Рішення № 72223370, 15.02.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/11128/17

Провадження № 2/219/288/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Останкевич Є.Ю

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської Ради Про визнання спадкоємцем четвертої черги .

В С Т А Н О В И В :

9.10.2017 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача посилаючись на те , що вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Поруч з нею у квартирі №79 проживала ОСОБА_2.

ОСОБА_2 була одинокою, ніяких родичів вона не мала. Деякий час вони мешкали просто як сусіди, які мали добрі стосунки, згодом вона стала все більше допомагати їй, опікуватись нею та доглядати її. У ОСОБА_2 були паралізовані руки, вона майже нічого не могла робити самостійно без сторонньої допомоги.

У жовтні 2002 року її дочка - ОСОБА_3 стала перебувати у фактичних шлюбних відносинах з чоловіком, з яким стали проживати у квартирі, належній їй, а вона стала проживати разом з ОСОБА_2 у квартирі, належній останній. Вони були пов’язані спільним побутом, і проживали однією сім’єю.

17.12.2004 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання, за яким ОСОБА_2 передала їй у власність належну на праві власності квартиру, взамін чого вона зобов’язалась забезпечувати її утриманням та доглядом довічно на умовах, передбачених договором, що підтверджується договором від 17.12.2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Макіївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі під №4137.

7.02.2017року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Макіївським міським відділом запису актів громадського стану Державної ОСОБА_5 Міністерства юстиції так званої ДНР від 7.02.2017 року, актовий запис №266 від 7.02.2017 року. На час смерті ОСОБА_2 мешкала у м. Макіївка Донецької області, яке на даний час є тимчасово окупованою територією.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 померла на території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для отримання свідоцтва про її смерть, вона звернулась до Покровського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області. Але в отриманні свідоцтва про смерть їй було відмовлено, оскільки лікарське свідоцтво про смерть, яке центром первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Макіївка, так званої ДНР, не є підставою для державної реєстрації смерті, так як згідно з чинним законодавством, Україна не визнає документи, видані окупаційною владою в Криму та так званих ДНР та ЛНР.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 6.04.2017 року було встановлено факт смерті ОСОБА_2 Заявником у даній справі була саме вона , що підтверджується рішенням суду.

26.04.2017року було видане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 українського зразку.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з недоотриманоїпенсії.

Фактично вона прийняла спадщину після смерті спадкодавця, оскільки залишилася проживати у вказаній квартирі, крім того, до її смерті постійно проживала за вказаною адресою.

Відповідно до ч. З ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявив про відмову від неї.

За життя спадкодавця , нею не був складений заповіт.

Враховуючи відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом, а також відсутність спадкоємців за законом першої, другої, третьої черг, вона, відповідно до ст. 1264 ЦК України, вона має право на спадкування за законом у четверту чергу.

25.07.2017 року вона поштою направила лист до Шахтарської державної нотаріальної контори про намір прийняти спадщину за законом , що підтверджується заявою від 25.07.2017 року.

Отже, вона є спадкоємцем померлої четвертої черги, оскільки інших спадкоємців ОСОБА_2 не має, тому їй необхідно у судовому порядку вирішити питання визнання її спадкоємцем померлої четвертої черги.

Зазначає , що на даний час м. Макіївка Донецької області є тимчасово окупованою територією. Через початок бойових дій безпосередньо у м. Макіївка, багатьох документів на підтвердження спільного проживання не збереглось.

На підтвердження проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 однією сім’єю не менш як п’ять років, є наступні докази.

У 2004 року вона з ОСОБА_2 відключили належні нам квартири від системи центрального опалення, та встановили автономне опалення. Проект на автономне опалення був єдиним на квартири №79 та №80, оскільки вони розташовані поруч на одному поверсі. Газовий котел встановлений у квартирі №79, у якій вони проживали з ОСОБА_2

Листами №06-1300 від 18.04.2005 року та №06-1301 від 18.04.2005 року їй та ОСОБА_2 роз’яснений порядок відключення від центрального опалення та встановлення автономного опалення. Нумерація листів свідчить, що вони подані одночасно.

Вона сплачувала комунальні платежі за обидві квартири, що підтверджується квитанціями, з яких вбачається, що написи на них виконані однією рукою, та сплата проводилась в один і той же час.

З початком бойових дій наприкінці 2014 року вона з ОСОБА_2 були змушені виїхати з м. Макіївки. Вони стали тимчасово проживати у її родичів у м. Бахмуті (Артемівську) за адресою: вул. Некрасова, 42/6, що підтверджується довідками з місця проживання від 24.11.2014 року. Проживали вони у зятя - ОСОБА_6, у належній йому квартирі. У разі необхідності, ОСОБА_6 може це підтвердити у судовому засіданні.

У 2016 році вони разом з ОСОБА_2 повернулись до м. Макіївка, через це була припинена виплата їй пенсії, і фактично вона стала утримувати її.

Саме вона займалась організацією похорон ОСОБА_2, несла усі витрати, що підтверджується договором-заказом від 8.02.2017 року, у якому замовником зазначено саме її.

Їй була видана довідка про зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2, що підтверджується адресною довідкою №44/1-361 від 17.02.2017 року.

Зазначені факти підтверджуються і письмовими показами ОСОБА_7, яка допомагала їй доглядати ОСОБА_2, коли вони працювала або виїжджала, які додані до позовної заяви. Також може підтвердити зазначену у позові інформацію її племінник - ОСОБА_6, в квартирі якого вона зареєстрована як переміщена особа та у якого вони мешкали разом з ОСОБА_2На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст. З, 4, 118-120 ЦПК України, ст. ст.1216 - 1218, 1220,1223, 1264, 1268, 1269 ЦК України просила постановити рішення яким ,визнати її спадкоємицею четвертої черги за законом, після смерті ОСОБА_2, яка померла 7.02.2017 року.

Позивач у судове засідання не з’явилась ,надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився надав заяву про розгляд справи у його відсутність в якій зазначив ,що він не є відповідачем по справі.

Дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини :

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку , встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

З наданих позивачем письмових доказів вбачається ,що 17.12.2004 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір довічного утримання , за яким ОСОБА_2 передала позивачу у власність належну на праві власності квартиру № 79 будинку №18 (арк.с.8)

7.02.2017 року ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (арк.с.9)

З копії заяви наданої позивачем від 25.07.2017 року яка міститися на( арк. с. 25 ) вбачається,що позивач ОСОБА_1 звертається з заявою про прийняття спадщини до Шахтарської державної нотаріальної контори яка знаходиться у м. Покровськ Донецької області.

Будь яких доказів ,що відповідач ,а саме Бахмутська мська Рада порушує , не визнає або оспорює права , свобод чи законні інтереси позивача ОСОБА_1 ,а саме не визнає що позивач є спадкоємцем четвертої черги за законом, після смерті ОСОБА_2, яка померла 7.02.2017 року відповідно до ст. 81 ЦПК України позивачем не надано,тому суд вважає що у задоволенні заявлених вимог слід відмовити так як вони не знайшли свого підтвердження доказами у судовому засіданні.

Керуючись ст. 3,4,5,76-80,263-268 ЦПК України ,суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Бахмутської міської Ради Про визнання спадкоємцем четвертої черги відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області протягом 30днів з дня його проголошення .

Суддя :

Справа № 219/11128/17

Провадження № 2/219/288/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Л.І.Хомченко