Постанова № 72222805, 13.02.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 127/1149/17

Провадження №22-ц/772/216/2018

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Венгрин О. О.

Доповідач :Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

За участю секретаря: Безрученко Н.Р.,

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

третя особа - Вінницька районна державна нотаріальна контора,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року, ухвалене під головуванням судді Венгрин О.О. в м. Вінниціо 13 год. 03 хв., зі складенням його повного тексту 06 грудня 2017 року,

в цивільній справі №127/1149/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Вінницька районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно пункту 8 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернулась в суд з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її рідна тітка - ОСОБА_2, якій належав житловий будинок по АДРЕСА_1. 12 травня 2016 року вона звернулась до Вінницької районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину. Отримала відповідь за №1221/02-17 від 16.05.2016 р. про те, що видати свідоцтво про право на спадщину не можливо, оскільки пропущено строк для подання заяви про прийняття спадщини, а докази, які підтверджують факт її постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 відсутні.

Згідно довідки виконкому Некрасовської сільської ради №328 від 06.04.2016 ОСОБА_2 до дня своєї смерті була зареєстрована по АДРЕСА_1, проживала одиноко, відомості про проживання з 2004 року в сільській раді відсутні. З 2004 року ОСОБА_2 почала проживати разом з позивачем у квартирі по АДРЕСА_2 аж до смерті, оскільки була одинока, не могла самостійно вести домашнє господарство. Вони з ОСОБА_2 спільно купували продукти, разом утримували житло, робили його поліпшення, вели спільний побут, разом відзначали свята. 14 червня 2007 року ОСОБА_2 замовила у ФОП ОСОБА_8 вхідні двері у квартиру, сплативши 1300,00 грн. Згідно лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 р., виданого КЗ "Центр первинної медико-санітарної допомоги №3" факт смерті ОСОБА_2 зареєстровано у квартирі по АДРЕСА_2. Поховала ОСОБА_2 позивач за свої кошти. Встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини їй потрібно для оформлення спадщини після смерті тітки.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, оскільки ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, фактично до смерті проживала по АДРЕСА_1 окремо від позивача. Крім того, суд не встановлює факт прийняття спадщини, оскільки спадщина приймається відповідно до ст. 1268 ЦК України, а саме: спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину; шляхом подання заяви нотаріусу. В зв'язку з цим в судовому порядку може бути встановлено факт постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції надано перевагу доказам, які надані відповідачами, та не враховано доказів позивача.

Зокрема, судом не надано оцінку довідкам №328, №535, №269 виконавчого комітету Некрасівської сільської ради щодо їх належності та допустимості, оскільки у 2016 році сільська рада зазначала, що відомості про проживання ОСОБА_2 у АДРЕСА_6 з 2004 року відсутні, а згодом у 2017 році сільська рада змінила інформацію та вказала у довідці №629, що все ж таки ОСОБА_2 проживала у АДРЕСА_3

Крім того, судом не взято до уваги акт опитування сусідів позивача від 20 травня 2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживала без реєстрації по АДРЕСА_4 із позивачем з 2004 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно купували продукти, разом утримували житло, робили його поліпшення, вели спільний побут, разом відзначали свята. Про спільне проживання та поліпшення квартири, у якій проживали скаржник та спадкодавець свідчить і довідка №1 від 25.05.2016, видана ФОП «ОСОБА_8.» про купівлю дверей на суму 1300 грн. і товарний чек №715 від 14.06.2007. Тому скаржник вважає, що суд прийшов до передчасного висновку про проживання ОСОБА_2 у с. Некрасове, оскільки необґрунтовано відхилив докази позивача, не прийняв до уваги всіх доказів та не надав їм правової оцінки.

Представник відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 на апеляційну скаргу подав відзив з якого вбачається, що з оскаржуваним рішенням відповідачі погоджуються, тому апеляційну скаргу просять залишити без задоволення, а рішення без змін.

Справа призначена до розгляду в Апеляційному суді Вінницької області 13 лютого 2018 року о 11.20 год. В судове засідання з'явилися позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_10, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представник відповідачів адвокат ОСОБА_9, відповідач ОСОБА_7 Представник третьої особи - Вінницької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника нотаріальної контори у зв'язку з великою завантаженістю, при вирішення справи покладається на розсуд суду. Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положеннями пункту четвертого частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною першою та другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи та їх представників, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне залишити її без задоволення.

Судом першої інстанції установлено та з матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка була тіткою сторін ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.89 зворот т. 1)

З копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли шляхом подання заяв до Вінницької районної державної нотаріальної контори: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (як спадкоємці за законом) (а.с.87 зворот, 88 зворот, 89 т. 1) і ОСОБА_4 (як спадкоємець за заповітом) (а.с.94 т. 1).

У заявах про прийняття спадщини від 13.09.2012 спадкоємці за законом - відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 (в особі представника) в заяві від 13.04.2013 зазначили адресу проживання спадкодавця ОСОБА_2 до дня смерті - АДРЕСА_1. (а.с. 87 зворот, 88 зворот, 89, 94 т. 1).

Вінницька районна державна нотаріальна контора листом за №1221/02-17 від 16.05.2016, повідомила ОСОБА_3, що строк подання заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплинув 10.11.2012, ОСОБА_3 заяви про прийняття спадщини не подала, їй роз'яснено право звернутись до суду з позовом про продовження строку на подачу заяви про прийняття спадщини, або про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с.17 т. 1).

Згідно довідки виконавчого комітету Некрасовської сільської ради №328 від 06.04.2016, ОСОБА_2, 1928 року народження, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року була зареєстрована по АДРЕСА_1, проживала одиноко. Відомості про проживання з 2004 року в сільській раді відсутні. Померла за адресою: АДРЕСА_5 в квартирі племінниці. (а.с.18 т. 1)

Згідно лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3», факт смерті ОСОБА_2 зареєстровано у квартирі по АДРЕСА_2, а місце проживання ОСОБА_2 зазначено АДРЕСА_1. (а.с.21 т. 1)

Як свідчать виписки з погосподарських книг згідно матеріалів архіву Некрасовської сільської ради Вінницького району Вінницької області за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до яких ОСОБА_2 значилась членом сім'ї до 1996 року, а з 1996 року - голова сім'ї , члени сім'ї відсутні (а.с.19-20, 199-203 т. 1).

Згідно акта сусідів позивача від 20 травня 2016 року, посвідченого майстром МКП «ЖЕК №7», ОСОБА_2 фактично проживала без реєстрації по АДРЕСА_4 разом зі своєю племінницею ОСОБА_3 з 2004 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 спільно купували продукти, разом утримували житло, робили його поліпшення, вели спільний побут, разом відзначали свята. (а.с.22 т. 1).

З копії листа ФОП ОСОБА_8 №1 від 25.05.2016, встановлено, що ОСОБА_2 зверталася до ФОП ОСОБА_8 стосовно встановлення дверей у житловій квартирі по АДРЕСА_2. Загальна вартість робіт, яка була оплачена ОСОБА_2 склала 1300,00 грн. (а.с. 23 т. 1). Про що свідчить копія товарного чека №715 від 14.06.2007 на вхідні двері, вартістю 1300,00 грн. (а.с.166 т. 1).

Відповідно до довідки ПП «Милосердя-В» №15 від 24.05.2016, ОСОБА_3 поховала ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за власні кошти. (а.с.24 т. 1)

З копії заповіту ОСОБА_2 від 28.12.2011, зареєстрованого в реєстрі за №3284, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_11, вбачається, що ОСОБА_2 на час складання заповіту зазначила, що вона зареєстрована та проживає по АДРЕСА_1 (а.с. 100 зворот т. 1).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування фізичної особи Управління ДМС у Вінницькій області від 30.05.2013, ОСОБА_2 була зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с.88 т. 1)

З копії повідомлення Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі №Р-50 від 17.11.2016, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, прописана по АДРЕСА_1 з 01.01.2004 по 31.05.2012 перебувала на обліку та отримувала пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Вінницькому районі, пенсію отримувала через поштове відділення зв'язку №23255 с. Некрасове (а.с.176 т. 1).

Згідно інформації Вінницької дирекції ПАТ «Укрпошта» №10-12-В-210 від 07.09.2017, пенсійні відомості за період з 01.01.2004 р. по 31.05.2012 р. знищені (а.с.27 т. 1).

З копії довідки виконавчого комітету Некрасовської сільської ради №104 від 19.02.2013, встановлено, що ОСОБА_2, 1927 року народження, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року була зареєстрована та фактично проживала по АДРЕСА_1 (а.с.177 т. 1).

У довідці №269 від 27.06.2017, Некрасовська сільська рада Вінницького району Вінницької області повідомила, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_2 роки проживала по АДРЕСА_1 Проживала ОСОБА_2 одиноко. Інформація, яка міститься у довідках №328 від квітня 2016 р., №535 від червня 2016 р., виданих ОСОБА_3, була помилковою та зазначалася лише зі слів замовника довідок (а.с.211 т.1).

З копії особового рахунку НОМЕР_2 (МКП «ЖЕК №7») встановлено, що в квартирі по АДРЕСА_2 проживали: з 01.12.1974 по 16.04.2004 - ОСОБА_12, з 01.12.1974 - ОСОБА_3 (власник), з 26.08.1993 - ОСОБА_13 (син власника) (а.с.189 т. 1).

Згідно акту сусідів від 22 грудня 2016 року, посвідченого секретарем Некрасовської сільської ради, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року фактично проживала по АДРЕСА_1 протягом усього часу проживання ОСОБА_2 за цією адресою інші особи в її помешканні не проживали. ОСОБА_2 проживала одиноко (а.с.198 т. 1).

Відповідно до інформації Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації за №2281 від 10.05.2017, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка проживала по АДРЕСА_1 зверталась до управління із заявами про призначення субсидії на придбання твердого палива протягом 2007-2012 років (а.с.204 т. 1).

Свідки позивача ОСОБА_14 (подруга позивача), ОСОБА_15 (сусідка позивача), ОСОБА_13 (син позивача), ОСОБА_16 (мати свідка ОСОБА_14 - подруги позивача) суду пояснили, що ОСОБА_2 кілька років до смерті проживала в квартирі з позивачем ОСОБА_3, фактично жили однією сім'єю, ОСОБА_3 з сином доглядали її. Разом з тим, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що покази цих свідків суперечать письмовим доказам, зібраним у справі.

При цьому, покази свідків відповідачів ОСОБА_17 (сестра спадкодавця ОСОБА_2.), ОСОБА_18 (знайомий ОСОБА_17.), ОСОБА_19 (землевпорядник Некрасовської сільської ради) про те, що ОСОБА_2 фактично до смерті проживала у своєму будинку по АДРЕСА_1 суд вважав такими, що не суперечать письмовим доказам, зібраним у справі.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про відмову ОСОБА_3 в задоволенні позову взяв до уваги сукупність досліджених доказів, з яких вбачається, що померла ОСОБА_2 до дня смерті фактично проживала за адресою: АДРЕСА_1, а також те, що інформація щодо місця проживання останньої у м. Вінниці була зазначена лише зі слів її племінниці ОСОБА_3

Так, у матеріалах справи міститься остаточна довідка №269 від 27.06.2017, видана Некрасовською сільською радою Вінницького району Вінницької області, з якої вбачається, що відповідно до відомостей, які знаходяться в сільській раді, та погосподарських книг за 2001-2005 роки, 2006-2010 роки, 2011-2015 роки, громадянка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в період з 01.01.2004 по ІНФОРМАЦІЯ_2 роки, тобто до дня смерті фактично (постійно) проживала за адресою: АДРЕСА_1. Проживала ОСОБА_2 одиноко. А також те, що інформація, яка міститься у довідці №328 від квітня 2016 року, та в довідці №535 від червня 2016 року, виданих ОСОБА_3 була помилковою та зазначалася лише зі слів замовника даних довідок.

Дійсно, відповідно до лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2, місцем проживання померлої ОСОБА_2 зазначається за адресою: АДРЕСА_1 а факт смерті ОСОБА_2 зареєстровано у квартирі по АДРЕСА_2

Крім того, у заповіті від 28 грудня 2011 року, посвідченому ОСОБА_11, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрованому в реєстрі за №3284, складеному заповідачем ОСОБА_2, остання особисто зазначає про те, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1

Також із заяв від 13 вересня 2012 року ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та заяви ОСОБА_4 від 30 квітня 2013 року, заяви його представника ОСОБА_20 від 04 червня 2014 року, поданих до Вінницької районної державної нотаріальної контори, які містяться у спадковій справі №535/2012 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2, вбачається, що на момент своєї смерті спадкодавець постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1

Факт постійного проживання померлої у АДРЕСА_6 також підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання або місця перебування фізичної особи від 30.05.2013, виданою Управлінням державної міграційної служби України у Вінницькій області, з якої вбачається, що за відомостями адресно-довідкового підрозділу, місце проживання або перебування ОСОБА_2: АДРЕСА_1

Як вбачається із відповіді на адвокатський запит від 17.11.2016, №р-50 від Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі Вінницької області, ОСОБА_2 прописана за адресою: АДРЕСА_1 протягом 01.01.2004 по 31.05.2012 перебувала на обліку та отримувала пенсію в Управлінні Пенсійного Фонду в вінницькому районі. Пенсію остання отримувала через поштове відділення зв'язку №23255 АДРЕСА_1

Факт проживання ОСОБА_2 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року за адресою: АДРЕСА_1 та те, що остання проживала одиноко також підтверджується актом від 22.12.2016, складеного сусідами померлої із зазначенням паспортних даних, підписи яких посвідчується посадовою особою Некрасовської сільської ради.

Крім того, ОСОБА_2, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 зверталась до Управління праці та соціального захисту населення з заявами про призначення субсидій на придбання твердого палива протягом 2007-2012 років, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит від 10.05.2017, №2281 та також свідчить про фактичне місце проживання померлої саме у с. Некрасове.

Водночас, факт того, що ОСОБА_2 проживала разом із позивачем у АДРЕСА_2 спростовується копією особового рахунку НОМЕР_2 наданого ЖЕК №7 на ухвалу суду першої інстанції, із якого вбачається, що у вказаній квартирі протягом усього часу постійно проживали лише ОСОБА_12, ОСОБА_3 та ОСОБА_13

Наведене спростовує аргументи апеляційній скарзі ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції не взято до уваги акт опитування сусідів позивача від 20 травня 2016 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 фактично проживала без реєстрації по АДРЕСА_4 із позивачем з 2004 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно купували продукти, разом утримували житло, робили його поліпшення, вели спільний побут, разом відзначали свята.

Відхиляючи надані позивачем суду першої інстанції докази, суд вірно прийшов до висновку, що вони суперечать іншим доказам у справі в їх взаємному зв'язку.

Не приймаються апеляційним судом, та спростовуються вірно встановленими у суді першої інстанції обставинами справи, доводи апеляційної скарги про те, що довідка №1 від 25.05.2016, видана ФОП «ОСОБА_8.» про купівлю дверей на суму 1300 грн. і товарний чек №715 від 14.06.2007, при купівлі яких ФОП «ОСОБА_8.» була надана знижка ОСОБА_2, як пенсіонеру, свідчить про спільне проживання та поліпшення квартири, у якій проживали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 підтвердила той факт, що оформлення купівлі дверей на ОСОБА_2 було викликане значною знижкою, яку ФОП надавало пенсіонерам при купівлі дверей.

Згідно із положеннями статті 10, статті 60 ЦПК України (в редакції цього Кодексу на час розгляду справи судом першої інстанції) кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Статтею 212 ЦПК України (у редакції цього Кодексу на час розгляду судом першої інстанції) передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 214 ЦПК України (у редакції цього Кодексу на час розгляду судом першої інстанції) під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджується.

Отже, на підставі повного і всебічного дослідження матеріалів справи та надання належної правової оцінки доводам сторін і зібраним у справі доказам, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності законних підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, понесені судові витрати покладаються на учасника справи, який звернувся з апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 375, 376, 382, 384, 389 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 30 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складення повного тексту постанови.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

Згідно з оригіналом:

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.