Вирок № 72212189, 13.02.2018, Старобільський районний суд Луганської області

13.02.2018431/3545/17/2117/2018

ЄУН 431/3545/17

Провадження 1-кп/431/45/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі колегії суддів:

головуючого - судді Озерова В.О.,

судді Форощука О.В.,

судді Березки О.М.,

при секретарі Дубініної О.О.,

за участю:

прокурорів Григорчука С.А., Бахтізіна Є.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника Вовка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Старобільська Луганської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого на АДРЕСА_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України,

встановив:

На підставі ст. ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» 11 січня 2016 року ОСОБА_1 був призваний на військову службу за контрактом.

Наказом начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 11 січня 2016 року № 3-ос, ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 17 жовтня 2016 року № 481-ос, молодшого сержанта ОСОБА_1 було призначено на посаду помічника з повсякденної діяльності 4 групи чергових управління службою штабу Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Наказом начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 20 лютого 2017 року № 85-ос, молодшого сержанта ОСОБА_1 відповідно до п. «е» ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас Збройних сил України у зв'язку з службовою невідповідністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указу виконувача обов'язків Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» на території України, з 17 березня 2014 року настав особливий період.

В період проходження військової служби, молодший сержант ОСОБА_1 виконує службові (бойові) завдання на території проведення антитерористичної операції в Луганській області.

01 лютого 2017 року, о 14 годині 48 хвилин, молодший сержант ОСОБА_1, перебуваючи у добовому наряді та знаходячись у кімнаті для зберігання зброї, де, разом з іншим співслужбовцем, перевантажував ящики зі зброєю та боєприпасами з однієї шафи до іншої, у Луганському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, який тимчасово розташований за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Свободи, буд 1-А, відкрив шафу № 9 для зберігання зброї, де знаходилась зброя та боєприпаси, після чого, маючи умисел на викрадення зброї та боєприпасів, таємно викрав пістолет ПМ серії НОМЕР_2 та 16 набоїв серії 38-57, які перебували на обліку вказаного прикордонного загону, помістив їх у власну кобуру та 2 лютого 2017 року, по закінченню добового наряду, виніс до місця свого постійного проживання на АДРЕСА_1.

3 лютого 2017 року молодший сержант ОСОБА_1 підкинув викрадений ним пістолет ПМ серії НОМЕР_2 та 16 набоїв серії 38-57 у Луганський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, який тимчасово розташований за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, вул. Свободи, буд 1-А.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю, не заперечував викрадення ним зброї, бойових припасів, вчинене в умовах особливого періоду, за обставин, викладених віще. Щиросердечно кається у вчиненому злочині.

У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченого. Крім того, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оспорюються. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані органами досудового слідства по ч. 3 ст. 410 КК України, так як в судовому засіданні було встановлено, що він вчинив, як військовослужбовець, викрадення зброї та бойових припасів, в умовах особливого періоду.

Цивільний позов по справі заявлений не був.

При призначенні виду покарання ОСОБА_1 суд, у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий. За місцем проходження військової служби характеризувався посередньо. Офіційно не працює. На обліку у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра або у лікаря-фтизіатра не перебуває.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, суд не вбачає.

Обвинувачений ОСОБА_1 щиро покаявся та активно сприяв розкриттю злочину, матеріальних претензій у зв'язку із вчиненим злочином до нього немає. Суд, вважаючи вказані обставини такими, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, приходить до висновку про можливість, згідно ч. 1 ст. 69 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 3 ст. 410 КК України за цей злочин, а саме до штрафу.

Процесуальні витрати по справі не значаться.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 410 КК України та призначити йому покарання, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. Одержувач: державний бюджет Старобільського району р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази: пістолет ПМ серії НОМЕР_2 та 16 набоїв серії 38-57, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, повернути останньому.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя Озеров В.О.

Суддя Форощук О.В.

Суддя Березка О.М.