Рішення № 72214020, 06.02.2018, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/131/17

Номер провадження 2-а/580/4/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого –судді Стеценка В. А.,

з участю: секретаря судового засідання – Радковської О.В.

розглянувши в м. Лебедині в залі судового засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання незаконними (протиправними ) дії та рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити дії та прийняти відповідні рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.06.2016 у зв’язку із скороченням штату вона була звільнена із посади шкільної медичної сестри поліклініки Комунальної установи «Лебединська центральна лікарня імені ОСОБА_2».

Дане звільнення дало їй право на пенсію за вислугу років, тому вона звернулася до Лебединського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із заявою про призначення їй пільгової пенсії. У призначенні пенсії їй було відмовлено у зв’язку з тим, що в неї недостатньо відповідного стажу для її призначення.

Дану відмову вона вважає неправомірною, так як відповідачем не взято до уваги її службу в Збройних силах України в період з 24.02.1992 року по 22.09.1997 року на посаді санінструктора. Тому вона звернулася до суду і просила визнати протиправними дії відповідача та повідомлення № 5311/04-13 від 19.08.2016 року про відмову в призначенні пенсії; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок спеціального стажу з урахуванням служби в Збройних Силах в період з 24.02.1992 року по 22.09.1997 року на посаді санінструктора та стягнути з державного бюджету сплачений нею судовий збір.

В попередньому судовому засіданні представник позивачки уточнила позовні вимоги своєї довірительки та просила зобов’язати відповідача переглянути відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії та зробити перерахунок спеціального стажу з урахуванням служби в Збройних Силах в період з 24.02.1992 року по 22.09.1997 року на посаді санінструктора та призначити їй пенсію з часу звернення з заявою про призначення пенсії.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що

ОСОБА_1 звернулася 29.07.2016 року до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до вищевказаної статті, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров’я після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 01.04.2016 року по 31.03.2017 року – не менше 26 років. Згідно з наданими документами для призначення пенсії, загальний страхований стаж позивачки склав 34 роки 10 місяців 6 днів, з них: на посаді працівника охорони здоров’я – 23 роки 5 місяців 11 днів, тому в призначенні пенсії позивачці було відмовлено.

Перелік закладів охорони здоров’я Збройних Сил України затверджено наказом Міністерства оборони України від 18.12.2013 року № 871, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2014 року за № 47/24824. Перелік посад, робота на яких, у вищевказаних закладах, дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів 04.11.1993 року № 909.

Відповідно до п. 2 вищевказаної постанови, право на вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад). Згідно довідки Лебединсько-Липоводолинського РМВК Сумської області від 15.03.2010 року № 90, ОСОБА_1 з 24.02.1992 року по 22.09.1997 року проходила службу у Збройних Силах Україні на посаді санінструктора. Дана довідка не містить даних про заклад охорони здоров’я Збройних Сил України відповідно до Переліку закладів охорони здоров’я Збройних Сил України, затверджених наказом Міноборони від 18.12.2013 року № 871, а також не містить інформації про віднесення посади санінструктора до середнього медичного персоналу.

Наказом Міністерства оборони України від 25.04.1998 року № 176 «Про затвердження Інструкції про порядок присвоєння кваліфікації категорій медичних та фармацевтичних спеціальностей» було затверджено Номенклатуру спеціальностей військовослужбовців середнього медичного складу, яка не місить посади «санітарний інструктор». Даний наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства оборони від 16.03.2015 року № 115 «Про затвердження Інструкції про порядок присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України медичних і фармацевтичних спеціальностей», який не місить номенклатури з розмежуванням посад середнього медичного складу та молодшого складу закладів охорони здоров’я Збройних Сил України. Для зарахування період роботи ОСОБА_1 на посаді санінструктора, з 24.02.1992 року по 22.09.1997 рік, правові підстави в управління відсутні. Тому вважає, що позов позивача є необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного:

З копії трудової книжки серії БТ –І № 7806487 від 16.08.1983 року (а.с.7-9) вбачаться, що вона видана на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має середню освіту, за спеціальністю медсестра, 28.03.1985 року в трудову книжку внесені зміни в прізвище на ОСОБА_1. Трудовий стаж розпочато 01.08.1983 року на посаді медичної сестри поліклініки. 24.02.1992 року звільнена з Лебединської ЦРЛ в зв»язку з переводом чоловіка – військовослужбовця на інше місце служби.

З військового квитка, довідки Лебединсько-Липоводолинського ОМВК № 90 від 15.03.2010 року та послужного списку (а.с. 10-11, 14, 88-90) вбачається, що ОСОБА_1 проходила службу в Збройних силах в період з 24.02.1992 року по 22.09.1997 рік на посаді санінструктора. Була призвана Старосамборським РВК Львівської обл. для проходження дійсної військової служби з 26.02.1992 року.

З листа про відмову та рішення № 10065 від 12.08.2016 року (а.с.18) вбачається, що Лебединським ОУ ПФУ Сумської області відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років як працівнику охорони здоров’я, та нараховано загальний стаж 34 роки 10 місяців 6 днів, з них на посаді працівника охорони здоров’я – 23 роки 5 місяців 11днів.

До спеціального стажу роботи не зараховано період роботи з 13.06.1988 року по 20.07.1988 рік (0 років 1 місяць 8 днів) на посаді медичної сестри кабінету функціональної діагностики військової частини 52201 та з 25.09.1997 року по 03.11.1998 рік (1 рік 1 місяць 9 днів) на посаді медичної сестри хірургічного відділення військової частини № 2726, так як в матеріалах пенсійної справи відсутні відомості чи відносились зазначені частини до лікарських закладів або мали статус військового госпіталю.

З витягу (а.с.13) вбачається, що з наказом № 42 К від 30.06.2017 року по КУ «Лебединська ЦРЛ ім. лікаря ОСОБА_2» ОСОБА_1 – сестру медичну шкільну поліклініки звільнено з роботи з 30.06.2017 року у зв’язку із скороченням штату (п.1 ст. 40 КЗпП України).

З листа Військово-медичного департаменту МО України № 249/11/1077 від 27.02.2017 року (а.с.23) вбачається, що посада санітарного інструктора, відповідно до тимчасового переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.05.2014 року № 337, має військово облікову спеціальність «молодших спеціалістів з медичною освітою».

З листа Центрального військово-медичного управління збройних сил України (а.с.26) вбачається, що військові частини 32351, А0284 та А1033 у складі Збройних сил України відсутні (розформовані), а всю їх документацію передано до архіву. Згідно з нормами наказу Міноборони від 27.05.2014 року № 337 «Про затвердження тимчасових переліків військово-облікових спеціальностей і штатних посад рядового, сержантського і старшинського складу та військовослужбовців-жінок і тарифних переліків посад вищезазначених військовослужбовців» посада санітарного інструктора відноситься до посад молодших спеціалістів з медичною освітою (військово-облікова спеціальність 879659). В трудовій книжці ОСОБА_1 невірний запис при оформленні на роботу. Необхідно було записати: «Прийнята на посаду санітарного інструктора медичного пункту військової частини 32351». Запис без слів «медичного пункту» суперечить вимогам Постанови КМ України від 04.11.1993 року № 909.

З листа командування в/ч А0284 (а.с. 58) вбачається, що до складу цієї військової частини, та військових частин, правонаступником яких є в/ч А0284 з 1992 року по час розгляду позову входила і входить медична рота та медичні пункти підрозділів. Посада санінструктора передбачає наявність обов»язкової медичної освіти (медична сестра, фельдшер) та відноситься до середнього медичного персоналу.

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров"я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров"я та соціального захисту, і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 р. (далі - Перелік № 909).

Згідно з розділом 2 "Охорона здоров"я" Переліку № 909, право на пенсію за вислугу років мають: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад, які працювали в наступних закладах: лікарняних лікувально-профілактичних, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних, швидкої та невідкладної медичної допомоги, переливання крові, охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних, санітарно-епідеміологічних, діагностичних центрах, медико-соціальних експертних комісіях, бюро соціально-медичної експертизи.

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов»язок і військову службу» до видів військової служби відносяться строкова військова служба та військова служба за контрактом солдатів і матросів, сержантів і старшин.

Згідно абзацу 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Суд бере до уваги, що згідно вимог ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості та вважає, що в судовому засіданні позивачкою та її представником було доведено, щоОСОБА_1 право на зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на отримання пенсії за вислугу років, служби ва Збройних Силах в період часу з 24 лютого 1992 рокут по 22 вересня 1997 року.

При цьому, суд бере до уваги, що згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів 04.11.1993 року № 909 право на вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал незалежно від найменування посад.

В той же час, посада санітарного інструктора, відповідно до тимчасового переліку військово-облікових спеціальностей рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.05.2014 року № 337, хоч і має військово облікову спеціальність «молодших спеціалістів з медичною освітою» (а.с. 23), проте передбачає наявність обов»язкової медичної освіти (медична сестра, фельдшер) та відноситься до середнього медичного персоналу (а.с. 26).

При цьому, діючий наказ Міністерства оборони України від 16.03.2015 року № 115 «Про затвердження Інструкції про порядок присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України медичних і фармацевтичних спеціальностей» не місить номенклатури з розмежуванням посад середнього медичного складу та молодшого складу закладів охорони здоров’я Збройних Сил України.

Тому суд не може взяти до уваги заперечень представника відповідача, поскільки вони обгрунтовані застосуванням для визначення спецільного стажу роботи не кваліфікаційною категорією медичного працівника, а його військовою обліковою спеціальностю.

Крім того, суд враховує і вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно яких час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу та стажу роботи за спеціальністю та ту обставину, що ОСОБА_1 перед призовом на службу в ЗСУ працювала за професією, яка дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади або орган місцевого самоврядування та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції таких органів і прийняти рішення щодо призначення пенсії.

Тому, з метою захисту прав позивача, суд вважає необхідним задоволити позовні вимоги частково, визнати протиправними дії та рішення відповідача щодо відмови в призначення пенсії і зобов'язати відповідача повторно, з урахуванням висновків, наведених у цьому рішенні, розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за вислугу років з урахуванням служби ва Збройних Силах в період часу з 24 лютого 1992 року по 22 вересня 1997 року на посаді санінструктора згідно довідки № 90 від 15.03.2010 року, виданої Лебединсько-Липоводолинським об»єднаним міським військовим комісаріатом Сумської області.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд враховуючи положення ст. 139 КАС України вважає необхідним компенсувати їх за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.2,9,10,11,17,18, 158-163,167, 183-2 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Білопільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської областізадовільнити частково.

Визнати протиправними дії, рішення Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області та повідомлення ОСОБА_1 № 5311/04-13 від 19.08.2016 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов’язати Білопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області переглянути відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1, зробити перерахунок спеціального стажу з урахуванням служби ва Збройних Силах в період часу з 24 лютого 1992 рокут по 22 вересня 1997 року на посаді санінструктора згідно довідки № 90 від 15.03.2010 року, виданої Лебединсько-Липоводолинським об»єднаним міським військовим комісаріатом Сумської області та розглянути питання щодо призначення пенсії за вислугу років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб»єкта владних повноважень Білопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, що знаходиться по вул. Макаренка - 7 м. Білопілля Сумської області, ЄДРПОУ 41490323 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і/н НОМЕР_1, мешканки вул. Покрівська -97 м. Лебедина Сумської області кошти на відшкодування вартості судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви в розмірі 430 грн. 00 коп.

Повне рішення складено 14 лютого 2018 року.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення, в той же строк після отримання його копії.

Суддя Стеценко В. А.