Ухвала суду № 72211731, 13.02.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/51/18 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 П. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.2018 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Ремеза П.М.,

суддів: Драного В.В., Олексієнко І.С.,

при секретарі - Піроженко Д.В.,

за участю прокурора - Калашникова Є.В.,

захисників – адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_4,

підозрюваного - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 – адвоката ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2018 року, якою стосовно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини А1126,

учасника АТО, одруженого, батька малолітньої дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в кімнаті 43 по проспекту Будівельників, 3 в місті Енергодарі, Запорізької області,

раніше не судимого,

підозрюваного в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч.2 ст. 115 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, строком на 51 день, а саме до 22 години 40 хвилин 30 березня 2018 року, - у межах продовженого строку досудового розслідування,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2018 року, частково задоволене клопотання заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_7 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 51 день, а саме до 22 години 40 хвилин, 30 березня 2018 року, у межах строку досудового розслідування.

Органами досудового слідства, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, і зокрема у тому, що він 10 вересня 2017 року приблизно о 22-40 год., перебував на території військової частини ВЧ 75014 на аеродромі «Канатово», поруч із селом Веселівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області, як спостерігач повітряного посту спостереження, учбовим завданням якого було візуальне спостереження уявного повітряного противника, при цьому ОСОБА_5 на відстані 60 м. від учбового посту спостереження, почув хрускіт гілля, наблизився до лісосмуги, де на відстані 4-5м., помітив силуети людей, не вжив заходів попередження про намір застосувати зброю та умисно здійснив постріли з автоматичної зброї АКС-74 по силуетам людей, внаслідок чого вчинив закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_8О, та умисне вбивство ОСОБА_9 і ОСОБА_10, які померли на місці.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що 30 січня 2018 року заступник військового прокурора Південного регіону України виніс постанову про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до 30.03.2018 року, тому прокурор мав достатні підстави звернутись з клопотанням до слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5, а саме у межах продовженого строку досудового розслідування.

Також послався на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, що посягає на найвищі соціальні цінності як то: недоторканість життя та здоров’я людини, від якого настали тяжкі непоправні наслідки - смерть двох людей. Що підозрюваному інкриміновані умисні дії спрямовані на приховування злочину, оскільки він не надав першу медичну допомогу потерпілим, не вказав де знаходяться відстріляні гільзи, втрачає соціальні зв’язки. При цьому, врахував і тяжкість можливого покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а саме довічне позбавлення волі, що свідчить, що заявлений ризик та суспільна небезпека особи підозрюваного не зменшились і виправдовують необхідність продовження йому строку тримання під вартою, та що не надано доказів про зменшення або відсутність ризиків передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Разом з тим слідчий суддя врахував і те, що відсутні передумови для застосування підозрюваному менш суворого запобіжного заходу, оскільки не зменшились ризики неналежної процесуальної поведінки з боку підозрюваного, враховуючи зміст пред’явленої йому підозри, а також тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об’єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється.

При цьому врахував і необхідність проведення великого обсягу слідчих дій, отримання висновків по проведеним спеціальним дослідженням, необхідність забезпечити сторону захисту у відкритті матеріалів досудового розслідування, а тому прокурор обґрунтовано ініціював розгляд клопотання про продовження тримання підозрюваного під вартою у даному кримінальному провадженні.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до його підзахисного запобіжний захід у виді домашнього арешту. При цьому, звертає увагу на твердження, викладене в ухвалі про те, що не надано доказів про зменшення або відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України є помилковим, оскільки на його думку рішення слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу ґрунтується виключно на тяжкості покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення, а саме, на його максимальній межі.

Хоча слідчий суддя в ухвалі і зазначив, що він дослідив минуле, особисті обставини, характер вчиненого, проте наведені обставини не врахував взагалі, оскільки зазначив їх по іншому.

Так, ОСОБА_5 після події, яка сталась під час несення ним служби, відразу повідомив про неї керівництво та залишався на місці, нікуди не тікаючи та виконуючи вказівки. Він неодноразово та детально надавав показання, зокрема про напрям польоту куль, (що показав і при слідчому експерименті), вказував на обставини, за яких відбулась подія.

При цьому, захисник не погоджується із тим, що ОСОБА_11 мав умисел саме на вбивство, оскільки при несенні ним бойового чергування, виявив напад двох осіб на нього, у зв’язку з чим застосував зброю, проте не заперечує той факт, що саме він застосував зброю при несенні ним служби і це спростовує викладене в ухвалі твердження слідчого судді про те, що ОСОБА_5 приховував злочин та не надав допомогу.

Не погоджується і з тим, що підозра є обґрунтованою, оскільки, незважаючи на те, що орган досудового розслідування вказує, що в день події ОСОБА_5 перебував в добовому наряді, проте нічого не вказує з приводу того, що дана подія сталась саме під час несення ним служби.

Тому, дії ОСОБА_5 в даному випадку мають бути кваліфікованими як військовий злочин, оскільки жодної обставини або факту, які б свідчили про раптове виникнення у ОСОБА_5 умислу з будь-яких підстав на вбивство інших військовослужбовців, в матеріалах провадження не має, і під час розгляду вказаного клопотання в суді не надано. Разом з тим, підставою як для застосування запобіжного заходу, так і для продовження строку раніше обраного запобіжного заходу, є одночасна наявність обґрунтованої підозри та ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення захисників підозрюваного ОСОБА_5 – адвокатів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, та самого підозрюваного ОСОБА_5, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора який заперечив проти її задоволення, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст. 115, ч.2 ст. 15 п.1 ч.2 ст. 115 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів. Обґрунтованість підозри підтверджується наявними матеріалами клопотання.

Відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений п.1 ч.2 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є особливо тяжким, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до ч.2 п.4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів приходить висновку, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як не зменшилися наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що у разі обрання останньому більш м’якого запобіжного заходу, він може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому правильно прийшов до висновку, що саме такий запобіжний захід забезпечить його належну процесуальну поведінку під час проведення досудового розслідування, оскільки органом досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій для повного та всебічного з’ясування всіх обставин кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді стосовно доведеності прокурором того, що наявні заявлені ризики не зменшилися, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов’язків, у разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, тому підозрюваному не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою, що не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

А тому, оскільки ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, заявлені під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у тому числі і на даний час не зменшилися, а тому доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_3 в цій частині є безпідставними.

Також, доводи захисту, викладені в апеляційній скарзі щодо необґрунтованості підозри та неправильності кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки наявність чи відсутність вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій перевірятиме лише суд першої інстанції під час розгляду справи по суті.

Так, ОСОБА_5 хоча і має постійне місце проживання, але разом з тим він на території м. Кропивницького та Кіровоградської області не проживає і житла не має не має житла, зареєстрований та проживає в іншому регіоні України, а тому застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, на що вказує сторона захисту є неможливим.

Слідчий суддя обґрунтовано врахував повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, наявність утриманців, стан здоров’я і його репутацію, та продовжив підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, та з урахуванням встановлених ризиків, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищевикладене, навіть з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_5 має постійне місце проживання, є військовослужбовцем, учасником АТО, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, будь-які відомості про те, що він негативно характеризується відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що належна поведінка ОСОБА_5 на досудовому слідстві не може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника - адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 та скасування ухвали слідчого судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 197, 199, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07.02.2018 року, якою частково задоволене клопотання заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_7 та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, строком на 51 день, а саме до 22 години 40 хвилин 30 березня 2018 року, у межах строку досудового розслідування - залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2