Вирок № 72218137, 15.02.2018, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/4214/17

Провадження № 1-кп/636/116/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

за участю: секретаря судового засідання Шикової К.Р. Караулової О.М.,

прокурора Чугуївської місцевої прокуратури Соколова О.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12017220440001780, внесеному 23 жовтня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно обвинуваченого:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Чугуїв, Харківської області, громадянина України, розлученого, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, раніше неодноразово засудженого:

10.10.1994 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 118, ч. 1 ст. 142 КК України до покарання 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

28.06.1995 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 3 ст. 81 КК України до 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

10.12.1999 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 118 КК України до 7 років позбавлення волі;

15.08.2006 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 156 КК України до 3 років позбавлення волі;

21.06.2010 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 15, ч. 1, 2 ст. 156 КК України до 7 років позбавлення волі, 30.09.2016 року звільнений за відбуттям терміну покарання,

11.09.2017 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, 17.01.2018р. Апеляційним судом Харківської області вирок Чугуївського міського суду Харківської області в частині призначеного покарання скасований та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки,

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

12.10.2017 року близько 11.00 год., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою збагачення за рахунок інших осіб, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для сторонніх осіб та потерпілого, шляхом вільного доступу зайшов до приміщення роздягальні Чугуївського навчально-виховного комплексу № 8 Чугуївської міської ради Харківської області, який розташований за адресою: м. Чугуїв, вул. Червономанежна, 18, де залишила свої речі ОСОБА_3, 2006 року народження, у тому числі мобільний телефон «FLY FF 243 White», який належить ОСОБА_4, та таємно заволодів вищевказаним мобільним телефоном, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5002 від 10.11.2017 року 356 грн. 90 коп.

Після цього ОСОБА_2 залишивши місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь, розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 356 грн. 90 коп.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України - тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив обставини вчинених кримінальних правопорушень, як вони зазначені в обвинувальному акті.

Потерпілий ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про те, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та просить судове провадження проводити без його участі, а покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів по справі, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, а саме: допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого:

-довідки ОСК ГУНП в Харківській області від 13.11.2017р. про судимість ОСОБА_2, згідно якої обвинувачений неодноразово засуджений, останній раз 11.09.2017р. Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі (а.к.п. 45, 46);

-довідки-інформації ДОП СППП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5, згідно якої ОСОБА_2 характеризується посередньо, з сусідами підтримує дружні стосунки, спиртні напої та наркотичні засоби не вживає, стосунки з особами, які ведуть антигромадський та антисоціальний спосіб життя, не підтримує (а.к.п. 63);

-довідкок КЗОЗ «Чугуївської ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» № 3632 від 08.11.2017р., згідно яких обвинувачений ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.к.п. 48).

Дослідивши та проаналізувавши вивчені у справі докази, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та таких, що в сукупності з іншими наведеними доказами дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_2 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше неодноразово засуджений, останній раз у вересні 2017р. до 4 років позбавлення волі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується посередньо, розлучений, неповнолітніх дітей на утриманні не має.

Обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає визнання вини. Обставинами, що обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочину.

Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину, а також думку потерпілого, який претензій морального і матеріального характеру до обвинуваченого не має, оскільки викрадений телефон повернутий, та вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, оскільки інші види покарання не будуть мати впливу на його виправлення, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена ч. 2 ст. 50 КК України мета покарання у вигляді виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами. Покарання необхідно призначити в порядку ст. 71 КК України.

Обвинуваченому ОСОБА_2 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. У зв'язку з призначенням обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально та забезпечення виконання вироку, суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи - висновок експерта Харківського НДЕКЦ № 5002 від 10.11.2017р. у сумі 296,61 грн. (а.к.п. 22).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_2 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Харківської області від 19.02.2018 року у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, і остаточне покарання ОСОБА_2 призначити у вигляді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової товарознавчої експертизи, у сумі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 61 коп.

Речові докази: мобільний телефон «FLY FF 243 White», який переданий на зберігання потерпілому - вважати повернутими власнику, звільнивши від зобов'язань про зберігання.

До набрання вироком законної сили обраний ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.

Обов'язки щодо взяття під варту та доставку ОСОБА_2 під вартою до ДУ «Харківська установа виконання покарань (№ 27)» покласти на Чугуївський ВП ГУНП в Харківській області.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя -