Рішення № 72214332, 08.02.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2595/17

08 лютого 2018 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Цвіркун О. С.

з участю секретаря судових засідань Забейди А.В.

позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Костопільського районного суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 і стягувати їх в розмірі 1000 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18.04.2007 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 50 грн., щомісячно. Причиною звернення з позовом про збільшення розміру аліментів є те, що на сьогоднішній день сума стягуваних аліментів у розмірі 50 грн. є недостатньою для належного матеріального утримання дитини, оскільки від дня присудження аліментів пройшло вже більше десяти років і за цей час суттєво змінилися ціни на життя в сторону збільшення. Окрім того, збільшився прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, також в обгрунтування позовних вимог позивачка вказує ту обставину, що дитина має серйозні проблеми із зором та постійно проходить курси ортоптичного лікування, а також страждає на психогенно-невротичні стани та розлади адаптації з депресивним компонентом. Вказала, що на даний момент перебува у відпустці по догляду за дитиною, яку народила від другого шлюбу.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю з підстав викладених у позовній заяві та просила суд їх задоволити.

Відповідач в судовому засіданні повністю заперечував, щодо задоволення позовних вимог позивача, вказуючи на те, що у нього не має коштів, оскільки не має постійного місця роботи.

Суд, всебічно, об'єктивно та неупереджено дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження останньої (а.с.7).

Встановлено, що на підставі рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2007 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 50 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 4).

Згідно ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частиною 2 статті 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У ст. 192 СК України наведено вичерпний перелік обставин, які можуть бути підставою для зміни розміру аліментів за рішенням суду. У цій статті передбачена можливість, а не обов'язковість задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2 вийшла вдруге заміж і народила у шлюбі дитину. Станом на сьогодні позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, період відпустки з 07.07.2016 року по 11.04.2019 року, що підтверджується наказом №12-к КП «Костопільське будинкоуправління» Костопільської міської ради від 06 липня 2016 року (а.с. 6).

Таким чином встановлено, що сімейний стан позивачки змінився і на утриманні в останньої перебуває, ще одна малолітня дитина.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що розмір аліментів, які стянуються з відповідача у розмірі 50 грн. щомісячно мають бути збільшенні. Окрім того, сума аліментів у розмірі 50 грн. є недостатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Вирішуючи питання про розмір збільшення аліментів, які стягуються в даному випадку з відповідача на користь позивача, суд враховує, ту обставину, що доказів про покращення матеріального становища відповідача позивач суду не надала, окрім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач постійного місця роботи не має, обмежується тимчасовими заробітками.

Позивач також не надала суду доказів про те, що у відповідача у власності перебувають об'єкти нерухомості та земельні ділянки, одну з яких він надає в оренду та отримує від цього прибуток.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України батьки мають рівні обов'язки щодо дитини, за таких обставин суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача і стягувати їх в розмірі 500 грн., щомісячно. Даний розмір аліментів на думку суду, не поставить платника аліментів у скрутне матеріальне становище і відповідатиме загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог також покликалася на те, що їхня спільна з відповідачем донька ОСОБА_4 має дуже серйозні проблеми із зором та постійно проходить курси ортоптичного лікування, а також страждає на психогенно-невротичні стани та розлади адаптації з депресивним компонентом.

На підтвердження вказаних фактів ОСОБА_2 надала суду відповідні довідки та чеки, які підтверджують додаткові витрати понесені позивачкою на покращення здоров'я дитини (а.с. 9-14).

Участь батьків у додаткових витратах на дитину регулюється ст. 185 СК України.

Так, відповідно до ст. 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, додаткові витрати у зв'язку з хворобою дитини не можуть бути предметом розгляду у справі про збільшення розміру аліментів, а є окремим предметом спору.

Згідно частини першої статті 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто у даному випадку з 14.12. 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 180-184, 192 СК України, ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про збільшення розміру аліментів - задоволити частково.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно до рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 18 квітня 2007 року по справі № 2-370, і встановити їх та стягувати в твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову до суду, а саме з 14 грудня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

Повний текст рішення складено 12 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяО. С. Цвіркун