та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

Суд визнає ОСОБА_1 винуватим у вбивстві, вчиненому через необережність, та кваліфікує його дії за ч.1 ст.119 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне часткове відшкодування завданого збитку (а.с.56).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не визнає.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину, який згідно ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та дані про його особу: що він є особою молодого віку, має постійне місце проживання, сім'ю, доглядає за бабусею літнього віку, яка є інвалідом ІІ групи (а.с.55,59), є працездатним (а.с.49), що він виключно позитивно характеризується по місцю проживання (а.с.47,58), посередньо характеризується за місцем навчання (а.с.46), вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.60), на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.с.49), враховуючи думку потерпілих: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у судових дебатах фактично у призначенні покарання поклались на розсуд суду, а потерпіла ОСОБА_5 просила призначити покарання у вигляді обмеження волі для того, щоб ОСОБА_1 мав можливість працювати та сплачувати кошти на утримання двох малолітніх дітей, і приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 для виправлення та перевиховання слід призначити покарання у вигляді обмеження волі.

Підстав для застосування ст.69 КК України суд не вбачає.

ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні обрано з 26 жовтня 2017 року запобіжний захід у виді тримання під вартою (а.с.13-14, 50-51).

За проведення судової імунологічної експертизи стягнути в дохід держави з ОСОБА_1 989,60 грн. — висновок №213 від 23 листопада 2017 року (а.с.63-67).

Долю речових доказів суд вирішує згідно ст.100 КПК України.

Прокурором в інтересах цивільного позивача — Фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради подано позов до цивільного відповідача ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення на суму 617,90 грн.

У судовому засіданні прокурор Веремчук Л.М. цивільний позов підтримала, просила його задоволити.

У судовому засіданні ОСОБА_1 позов визнав повністю, не заперечив щодо його задоволення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільний позов про стягнення витрат з ОСОБА_1 на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення підлягає до задоволення повністю в сумі 617,90 грн.

Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, — суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України призначивши покарання у виді обмеження волі на строк три роки шість місяців.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши його з-під варти в залі суду та покласти на нього наступні обов'язки: заборонити залишати житло за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, мікрорайон ШахтарськийАДРЕСА_1 з 18 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. без дозволу суду; з'являтись до суду за першою вимогою.

Попередити ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_1 покласти на Нововолинський ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП України у Волинській області за місцем його проживання: мікрорайон ШахтарськийАДРЕСА_2.

Згідно ч.4 ст.181 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.

Строк відбування покарання рахувати ОСОБА_1 з часу приведення вироку до виконання, зарахувавши до строку покарання його попереднє ув'язнення з 26 жовтня 2017 року по 16 лютого 2018 року включно, відповідно до ч.1, ч.5 ст.72 КК України, із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні обмеження волі.

За проведення судової імунологічної експертизи стягнути в дохід держави із ОСОБА_1 989 (дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп.

Речові докази: диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом з камер спостереження магазинів "Аміго" та "Копійочка" від 19 жовтня 2017 року (а.с.71) — залишити при матеріалах кримінального провадження (а.с.72);

Речові докази: дві скляні пляшки з під пива "Львівське"; наволочку на подушку; кофту синього кольору; бейсболку чорного кольору; пробник духів; зріз з шпалер за нашаруванням речовини бурого кольору; змиви речовини бурого кольору; одіяло (а.с.74), які передано на зберігання у кімнату РД Нововолинського ВП Володимир-Волинсього ВП ГУНП України у Волинській області (а.с.73) — знищити.

Речові докази: шкіряну куртку чорного кольору; мобільний телефон чорного кольору та гроші в сумі шістдесят п'ять копійок (а.с.74), які передано у кімнату РД Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП України у Волинській області (а.с.73) — передати потерпілій ОСОБА_3

Цивільний позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Нововолинської міської ради кошти на рахунок місцевого бюджету в сумі 617 (шістсот сімнадцять) грн. 90 коп., які були витрачені закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла внаслідок кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Василюк