Ухвала суду № 72221654, 15.02.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4427/ 15-ц

Провадження № 6/635/92/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Панас Н.Л.

при секретарі - Крилєвській І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка подання Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, юридична адреса: Харківська область, м.Харків, пр.Гагаріна, 181 "ж", заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", юридична адреса: м.Київ, вул.Жилянська, 43, ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про примусове проникнення до житла боржника, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року до суду надійшло подання державного виконавця Міськрайонного відділу Державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного Територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить дозволити йому здійснити примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №635/4427/15-ц, виданого 13 березня 2015 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 475508 грн.76 коп. Виконавче провадження відкрито 06 квітня 2015 року і боржнику наданий строк для подання декларації про доходи. Постанови про відкриття виконавчого провадження направлені сторонам. У встановлений строк рішення суду боржником не виконано. 09 вересня 2015 року державним виконавцем зроблено вихід за адресою боржника зазначеною у виконавчому листі для перевірки майнового стану. Відповідно до акту було встановлено, що двері державному виконавцю не було відчинено, боржниці було залишено виклик на прийом до державного виконавця. 02 січня 2018 року державним виконавцем було повторно зроблено виїзд за адресою боржника, але державному виконавцю двері не було відчинено. 30 травня 2017 року ОСОБА_1 надіслано виклик державного виконавця. Але за викликом держвиконавця ОСОБА_1 не з"явився. 06 версня 2017 року ОСОБА_1 надіслано повторний виклик до дрежавного виконавця, але і в цей раз ОСОБА_1 не з"явився. Під час проведення виконавчих дій встановлено, що на ім'я боржника зареєстровано нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, на який приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ніколенко Г.А., на підставі договору про іпотеку №PML-708/101/2008, була накладена заборона відчуження. За вказаних обставин державний виконавець звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1.

Сторони у судове засідання не викликались, а тому, у відповідності з вимогами ст.247 ЦПК України, звукова фіксація процесу не проводилась.

Суд, дослідивши матеріали подання приходить до наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботин Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебуває звиконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №635/4427/15-ц, виданого 13 березня 2015 року Харківським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 475508 грн.76 коп., яке відкрито 06 квітня 2015 року.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна №84455301 від 06.04.2017 року на ім'я боржника зареєстровано нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1, на який приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ніколенко Г.А., на підставі договору про іпотеку №PML-708/101/2008, була накладена заборона відчуження.

30 травня 2017 року, 06 вересня 2017 року та 23 січня 2018 року на адресу відповідача надсилалися виклики до державного виконавця.

Відповідно до актів, що складені 09 вересня та 26 січня 2018 року, при виїзді за адресою боржника: АДРЕСА_1, державному виконавцю двері не відчинено.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Статтею 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку як за вмотивованим рішенням суду.

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» та процесуальних норм дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано. При цьому питання про примусове проникнення до житла вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права, отже, закон вимагає вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла боржника.

Враховуючи доводи державного виконавця щодо обґрунтування заявлених вимог, надані докази, суд, приходить до висновку, що подання про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем не надано доказів повідомлення боржника про призначення часу і дати проведення виконавчих дій та необхідності забезпечення доступу до будинку в зазначений час, зокрема на дату складання державним виконавцем актів: 09 вересня та 23 січня 2018 року, при цьому у акті від 09.09 не вказаний час та рік виконання таких дій.

Не містить подання і додані докази підтвердження того, що державному виконавцю чинилися перешкоди щодо проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1, а сам по собі, а факт звернення третіх осіб до суду з позовом про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми боргу жодним чином не свідчить про те, що державному виконавцю чинилися перешкоди щодо проведення виконавчих дій за цією адресою, тому суд не приймає до уваги посилання державного виконання на вказані обставини.

Також, державний виконавець не надав доказів, що боржник ухиляється від виконання судового рішення, уникає викликів державного виконавця та перешкоджає проведенню виконавчих дій, що дії боржника перешкоджають повному та своєчасному вчиненню виконавчих дій, оскільки до матеріалів подання не надано належних та допустимих доказів того, що боржник отримував виклики державного виконавця, постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки факт надіслання на адресу боржника зазначених документів не свідчить про те, що боржник отримав їх.

Крім того, державним виконавцем до матеріалів подання не додано належних та допустимих доказів того, що за зазначеним виконавим провадження вчинені усі необхідні виконавчі дії (перевірка місця проживання боржника та його майнового стану, звернення стягнення на доходи боржника тощо).

На підставі викладених обставин, суд відмовляє задоволенні подання про примусове проникнення до житла за адресою: АДРЕСА_1, за ненаданням доказів, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла, проте це не дало результатів, та звертає увагу, що до подання не додана копія виконавчого провадження, а представлені лише окремі документи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.439 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, юридична адреса: Харківська область, м.Харків, пр.Гагаріна, 181 "ж", заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", юридична адреса: м.Київ, вул.Жилянська, 43, ОСОБА_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про примусове проникнення до житла боржника за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом п"ятнадцяти днів зі дня складання повного тексту ухвали через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено 15 лютого 2018 року.

Суддя Н.Л.Панас