Рішення № 72216852, 06.02.2018, Чемеровецький районний суд Хмельницької області

Справа № 687/952/17

2/687/7/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року смт. Чемерівці

Чемеровецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Горобець Н.О.,

за участю секретаря Матушкіної М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чемерівці Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявський Володимир Броніславович, Чемеровецька селищна рада Чемеровецького району Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із вищевказаним позовом, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок по АДРЕСА_1 та сертифікат на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_1. Вона є спадкоємицею померлої ОСОБА_4 за заповітом. Після смерті ОСОБА_4 вона фактично вступила в управління спадковим майном, оскільки проживала у спадковому будинку та у визначені законом строки не відмовилась від спадщини. В 2017 році вона дізналась, що ОСОБА_2, яка є її рідною тіткою, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 та отримала державний акт на землю. Вважає, що у відповідача відсутнє право на спадщину, оскільки існує чинний заповіт, а тому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане завідуючим Чемеровецької державної нотаріальної контори Пилявським В.Б. від 01 квітня 2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 466, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її дочка ОСОБА_2 та визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, виданий 14.12.2009 року ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали.

Відповідач та її представник проти позову заперечили, вказавши, що ОСОБА_2 правомірно отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4, так як ОСОБА_1 спадщину не прийняла.

Треті особи приватний нотаріус Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявський В.Б., представники Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області, Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, направили на адресу суду заяви, в яких розгляд справи просять проводити без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3. Після її смерті відкрилася спадщина на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії НОМЕР_1.

Позивач ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_2 - донькою ОСОБА_4.

Згідно заповіту від 19 грудня 1992 року, посвідченого секретарем Більської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, ОСОБА_4 все своє майно заповіла ОСОБА_1.

Згідно ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 527 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця.

Стаття 534 ЦК України (в редакції 1963 року) зазначає, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК України (в редакції 1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Таким чином заповітом (а.с. 9) стверджується, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1.

ОСОБА_1 в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 р.) прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 - вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки на момент відкриття спадщини проживала у домоволодінні по АДРЕСА_1, користувалася вказаним будинком, що підтверджується довідками в.о. старости с.Біла, витягом з погосподарської книги № 3 з 1996-2000 роки.

З копії спадкової справи № 49, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що 01.04.2002 року ОСОБА_2 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. 01 квітня 2002 року завідуючим Чемеровецької державної нотаріальної контори Пилявським В.Б. на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серія НОМЕР_1.

При цьому, у заяві ОСОБА_2 зазначено про відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4.

Згідно ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 р.) передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Тому з метою захисту прав ОСОБА_1, яка будучи спадкоємцем майна померлої ОСОБА_4, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, але позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, необхідно визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 01 квітня 2002 року на ім'я ОСОБА_2.

14 грудня 2009 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії НОМЕР_4

Суд вважає, що оскільки зазначений державний акт був виданий ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 01.04.2002 р. незаконно, без врахування права на спадщину ОСОБА_1, з наведених підстав Державний акт серії НОМЕР_4, виданий на ім'я ОСОБА_2 слід визнати недійсними.

Судові витрати у справі складаються із судового збору в сумі 1280 грн. 00 коп. слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 48, 524, 527, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 р.), суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Чемеровецького районного нотаріального округу Пилявський Володимир Броніславович, Чемеровецька селищна рада Чемеровецького району Хмельницької області, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання недійсними свідоцтва про право на спадщину та державного акту на право власності на земельну ділянку задоволити.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане завідуючим Чемеровецької державної нотаріальної контори Пилявським В.Б. від 01 квітня 2002 року, зареєстроване в реєстрі за № 466, згідно якого спадкоємцем майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є її дочка ОСОБА_2, а спадкове майно, на яке видане це свідоцтво складається з права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом серія НОМЕР_1.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданий 14.12.2009 року ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1280 грн. понесених судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 15 лютого 2018 року.

Суддя