Ухвала суду № 72221282, 12.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В., Росік Т.В.

з участю секретаря Корчук І.О.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпіса М.В. про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9, а саме: ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» (ЄДРПОУ 36003268) №265023022, №265053021, №265063024, №265093023, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаних осіб.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2017 року.

Вказує на те, що арештовані грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках, не належать ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», а відкриті для Інвестиційних фондів, активами яких управляє ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген». Крім того, органом досудового розслідування. На думку апелянта, належним чином не доведено, що грошові кошти відповідають критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та визнані речовими доказами, не були об'єктами кримінального правопорушення та містять на собі його сліди. Таким чином, як вважає апелянт, у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначають апелянти розгляд клопотання проводився без повідомлення ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000142 від 17.03.2017 року, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 222-1, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

16.11.2017 року прокурор відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпіс М.В. звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у АТ «РайффайзенБанк Аваль» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул.. Лєскова, буд. 9, а саме: ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» (ЄДРПОУ 36003268) №265023022, №265053021, №265063024, №265093023, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

16.11.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

З таким рішенням слідчого судді погодитись неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатись в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведене, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Однак, прокурор обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, на думку колегії суддів, не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.

Між тим, як вбачається з наданих представником власника майна ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» до суду апеляційної інстанції матеріалів, на час накладення арешту і на теперішній час грошові кошти на розрахункових рахунках №265023022, №265053021, №265063024, №265093023 відкритих ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, становлять 0 грн. 00 коп.

Зі змісту ч. 10 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт не може бути накладений на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, оскільки в такому разі очевидним стає те, що арешт накладено на сам банківський рахунок, а це кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Отже, накладення арешту на кошти, яких фактично не має на банківському рахунку, є неможливим з огляду на те, що жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність мети арешту майна не дає правових підстав накласти на нього арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ'єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.11.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпіса М.В. про накладення арешту на майно та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, а саме: ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» (ЄДРПОУ 36003268) №265023022, №265053021, №265063024, №265093023, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпіса М.В. про накладення арешту на майно, а саме на кошти, які знаходяться на рахунках №265023022, №265053021, №265063024, №265093023, відкритих ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» (ЄДРПОУ 36003268) у АТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 380805), адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9 - відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ _______ _____

Рибак І.О. Дзюбін В.В. РосікТ.В.

Справа № 11-сс/796/214/2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Матійчук Г.О.

Доповідач: Рибак І.О.