Ухвала суду № 72213866, 15.02.2018, Ренійський районний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 510/293/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 року

Слідчий суддя Ренійського районного суду Одеської області Сорокін К.В., за участю секретаря судового засідання Івановій Н.С., прокурора Булгар В.П., слідчого Бондаренко Д.В. захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Рені клопотання слідчого Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 2 п. 1,12 ст. 115 КК України:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, молдаванин, не працюючий, зі слів раніше судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично мешкає: ОСОБА_5 АДРЕСА_1.

В С Т А Н О В И В :

Слідчий Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 терміном на 60 діб.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, у провадженні СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12018160400000060 від 12.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, п. 1,12 ч. 2 ст. 115 КК України.

В клопотанні зазначено, що громадяни ОСОБА_6 ОСОБА_5 ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на автомобілі марки «VolkswagenTouareg», темного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 прибули на територію України з метою вбивства ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5.

Знаходячись на території України, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, вступили в злочинний зговір з невстановленими особами з метою вбивства ОСОБА_9, та заселились у готель «Чайка» в м. Рені. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вбивство ОСОБА_9, вони організували стеження та озброїлись автоматичною зброєю.

В період часу з 08 годин до 12 год. 32 хв. 12.02.2018 вказані особи встановили засідку за пагорбом зліва від обочини на автодорозі Т1629 «Орлівка-Болград» між с. Нагірне та с. Котловина Ренійського району. В цей час, а саме приблизно о 12 годині 12.02.2018 ОСОБА_9 на належному йому автомобілі «BMW-Х5» виїхав з м. Рені в напрямок с. Котловина Ренійського району. Далі, в автомобіль до ОСОБА_9 в районі с. Орлівка Ренійського району сів на пасажирське переднє сидіння мешканець с. Котловина Ренійського району ОСОБА_10 де надалі вони продовжили рух до с. Котловина Ренійського району. Рухаючись в бік с. Котловина, ОСОБА_9 з пасажиром ОСОБА_10, на вказаному автомобілі, були обстріляні з вогнепальної автоматичної зброї із засідки, яку встановили ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та, невстановленими на даний час в ході досудового слідства, особами. В ході обстрілу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 тілесних ушкоджень не отримали. В ході огляду автомобіля належного ОСОБА_9, а саме марки «BMW» моделі Х – 5, реєстраційний номер JHB 652, виявлено сліди від куль.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018160400000060 від 12.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15,п. 1,12 ч. 2 ст. 115 КК України слідчим СВ Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області та розпочато досудове розслідування.

В порядку ст. 208 КПК України о 17 годин 30 хвилин 12.02.2018 затриманий ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

За наявності достатніх доказів 13.02.2018 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.15, п. 1,12 ч. 2 ст. 115 КК України за ознаками закінченого замаху на вбивство двох або більше осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто умисного заподіяння смерті іншій людині якщо особи виконали усі дії, які вважали за необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2 у інкримінуємому йому в вину діянні підтверджується зібраними на даний час в кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 12.02.2018,

- протоколом добровільної видачі автомобіля, належного ОСОБА_9,

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_11

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13

- довідка про виконання доручення ОРУ ПдРУ від 13.02.2018 № 5/11/60

- протоколами впізнання особи від 13.02.2018

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 13.02.2018

- протоколом слідчого експерименту ОСОБА_14 від 13.02.2018,

та іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою для внесення клопотання, стало те, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає в ОСОБА_6 ОСОБА_5, вчинив злочин на території України, тому такі обставини, а також загроза покарання від 10 до 15 років позбавлення волі дає підстави вважати, що він може переховуватися від органів досудового слідства та суду, впливати на свідків та потерпілого, вчиняти інші правопорушення тобто наявні ризики передбаченіст.177 КПК України.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали дане клопотання та просили його задовольнити.

Захисник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, оскільки відсутні докази обґрунтованої підозри.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника та пояснив що він це кримінальне правопорушення скоював. 09.02.2018 р. разом із своїм знайомим Сергієм він пересік кордон в ОСОБА_14 з метою зустрітись із ОСОБА_13 в м. Рені, оскільки планували в порту м. Рені вирішити питання з продажу зерна. До порту він їздив разом із ОСОБА_7, потім знаходився постійно в готелі і з п’ятниці нікуди не виїздив.

В ході розгляду клопотання були дослідженні матеріали, яким слідчий обґрунтовує клопотання, а саме:

-витяг з ЄРДР кримінальне провадження № 12018160400000060 від 12.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15,п. 1,12 ч. 2 ст. 115 КК України;

-рапорт ст.. інспектора чергового СРПП № 1 Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області від 12.02.2018 р.;

-протокол огляду місця події від 12.02.2018 р. с план – схемою;

-заява ОСОБА_9 про добровільну видачу транспортного засобу БМВ-Х5 2004 р.;

-протокол добровільної видачі ОСОБА_9 транспортного засобу БМВ-Х5 2004 р. від 12.02.2018 р.

-довідка Тво начальника оперативно – розшукового відділу ОРУПдРУ про перетинання кордону України ОСОБА_7 та ОСОБА_8;

-- повідомлення про підозру ОСОБА_2;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 12.02.2018 р.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2. пояснення слідчого Бондаренко Д.В.. свідка ОСОБА_9. свідка ОСОБА_15. думку захисника ОСОБА_1 та прокурора дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, 12.02.2018 р. він приїздив до Ренійського районного суду Одеської області та привіз у судове засідання ОСОБА_10 Коли вони виїздили з с. Котловина до м. Рені він звернув увагу, що з правого боку на узбіччі знаходився автомобіль марки «Туарег» на болгарських номерах. Він збавив швидкість та побачив двох невідомих осіб, одного крупного за статурою у сірому костюмі з капюшоном, другого худорлявого. Після судового засідання представники ПП «Влахос» забрали ОСОБА_10 з суду та повели на поле. Коли він їхав з міста, він забрав ОСОБА_10 з поля і вони поїхали до с. Котловина. Між с. Котловина та с. Нагірне вони побачили невідомого та відчули удари по машині. Спочатку не зрозуміли що ним стріляли. Потім відчули що спустили колеса, він переключився на «тип- троник» і таким чином вони доїхали до села. В в’їзді до села їх обігнала машина марки «ОСОБА_15 А4» на литовських номерах. На питання судді свідок пояснив що він бачив двох невідомих осіб при виїзді з села Котловина, одного впізнав в поліції. Другий. за статурою, схожий на ОСОБА_2. Стрільбу ввів чоловік з колін в темній куртці коричневого кольору.

Свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона працює адміністратором в готелі «Чайка». 10.02.2018 р. їй подзвонило керівництво та повідомило, що необхідно заселити чотирьох осіб. Двох вона бачила, двох ні, однак зрозуміла, що їх було четверо, оскільки вони просили чотири столових прибори, 4 рушника. 11.02.2018 р. вранці з 4 до 5 год. вони поїхали, однак повернулись та знов заселились до готелю, попередньо її про це знову повідомило начальство. 12.02.2018 р. вранці з 4 до 5 год. вони виселились. Свідок на питання судді пояснила, що вдень у номері нікого не було, оскільки вони прибирала у номері.

До пояснень ОСОБА_2 суд ставиться критично, та розцінює їх як спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки його показання спростовуються показами свідка ОСОБА_16

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_2. обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, суд у даному випадку не визначає розмір застави.

Згідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, тому, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати норми міжнародного права та практику Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Обґрунтована підозра у вчинені кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1 (с) Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин, це впливає з рішення Європейського суду з прав людини (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 р., § 57).

Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі Летельє проти Франції звернув увагу на те, що тримання особи під вартою може бути виправдано, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Тобто, застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Аналогічне ствердження є й у рішенні Європейського суду з прав людини по справі ОСОБА_17 проти Сполученого Королівства, де йдеться мова про те, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або, навіть, для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою

Застосування до ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу не дасть змоги забезпечити виконання ним покладених обов’язків. Зокрема, не підлягають до застосування щодо ОСОБА_2 запобіжні заходи у виді особистого зобов’язання через можливість останнього ухилитись від слідства та суду; у виді особистої поруки у зв’язку з відсутністю поручителів, які заслуговують на довіру. Неможливо застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв’язку з тим, що останній може впливати на свідків та інших підозрюваних кримінального правопорушення та залякувати потерпілого, для зміни показів останнім, які можуть вплинути на подальший хід досудового розслідування та уникнення підозрюваного від кримінальної відповідальності. А також той факт, що підозрюваний ОСОБА_2 проживає в іншій країні, в Україні немає стійких соціальних зв’язків та в силу викладених ризиків може ухилятись від слідства та суду, а також продовжить вчиняти нові злочини.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року, визнано конституційною норму про те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Правова позиція Європейського суду з даного питання викладена у справі «Москаленко проти України» остаточне рішення від 20 травня 2010 року п 34. Передбачає,Суд вважає, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою.

Аналогічна позиція викладена у рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" де зазначено, що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред'явлених заявникові, та ризик його втечі.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, надалі він може переховуватись від досудового розслідування, оскільки він зареєстрований та мешкає в ОСОБА_5, має закордонний паспорт, продовжувати злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, забезпечення виконання процесуальних дій, слідчий суддя прийшов до висновку, що до підозрюваного ОСОБА_2 необхідно застосувати такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, у урахуванням того, що злочин було вчинено із застосуванням та насильства та вогнепальної зброї, слідчий суддя не визначає заставу.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 183-184, 186-187, 193-194, 196-197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Ренійського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3, погоджене з прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 2 п. 1,12 ст. 115 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.

Строк дії ухвали рахувати з моменту затримання ОСОБА_2, тобто з 12.02.2018 р.. з 17 год. 30 хв. до 12.04.2018 р. до 17 год. 30 хв.

Апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Сорокін К.В.