Ухвала суду № 72222618, 15.02.2018, Піщанський районний суд Вінницької області

Справа № 142/17/18

У х в а л а

про залишення позову без руху

"15" лютого 2018 р. смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

В складі:

Головуючого судді Щерби Н. Л.,

за участю секретаря судового засідання Косован О. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке розташоване, в м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, представник позивача ОСОБА_1, до ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2018 року до Піщанського районного суду Вінницькох області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке розташоване, в м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, представник позивача ОСОБА_1, до ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб’єктом підприємницької діяльності, судом було направлено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2

16 січня 2018 року на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України у Вінницькій області надійшла відповідь за вихідним № 4/488 від 11 січня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 19 грудня 1994 року.

Враховуючи, що в частині 2 ст. 187 ЦПК України, закріплена норма, відповідно до якої, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, ухвалою суду від 17 січня 2018 року в даній справі було відкрите провадження та призначено підготовче засідання на 15 лютого 2018 року на 15 годину 00 хвилин.

В підготовче засідання учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення, що підтверджується їхніми підписами в рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, не з'явилися.

Дослідивши подану позовну заяву та дадані до неї документи, суд вважає, що її слід залишити без руху з наступних підстав.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.

Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви.

В частині 11 ст. 187 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

В частині 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.

Зокрема, позовна заява повина містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Зі змісту п. 1.1.7.25 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, вбачається, що сторони зобов'язуються врегулювати суперечки та претензії, що виникають у зв'язку з виконанням договору, шляхом переговорів. В пунктах 1.1.5.31, 1.1.5.19 вказаного Витягу з вимог міститься вказівка про те, що усі спори, розбіжності та вимоги, що виникають з цього Договору або у зв'язку з ним, у тому числі, що стосуються його виконання, порушення, визнання його недійсним або неукладеним підлягають вирішенню у порядку визначеному Прикінцевими положеннями цих умов. Проте такий розділ як "Прикінцеві положення" у Витягу з Умов та правил надання банківських послуг, який доданий до даної позовної заяви, відсутній.

Разом з тим, будь які відомості про вжиття позивачем заходів досудового врегулювання в позовній заяві не зазначені, докази на підтвердження вказаних обставин до позовної заяви не додані.

В позовній заяві відсутні попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, а також підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім іншого, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

В частині 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частина 2 ст. 95 ЦПК України вказує, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначено п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55 "ДСТУ 4163-2003", - "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів". За вищевказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Проте копії письмових доказів, які додані до позовної заяви, зазначеним вимогам не відповідають, оскільки належним чином не засвідчені в зв'язку з тим, що з них не можливо встановити особу, яка їх посвідчила, та на них не вказану дату їх посвідчення.

Крім того, до позовної заяви додано витяг з Умов і правил надання банківських послуг на російській мові, яка не є державною мовою. Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Згідно вимог ст. 14 ЗУ "Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами). Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи, що дана позовна заява містить вимогу майнового характеру, то при подачі вказаного позову до суду позивачем як юридичною особою відповідно до п.п.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" мало бути сплачено судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 762 гривні.

Таким чином, враховуючи ціну позову - 106 000,00 грн., позивачу слід було надати суду документ про сплату судового збору в розмірі 1 762 гривні. Разом з тим, до позовної заяви додано платіжне доручення про сплату судового збору в розмірі 1 600 гривень. Таким чином, судовий збір сплачено позивачем в неналежному розмірі та його недоплата становить 162 гривні.

Вказані недоліки позовної заяви не дають суду моживості провести підготовче засідання та розглянути коло питань, визначених в ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Враховуючи вказані обставини, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу привести її у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України та роз’яснити, що в іншому разі позовна заява буде залишена без розгляду.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку про відкладення підготовчого засідання у вказаній справі.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 197, 198, 258-260 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відкласти підготовче засідання в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке розташоване, в м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, представник позивача ОСОБА_1, до ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості, на 05 березя 2018 року на 14 годину 00 хвилин.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", яке розташоване, в м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, представник позивача ОСОБА_1, до ОСОБА_2, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, про стягнення заборгованості, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжить розгляд справи, про що постановить ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: