Постанова № 72215520, 08.02.2018, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1909/2-718/11Головуючий у 1-й інстанції Варневич Л.Б. Провадження № 22-ц/789/60/18 Доповідач - Сташків Б.І.Категорія - 59

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Тернопіль

Апеляційний суд Тернопільської області у складі колегії суддів:

головуючого - Сташківа Б.І.

суддів - Хома М. В., Костів О. З.,

за участю секретаря - Сович Н.А.

та представника заявника ОСОБА_2- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №909/2-718/11 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2017 року (суддя - Варневич Л.Б.) у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - ВАТ "Державний ощадний банк України", Кременецький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню ,-

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовуючи її тим, що

у зв'язку із рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2011 року не було з'ясовано суб'єктивний склад спору та чи підлягає розгляду дана справа в судах у порядку цивільного судочинства відповідно до ст.15 ЦПК України( чинної на момент розгляду справи).

Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити його заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Зокрема, апелянт зазначив, що підставами для скасування ухвали є те, що суд першої інстанції порушив норми цивільно- процесуального законодавства, оскільки не відкрив провадження у справі за його заявою, а відразу призначив її до розгляду та не повідомив його повісткою про розгляд справи, внаслідок чого, його право на доступу до правосуддя було обмежено.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2- ОСОБА_3 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, з мотивів викладених в ній.

Представники заінтересованих осіб - ПАТ "Державний ощадний банк України" та Кременецького міського ВДВС у судове засідання не з'явилися, однак про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника заявника, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в межах заявленої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступних обставин.

У відповідності до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що передбачених законом, ч.4 ст. 369 ЦПК України ( чинної на момент розгляду справи), підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково не встановлено.

З такими висновками суду слід погодитися, оскільки вони ґрунтуються на зібраних доказах та відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданих доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2011 року задоволено позов АТ "Ощадбанк" в особі ТВБВ №10019/041 філії Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, інтереси яких в судовому засідання представляє по довіреності ОСОБА_5, про стягнення кредитної заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" в особі ТВБВ № 10019/041 філії Тернопільське обласне управління АТ "Ощадбанк" заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 9 від 11 липня 2008 року в сумі 92772,58 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 739926 гривень 44 копійки, в тому числі: прострочена кредитна заборгованість 8068,72 доларів США, що у гривневому еквіваленті 64353 гривні 69 копійок; несплачені проценти 21561,69 доларів США, що у гривневому еквіваленті 171969 гривень 57 копійок, поточна заборгованість по основному боргу 62081,28 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 495141 гривня 66 копійок; пені за несвоєчасну сплату основного боргу 342,21 долари США, що у гривневому еквіваленті 2729 гривень 37 копійок; пені за несвоєчасну сплату прострочених відсотків 718,68 доларів США, що у гривневому еквіваленті 5732 гривні 15 копійок, шляхом звернення стягнення на належне відповідачці ОСОБА_4 на праві власності та передане нею в іпотеку АТ "Ощадбанк" згідно нотаріально посвідченого 11 липні 2008 року та зареєстрованого за № 2611 іпотечного договору нерухоме майно: нежитлову будівлю зі всіма її приналежностями загальною площею 324,7 м. кв., яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "Ощадбанк" судові витрати у справі - державне мито в сумі 1700 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень, за рахунок коштів, одержаних від реалізації іпотечного майна.

Дане рішення суду не скасоване та набрало законної сили.

Кременецьким міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відкрито виконавче провадження № 44255439, по якому проводилися процесуальні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 369 ЦПК України (в ред. 2004р.), суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

При цьому, словосполучення «або з інших причин» у реченні першому ч.4 ст.369 ЦПК України стосується словосполучення «якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням» та не надає розширеного тлумачення підстав, за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, відповідно до змісту ст.369 ЦПК України суд постановляє ухвалу про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню лише у випадку 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо у боржника повністю або частково відсутній обов'язок у зв'язку з його припиненням.

Проте, матеріали справи не містять даних, що вказаний виконавчий лист видано помилково або обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Крім того, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, важливим є те, що обставини, факти, з якими пов'язується відсутність обов'язку боржника, виникла вже після винесення судом рішення. В іншому разі через визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відбувається ревізія законності рішення суду, що не передбачено процесуальним законодавством.

Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неправильно визначився з підсудністю оскільки він є фізична особа- підприємець, і спори, що виникають між підприємствами, організаціями( юридичними особами) а також громадянами- суб'єктами підприємницької діяльності вирішуються господарським судом є безпідставними і не відповідають дійсним обставинам справи і такі доводи не є підставою для визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.

Із договору відновлюваної кредитної лінії № 9, укладеного 11 липня 2008 року вбачається що він був укладений між ВАТ "Державний ощадний банк України" і фізичною особою ОСОБА_2 кредит надавався на споживчі цілі, яка підлягала погашенню щомісячно рівними частинами з остаточним терміном повернення 10 липня 2018 року доказів, які б свідчили що кредит отримувався на господарську діяльність, як підприємця- фізичної особи в матеріалах справи відсутні.

З умовами кредитного договору ОСОБА_2 погоджувався і станом на березень ним було погашено 14600,00 дол.США основного боргу та 15 653,97 дол.США процентів. Після вступу в законну силу ОСОБА_2 неодноразово звертався в суд першої інстанції про розстрочку виконання судового рішення від 17 жовтня 2011 року, яке набрало законної сили. Останньою ухвалою Кременецького районного суду від 17 квітня 2012 року було розстрочено виконання рішення суду, однак графік погашення заборгованості судом не виконувався зі сторони ОСОБА_2

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-ХІV скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на підставі зазначеного.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 ЦПК України(чинної на момент постановлення ухвали) однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За статтею 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горністі проти Греції»).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

У даному випадку, виконавчий лист відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий лист не був виданий помилково, обов'язок боржника наявний, рішення добровільно не виконано.

Крім того, із тексту заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вбачається, що доводи ОСОБА_2 зводяться до незгоди з прийнятим рішенням і не свідчать про наявність підстав для визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню.

Обставин порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Всі інші доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2017 року постановлена з додержанням вимог закону, а підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.

Окрім того, в судовому засіданні апеляційного суду, представником заявника подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони Кременецькому міськрайонному відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області вчиняти будь- які виконавчі дії щодо нерухомого майна- нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою : пров. Шевченка, 1а м. Кременець Тернопільська область, в тому числі виконавчі дії пов'язані проведенням подальших прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна ДП "Сетам"; зупинення стягнення по виконавчому провадженні № 44255439, що виконується Кременецьким міськрайонним ВДВС ГТУЮ в Тернопільській області; зупинення реалізації арештованого майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою : пров. Шевченка, 1а м. Кременець Тернопільська область; зупинення виконавчого провадження № 44255439 що перебуває на виконанні Кременецького міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Тернопільській області; заборони Кременецькому міському ВДВС ГТУЮ в Тернопільській області вчиняти будь- які виконавчі дії щодо нерухомого майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: пров. Шевченка, 1а м. Кременець Тернопільська область, у тому числі реєстраційні дії та дії пов'язані з проведенням подальших прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна.

Колегія суддів вважає, що дана заява до задоволення не підлягає,з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливими виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, вжиття заходів забезпечення позову можливе лише до пред'явлення позову та на стадії судового розгляду справи. Заявник звернувся із заявою про забезпечення позову у справі, по якій вже рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 17 жовтня 2011 року було спір вирішено по суті та яке перебуває на стадії його виконання, де встановлено інший порядок щодо вжиття заходів виконання рішення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції переглядаючи ухвалу суду першої інстанції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачає законних підстав, які б надавали право у судовому порядку вирішувати питання щодо забезпечення позову вже після набрання рішення законної сили.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження» , суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 27 жовтня 2017 року - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Тернопільської області набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

День складання повного тексту постанови- 13 лютого 2018 року.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Б.І. Сташків