Вирок № 72213111, 15.02.2018, Новосанжарський районний суд Полтавської області

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 531/108/18

провадження №1-кп/542/104/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 року селище ОСОБА_1

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Лизенка А.В.,

за участі:

прокурора Хатьонка В.В.,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

секретаря судового засідання Рибки Ю.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018170180000018, внесене в ЄРДР 03.01.2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Російської Федерації, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працює підсобним робітником ПП «ЛАННА АГРО», ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, на утриманні перебуває 3 (троє) малолітніх дітей, не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1,2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2017 року ОСОБА_3, працюючи на посаді підсобного робітника ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛАННА – АГРО», розташованого за адресою: вул.Миру, 5 б, с.Ланна, Карлівського району, Полтавської області, таємно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з приміщення будинку, який знаходиться за адресою: вул.Годинського, 1, в с.Чалівка, Карлівського району, Полтавської області, під час проведення ремонтних робіт, викрав 1 (одну) банку полової фарби «Емаль ПФ – 115» вагою 2,8 кг, вартістю 308 грн, чим спричинив підприємству матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (здійснив крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 грудня 2017 року обвинувачений таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу з приміщення будинку, який знаходиться за адресою: вул.Годинського, 1, в с.Чалівка, Карлівського району, Полтавської області, під час проведення ремонтних робіт, викрав 8 (вісім) листів пінополістиролу загальною вартістю 396 грн, чим спричинив підприємству матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (здійснив крадіжку), тобто вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.

13.01.2018 року між обвинуваченим та представником потерпілого в даному кримінальному провадженні укладено угоду про примирення.

Зі змісту угоди про примирення вбачається, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні злочинів, та повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду. В свою чергу, представник потерпілого погоджується з кваліфікацією діяння обвинуваченого за ч.1, 2 ст.185 КК України, ніяких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

Сторони угоди узгодили міру покарання обвинуваченому за вчинені ним злочини, а саме:

- за ч.1 ст.185 КК України – у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України – у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

У підготовчому судовому засіданні представник потерпілого та обвинувачений підтримали угоду про примирення та просили її затвердити.

Прокурор просив затвердити угоду.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

На день підписання угоди ОСОБА_3 матеріальну шкоду потерпілій стороні відшкодував в повному обсязі.

Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін угоди або інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, які визначені ст.65 КК України. Відсутні інші підстави, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, для відмови в затверджені угоди.

Судом з’ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом з’ясовано, що представник потерпілого цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні всі підстави для затвердження угоди про примирення, укладеної між представником потерпілого та обвинуваченим.

Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст.ст.100, 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 13.01.2018 року, укладену між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №12018170180000018 від 03.01.2018 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч.1 ст.185 КК України – у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

- за ч.2 ст.185 КК України – у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити остаточне покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов’язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: 8 (вісім) листів пінополістиролу, порожню банку фарби «Емаль ПФ – 115», які передані на зберігання ОСОБА_4, повернути власнику – ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ЛАННА-АГРО».

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя А.В. Лизенко