Ухвала суду № 72219934, 15.02.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8284/17 провадження № 11-кп/795/304/2018 Категорія - ч.1 ст.121 КК України Головуючий у 1 інстанції Філатова Л. Б. Доповідач Карнаух А. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді - Карнауха А.С.

суддів - Короїда Ю.М., Баглая І.П.

при секретарі - Дудко Т.В.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12017270010007088 від 30.08.2017, за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Савицького І.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2017 року,

про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Біла Церква, Київської області, громадянина України, раніше судимого, без постійного місця проживання

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України,

з участю:

прокурора - Гапєєвої Н.В.

захисника - Савицького І.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_1, посилаючись на порушення права на захист під час досудового розслідування та судового розгляду, просив об'єктивно та безсторонньо з'ясувати обставини справи та ухвалити нове рішення.

В апеляційній скарзі захисник Савицький І.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1, просив вирок місцевого суду скасувати і закрити кримінальне провадження.

Вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від

20 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк сім років.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 постановлено рахувати з 30.08.2017, дня затримання.

Питання про речові докази вирішено відповідно до статті 100 КПК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 2474 гривні.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Чернігівського міського бюджету 1078 гривень 11 копійок.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_1, вказав, що при оцінці доказів судом першої інстанції не була врахована суперечливість показань потерпілого та свідків щодо обставин події та прикмет за яким вони впізнали його, як особу, що вчинила злочин. Зазначив, що під час досудового розслідування були допущені процесуальні порушення, зокрема за відсутності адвоката у нього здійснювався забір зразків крові, вилучався ніж та одежа, пред'являлися свідкам та потерпілому фотографії для впізнання, на яких були зображені особи, які значно молодші за нього. Стверджував, що у той день він був тверезий, вилучений ніж йому не належить, а на його одежі не могли бути сліди крові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник в інтересах обвинуваченого, вказав на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначив, що суд не взяв до уваги, що потерпілий на слідчому експерименті повідомив, що не пам'ятає як йому наносився удар та хто саме його наносив. Свідок ОСОБА_3 в ході судового засідання ОСОБА_1 не впізнав, оскільки чоловіки, яких він бачив на місці події були без окулярів, що суперечить протоколу пред'явлення особи за фотознімками. Показання свідка ОСОБА_4 в суді першої інстанціїї суперечать наданих ним показань під час слідчого експерименту. Свідок ОСОБА_5, вказував, що 30.08.2017 потерпілий був дуже п'яний, а обвинувачений, який хоча був в окулярах, не міг вчинити цей злочин, оскільки нічого не бачить.

Вказував, що протокол огляду, під час якого був вилучений ніж та протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками є недопустимими доказами, оскільки проведені з порушенням вимого КПК України, у зв'язку з цим висновки експертиз є також не допустимими. Медична картка стаціонарного хворого ОСОБА_6, яка була надана на судово-медичну експертизу у судовому засіданні не досліджувалась, і не оголошувалась, у зв'язку з чим висновок експерта є недопустимим доказом.

Судом першої інстанції, встановлено, що 30.08.2017 близько 16 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1 в ході сварки, що виникла з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно - небезпечні наслідки своїх дій, наніс ОСОБА_6 один удар лезом ножа в область шиї, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаного поранення лівої половини шиї з ушкодженням внутрішньої яремної вени, ускладненого кровотечею важкого ступеню тяжкості, гіповолемічний шок 3 ступеню, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого та захисника, які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, котра заперечувала проти задоволення апеляційних скарг, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах апеляційних скарг та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що останні задоволенню не підлягають.

Статтею 370 КПК України, визначено, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, його вина повністю доведена в суді першої інстанції зібраними під час досудового і судового слідства доказами, які були оцінені судом з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, підтримавши подані апеляційні скарги, просив зменшити,призначену судом першої інстанції, міру покарання.

Допитаний під час розгляду справи в місцевому суді потерпілий ОСОБА_6 показав, що 30.08.2017 в денний час його наздогнав ОСОБА_1 та вдарив ножем у шию. Заперечував вживання ним алкоголю.

Допитаний під час розгляду справи в місцевому суді свідок ОСОБА_3 суду показав, що наприкінці серпня-початку вересня 2017 року, повз нього з сусідкою, у дворі біля будинку де він мешкає, швидкою ходою пройшли два чоловіки, один з яких сказав: «Лежить людина, ми його пирнули ножем, викличте «швидку».

Допитаний в судовому засіданні в місцевому суді свідок ОСОБА_5 показав, що наприкінці літа-початку осені під час чергування біля Єлецького монастиря, бачив ОСОБА_6 та обвинуваченого, який вимагав повернення боргу.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.08.2017 та ілюстративними таблицями до нього, під час огляду речей ОСОБА_1, з його добровільної згоди, ззаду за поясом у нього було виявлено та вилучено розкладний ніж загальною довжиною близько 21 см, довжина леза - 9 см, найбільша ширина леза - близько 2,5 см, з рукояткою коричньового кольору і металевим зажимом (Том 1, а.к.п.70-71).

Відповідно до протоколу проведеного слідчого експерименту від 20.10.2017 та ілюстративними таблицями до нього, потерпілий ОСОБА_6 розповів та показав як обвинувачений 30.08.2017 дістав з кишені розкладний ніж та тримаючи його в правій руці наніс один удар в область шиї з лівого боку (Том 1, а.к.п.76-79).

Згідно протоколу проведеного слідчого експерименту від 06.11.2017 свідок ОСОБА_4 розповів та показав на місці, що наприкінці серпня 2017 року побачив як по стежці в напрямку сараю, де він мешкав йшов знайомий на ім'я ОСОБА_6, а за ним наглядно знайомий чоловік. ОСОБА_6 хитався, був в стані алкогольного сп'яніння, не втримав рівновагу і впав на землю. До нього підійшов чоловік, що йшов ззаду, схилився над ним та запитав коли той поверне йому борг. Бачив, як чоловік відходив від ОСОБА_6, тримаючи в руках розкладний ніж, який склав та поклав до кишені і вийшов з двору. Побачивши, що з шиї ОСОБА_6 йде кров, почав кричати про допомогу. Крім вказаних осіб в дворі нікого не було. (Том 1, а.к.п. 89-91).

Відповідно до протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.10.2017, 29.10.2017 та 31.08.2017, свідки ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за індивідуальними особливостями зовнішності впізнали ОСОБА_1, як особу, яку бачили 30.08.2017 за обставин зазначених у їх показаннях (Том 1, а.к.п.80-82, 83-85, 86-88).

Згідно протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.09.2017, ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_1, як особу, що спричинила йому тілесні ушкодження (Том 1, а.к.п. 72-74).

Відповідно до висновку експерта № 108 (б) від 23.10.2017 з додатками, на поверхні ножа, який вилучений у ОСОБА_1, виявлені сліди крові які можуть походити від потерпілого ОСОБА_6 (Том 1, а.к.п. 112-118).

Згідно висновку експерта № 1269 від 18.10.2017 з додатками, на поверхні наданого на дослідження ножа, вилученого 30.08.2017 року, виявлений один слід пальця руки, який залишений мізинним пальцем лівої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_1 (Том 1, а.к.п.121-128).

Згідно висновку експерта № 607 від 03-06.10.2017, в слідах на футболці, вилученій у ОСОБА_1, знайдено кров людини, походження якої не виключається від ОСОБА_6 (Том 1, а.к.п.151-153).

Відповідно до висновку експерта № 841 від 21-25.09.2017 у ОСОБА_6 малось тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення лівої половини шиї з ушкодженням внутрішньої яремної вени, ускладненого кровотечею важкого ступеню тяжкості, гіповолемічний шок 3 ст, котре виникло від дії гострого предмету, що має колюче-різальні властивості і відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння; по давності утворення може відповідати даті 30.08.2017 року; можна припустити, що потерпілий міг піддаватися впливу, як мінімум однієї травмуючої дії в ділянку лівої половини шиї; тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_6 спричинялось з силою, достатньою для його утворення; тілесне ушкодження, виявлене у ОСОБА_6 знаходиться в зоні досяжній для власної руки (Том 1, а.к.п.172-173).

Відповідно до висновків судово-психіатричного експерта № 637 від 28.09.2017, ОСОБА_1 за своїм психічним станом був здатним усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється. На теперішній час у ОСОБА_1 мають місце клінічні ознаки емоційно-нестійкого розладу особистості, але він може правильно сприймати обставини, які мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні свідчення і примусові заходи медичного характеру йому не показані (Том 1, а.к.п.166-169).

Зазначені докази були ретельно перевірені судом та обґрунтовано покладені в основу вироку.

Під час ухвалення вироку місцевим судом були враховані всі обставини на які посилався захисник та обвинувачений в поданих апеляційних скаргах, зокрема можливого порушення права на захист під час відібрання зразків крові, також з приводу недопустимості доказів, протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відібрання зразків крові у ОСОБА_1 та висновку експерта № 841 від 21-25.09.2017 року щодо тілесних ушкоджень ОСОБА_6, які були перевірені судом першої інстанції та належним чином оцінені з точки зору належності, допустимості і достатності цих доказів у цьому кримінальному провадженні для ухвалення обвинувального вироку.

Суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку показанням потерпілого та свідків, з урахуванням, попередження про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 давали детальні та послідовні показання, які доповнюють одне одного і узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_6 та з зібраними і дослідженими доказами. Розбіжності в деталях показань зазначених свідків та потерпілого, наданим ними під час досудового розслідування та у судовому засіданні, обумовлені давністю обставин події вчиненого кримінального правопорушення, про що вони зазначали у своїх показаннях.

З огляду на наведене, судом першої інстанції, відповідно до встановлених фактичних обставин кримінального провадження, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 121 КК України, а тому доводи апеляційних скарг обвинуваченого та захисника про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, є безпідставними.

Доводи обвинуваченого про непричетність його до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, не заслуговують на увагу і є такими, що не відповідають зібраним по справі доказам та свідчать про намір обвинуваченого уникнути відповідальності.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд першої інстанції у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, його особу, вік, сімейний та матеріальний стан, наявність непогашених судимостей, відсутність обставин, що пом'якшують покарання, обставину, що обтяжує покарання, і обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1, покарання у виді позбавлення волі з ізоляцією обвинуваченого та поміщення його до кримінально - виконавчої установи закритого типу в межах санкції частини статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Порушень кримінального процесуального та кримінального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого, на кваліфікацію його дій та необґрунтованість призначеного покарання, не вбачається.

Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 532 Кримінального процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника Савицького І.О. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2017 року, залишити без задоволення.

Вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2017 року, щодо ОСОБА_1, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

А.С.Карнаух Ю.М.Короїд І.П.Баглай