Ухвала суду № 72220594, 30.01.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 1-в/759/12/18

ун. № 759/7784/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Бандури І.С.

при секретарі: Вараві О.М.

з участю прокурора: Гулійчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудика В.В. про заміну способу та порядку виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2015 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до вироку Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2015 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 3 КК України, знято арешт з грошових коштів в розмірі 106200 грн., що знаходяться на картковому рахунку: картка «Універсальна», номер карти НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_4, який відкрито на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 28.01.2011 року Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, в ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2015 року та передати зазначені кошти ОСОБА_4 за належністю. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28.10.2015 даний вирок в частині зняття арешту з грошових коштів залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення судом 30.11.2015 видано виконавчий лист.

27.10.2017 до суду надійшла заява державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудика В.В. про заміну способу та порядку виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2015 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 3 КК України, в якому він просить стягнути з з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь потерпілого в справі ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 106 200 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог, викладених у заяві, заявник зазначає, що оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» проігнорував зобов'язання самостійно, особисто виконати виконавчий документ у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», інші законодавчі норми, які б сприяли виконанню судового рішення боржником відсутні, тому наявні обставини унеможливлюють виконання судового рішення по справі 759/7784/15-к, що є підставою для зміни способу та порядку його виконання.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, поданої заяви та додатків до неї, вислухавши учасників судового провадження та заявника, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 21 КПК України вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за заявою стягувача 04.12.2015 державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49565080, неодноразово боржнику ПАТ КБ "Приватбанк" державним виконавцем направлялись вимоги про виконання вказаного рішення суду від 05.08.2015 щодо зняття арешту з грошових коштів в розмірі 106200 грн., що знаходяться на картковому рахунку: картка «Універсальна», номер карти НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_4, який відкрито на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 28.01.2011 року Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, в ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2015 року та передання зазначені коштів ОСОБА_4 01.08.2017 дані матеріали виконавчого провадження передані до Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві.

В додатках до заяви містяться матеріали, якими підтверджується те, що державним виконавцем вживалися заходи, передбачені статтями 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час вчинення виконавчих дій).

Так, постановою державного виконавця від 28.08.2017 за невиконання без поважних причин рішення у встановлений строк, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, на боржника ПАТ КБ «Приватбанк» накладався штраф; на адресу боржника направлялися вимоги № 660/14 від 02.06.2016, № 660/14 від 17.02.2017 державного виконавця в порядку статтей 5, 11 закону України «Про виконавче провадження» виконати виконавчий лист 1-кп/759/510/15 від 30.11.2015, що видав Святошинський районний суд м. Києва щодо зняття арешту з грошових коштів в розмірі 106200 грн., що знаходяться на картковому рахунку: картка «Універсальна», номер карти НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_4, який відкрито на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 28.01.2011 року Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, в ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2015 року та передання зазначені коштів ОСОБА_4, яка залишена боржником ПАТ КБ "Приватбанк" без виконання.

Крім того, 17.10.2017 державним виконавцем в порядку ч. З ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 214, ч. 1 ст. 216 КПК України, ст. 382 КК України, складено подання про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ПАТ КБ "Приватбанк", яке подано до УП в Печерському районі ГУ НП в м. Києві.

Таким чином, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» проігнорував зобов'язання самостійно, особисто виконати виконавчий документ у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», інші законодавчі норми, які б сприяли виконанню судового рішення боржником відсутні, тому наявні обставини унеможливлюють виконання судового рішення по справі № 904/10511/15, що є підставою для зміни способу та порядку його виконання.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого чинним законодавством України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Крім зазначених вище, встановлених судом обставин, суд враховує також наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Положення статтей 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, у вирішенні питання про зміну способу та порядку виконання рішення суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов'язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин неможливості виконання даного судового рішення у порядку і способом, раніше встановленими, суд вбачає підстави для задоволення заяви державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудика В.В. від 27.10.2017 про заміну способу та порядку виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2015 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 3 КК України в частині зняття арешту з грошових коштів в розмірі 106200 грн., що знаходяться на картковому рахунку: картка «Універсальна», номер карти НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_4, який відкрито на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 28.01.2011 року Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, в ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2015 року та передано зазначені кошти ОСОБА_4 за належністю, на стягнення грошових коштів в сумі 106 200 (сто шість тисяч двісті) грн. 00 коп. з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) за належністю на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2).

Керуючись статтями 537-539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву державного виконавця Печерського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Рудика В.В. від 27.10.2017 про заміну способу та порядку виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2015 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 3 КК України, - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання вироку Святошинського районного суду м. Києва від 05.08.2015 по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 3 КК України (унікальний № 759/7784/15-к, № провадження 1-кп/759/510/15), в частині зняття арешту з грошових коштів в розмірі 106200 грн., що знаходяться на картковому рахунку: картка «Універсальна», номер карти НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_4, який відкрито на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 28.01.2011 року Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, в ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 30.04.2015 року та передано зазначені кошти ОСОБА_4 за належністю.

Стягнути грошові кошти в сумі 106 200 (сто шість тисяч двісті) грн. 00 коп., які знаходяться на картковому рахунку: картка «Універсальна», номер карти НОМЕР_3, номер рахунку НОМЕР_4, який відкрито на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_5, виданий 28.01.2011 року Новоград-Волинським МВ УМВС України в Житомирській області, в ПАТ «Приватбанк» (МФО 305299), який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) за належністю на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2).

На ухвалу суду протягом семи діб з дня її проголошення прокурор, засуджений вправі подати свої апеляції до Апеляційного суду м. Києва.

СУДДЯ: