Вирок № 72211330, 13.02.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/17/2018

Справа № 428/285/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Продченко О.А., Рочевої М.О.,

прокурора Єлісєєвої М.Я.,

захисника Гаврилюка Р.А.,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370002077 від 14.07.2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, розлученого, який не працює, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого та мешкаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого: 24.06.2004 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.15 185 ч. 3 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці, звільнений 30.03.2005 року з Петровської ВК Луганської області на підставі постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 22.03.2005 року ст. 81 КК України умовно достроково на невідбутий термін 2 місяці 4 дні; 13.07.2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 309 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільнений 28.09.2007 року з Комісарівської ВК Луганської області на підставі постанови Перевальського районного суду Луганської області від 20.09.2007 року умовно достроково на невідбутий термін 2 місяці 11 днів; 14.10.2008 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, звільнений 16.08.2010 року з Чернухінської ВК Луганської області за відбуттям строку покарання; 06.12.2011 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 307 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць з конфіскацією майна, звільнений 22.09.2016 року з Перевальської ВК Луганської області за відбуттям строку покарання; 04.12.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75,76 КК України - на 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянки України, із середньою спеціальною освітою, одруженої, яка на обліку лікаря психіатра не перебуває, з липня 2017 року перебуває на обліку у лікаря - нарколога КПДВ № 1 КУ «Сєвєродонецька багатопрофільна лікарня» з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, має на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, має другу групу інвалідності, зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимої: 27.09.2010 року Старобільським міським судом Луганської області за ст. 307 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; 22.12.2010 р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік з використанням ст. 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; 23.06.2011 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 307 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією ? частини майна, згідно ст. 71 КК України остаточно до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, 01.04.2016 року звільнена після відбуття покарання з Днепродзержинської ВК, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1

ОСОБА_3 точного часу встановити в ході досудового розслідування не виявилося можливим, маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу-опію, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, повторно, заздалегідь придбала та зберігала у невстановлених слідством осіб, особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, який у подальшому збувала різним особам в м. Сєвєродонецьку.

Так, 04 жовтня 2017 року в період часу з 11 год. 40 хв. до 12 год. 00 хв. працівники Національної поліції, знаходячись біля будівлі «Управління з експлуатації газового господарства», розташованої по вул. Гагаріна 87, м. Сєвєродонецька, в присутності двох понятих вручили ОСОБА_6, який здійснює оперативну закупівлю, з метою викривання ОСОБА_3 в незаконному збуті наркотичних засобів градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., у фабричній упаковці та грошові кошти в сумі 260 гривень (одна банкнота номіналом 100 грн. з серійним номером ВЦ 8304245; дві банкноти номіналом 50 грн. з серійним номером СВ 5502621, ФА 6015724; одна банкнота номіналом 20 грн. з серійним номером ПЕ 6052917; три банкноти номіналом 10 грн. З серійним номером ХЗ 5118649,ХЖ 9330148, ЦБ 7148103; дві банкноти номіналом 20 грн. З серійним номером РЄ 8779624, НЗ 9929353).

Попередньо зателефонувавши до ОСОБА_3 з метою придбання 2 мл. особливо небезпечного наркотичного засобу- ацетильованого опію, ОСОБА_6 домовився про зустріч з останньою на автобусній зупинці біля будинку № 101 по вул. Гагаріна м. Сєвєродонецька.

Зустрівшись з ОСОБА_3, ОСОБА_6 разом з останньою направився до будинку АДРЕСА_3 . Зайшовши до першого під'їзду вказаного будинку, на сходовій площадці між першим та другим поверхами ОСОБА_6 передав ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 260 грн. (одна банкнота номіналом 10 грн. з серійним номером ВЦ 8304245; дві банкноти номіналом 50 грн. з серійним номером СВ 5502621, ФА 6015724; одна банкнота номіналом 20 грн. з серійним номером ПЕ60529К три банкноти номіналом 10 грн. з серійним номером ХЗ 5118649, ХЖ 9330148, ЦБ 714810 дві банкноти номіналом 20 грн. з серійним номером РЄ 8779624, Н39929353), призначені для купівлі особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію, та медичний шприц об'ємом 5 мл. Після цього, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу- ацетильованого опію, заповнила і передала ОСОБА_6 градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., заздалегідь придбаною з метою збуту, наркотичною речовиною до відмітки 2 мл.

Далі ОСОБА_6 повернувся до місця вручення йому грошових коштів , а саме: до будівлі «Управління з експлуатації газового господарства», розташованої по вул. Гагаріна 87, м. Сєвєродонецька, де в період часу з 12 год. 55 хв. до 13 год. 15 хв. в присутності двох понятих ОСОБА_6 видав співробітникам Національної поліції градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., який заповнений речовиною коричневого кольору до відмітки 2 мл. яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/1085е від 05.10.2017 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - ацетильований опій. Maса ацетильованого опію у перерахунку на суху речовину склала 0,092 грама.

Епізод № 2

ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, заздалегідь придбав у невстановлених слідством осіб, особливо небезпечний наркотичний засіб-ацетильований опій, який спільно з ОСОБА_3 збував особам у м. Сєвєродонецьку. ОСОБА_3, точного часу встановити в ході досудового розслідування не виявилося можливим, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи злочинний намір, направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу-опію, повторно, будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, заздалегідь придбала та зберігала у невстановлених слідством осіб, особливо небезпечний наркотичний засіб - ацетильований опій, який спільно з ОСОБА_2 збувала особам у м. Сєвєродонецьку.

Так, 12 жовтня 2017 року в період часу з 11 год. 20 хв. до 11 год. 35 хв. працівники Національної поліції, знаходячись біля будинку № 15 який розташований по вул. Курчатова, м. Сєвєродонецька, вручили в присутності двох понятих гр. ОСОБА_6, який здійснює оперативну закупівлю, з метою викривання ОСОБА_3 в незаконному збуті наркотичних засобів - ацетильованого опію, градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., у фабричній упаковці та грошові кошти в сумі 260 гривень (одна банкнота номіналом 100 грн. з серійним номером ТБ 0483700; дві банкноти номіналом 50 грн. з серійним номером СР 3853801, ТЗ 4550038; дві банкноти номіналом 20 грн. з серійним номером ЗГ 4320831, СЖ 3318440; одна банкнота номіналом 10 грн. з серійним номером ПЄ 0427349; одна банкнота номіналом 5 грн. з серійним номером МБ 0374586; дві банкноти номіналом 2 грн. з серійним номером СЗ 4548787, СЄ 0966369; одна банкнота номіналом 1 грн. з серійним номером СА 8414421)

Попередньо зателефонувавши ОСОБА_2, з метою придбання особливо небезпечного наркотичного засобу- ацетильованого опію, ОСОБА_6 домовився про зустріч біля аптеки яка розташована по просп. Гвардійському 63, м. Сєвєродонецька.

Після цього ОСОБА_6, направився до заздалегідь обумовленого з ОСОБА_2 місця, а саме до аптеки яка розташована по просп. Гвардійському 63, м. Сєвєродонецька та сів до автомобіля марки «Део нексія» блакитного кольору р/н НОМЕР_1, який стояв біля будівлі вищезазначеної аптеки, де передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 260 грн. (одна банкнота номіналом 100 грн. з серійним номером ТБ 0483700; дві банкноти номіналом 50 грн. з серійним номером СР 3853801, ТЗ 4550038; дві банкноти номіналом 20 грн. з серійним номером ЗГ 4320831, СЖ 3318440; одна банкнота номіналом 10 грн. з серійним номером ПЄ 0427349; одна банкнота номіналом 5 грн. з серійним номером МБ 0374586; дві банкноти номіналом 2 грн. з серійним номером СЗ 4548787, СЄ 0966369; одна банкнота номіналом 1 грн. з серійним номером СА 8414421), призначені для купівлі особливо небезпечного наркотичного засобу - ацетильованого опію.

Діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3, реалізуючи злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу- ацетильованого опію передала ОСОБА_6 градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., заповнений наркотичною речовиною коричневого кольору до відмітки 2 мл.

Далі ОСОБА_6 повернувся до місця вручення йому грошових коштів, а саме: до будинку № 15 по вул. Курчатова м. Сєвєродонецька, де в період часу з 13 год. 15 хв. до 13 год. 35 хв. в присутності двох понятих ОСОБА_6 видав співробітникам Національної поліції градуйований медичний шприц об'ємом 5 мл., який заповнений речовиною коричневого кольору до відмітки 2 мл., яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/1208 е від 08.11.2017 року містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено, - ацетильований опій. Маса ацетильованого опію у перерахунку на суху речовину 0,030 грама.

13 лютого 2018 року під час судового розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017130370002077 від 14.07.2017 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Єлісєєвою М.Я., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за участю захисника Гаврилюка Р.А., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України були укладені угоди про визнання винуватості.

Згідно змісту угод, які скріплені підписами сторін, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю визнали себе винними в інкримінованих їм органом досудового розслідування злочинах та зобов'язалися: беззастережно визнати у судовому провадженні свою вину в обсязі пред'явленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема того, що обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочину та співпрацював з правоохоронними органами, щиро розкаявся в інкримінованому йому злочині, має тяжке захворювання - гепатит С, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4:

- за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до основного покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченого. Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.12.2017 року виконувати окремо.

Сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_3 покарання, з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема того, що обвинувачена визнала свою вину у повному обсязі, активно сприяла розкриттю злочину та співпрацювала з правоохоронними органами, щиро розкаялася в інкримінованих їй злочинах, є інвалідом другої групи, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6:

- за ч.2 ст. 307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до основного покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю обвинуваченої.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. Просив суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що він повністю визнав свою вину в інкримінованих йому злочинах, щиро розкаявся, має на утриманні неповнолітню дитину.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 винною себе у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України. Просила суд затвердити угоду, призначивши узгоджене покарання та врахувати, що вона повністю визнала свою вину в інкримінованих їй злочинах, щиро розкаялася, має на утриманні неповнолітню дитину, хворіє гепатитом С, має другу групу інвалідності.

Прокурор Єлісєєва М.Я. в судовому засіданні зазначила, що при укладенні угод про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоди про визнання винуватості та призначити обвинуваченим узгоджене сторонами покарання.

Захисник Гаврилюк Р.А. також вважав можливим затвердити угоди про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угод між його підзахисними та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому обвинуваченими вищезазначені угоди були укладені з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваних про повне розуміння ними їх процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили їх погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно до ст. 474 ч. 3 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України - як незаконне придбання і зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, предметом якого є особливо небезпечні наркотичні засоби.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3, а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України - по епізоду обвинувачення № 1 як незаконне придбання і зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинених повторно, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, предметом якого є особливо небезпечні наркотичні засоби, по епізоду обвинувачення № 2 як незаконне придбання і зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, предметом якого є особливо небезпечні наркотичні засоби.

В силу положень ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачені усвідомлюють свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до них застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченим роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 13 лютого 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Єлісєєвою М.Я., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3, за участю захисника Гаврилюка Р.А. відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України.

Умови даних угод - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання із застосуванням ст.69 КК України до основного покарання, з призначенням ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях статей у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням:

- поведінки обвинуваченого після вчинення злочинів, який в судовому засіданні визнав вину у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, що свідчить про його щире каяття;

- відомостей про особу обвинуваченого, зокрема те, що останній має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Відповідно до абзацу другого пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року (зі змінами та доповненнями ) - коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Таким чином, вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.12.2017 року, яким ОСОБА_2 засуджений за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки, підлягає самостійному виконанню.

Узгоджена міра покарання із застосуванням ст.69 КК України до основного покарання, з призначенням ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкціях статей у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна відповідає загальним засадам призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, а також вимогам ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, з урахуванням:

- поведінки обвинуваченої після вчинення злочинів, яка в судовому засіданні визнала вину у вчиненому нею кримінальному правопорушенні, дала критичну оцінку своїм злочинним діям, виказала готовність нести кримінальну відповідальність, усвідомлюючи свою вину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачилася за вчинене, що свідчить про її щире каяття;

- відомостей про особу обвинуваченої, зокрема те, що остання має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3.

Разом з тим, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, другу групу інвалідності, наявність тяжкого захворювання - гепатиту С, обставин, що його обтяжують відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.12.2017 року, слід залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 13.02.2018 року, оскільки згідно до ч. 1 ст. 17 КПК України особа не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде встановлено обвинувальним вироком, тобто покарання може бути призначене лише з моменту винесення судом обвинувального вироку.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ), в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період тримання під вартою з 29.12.2017 року по день ухвалення вироку.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту, обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 29.12.2017 року, до набрання вироком законної сили суд вважає необхідним залишити без змін.

Початок строку відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_3 слід обчислювати з моменту її затримання.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ), в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_3 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період затримання та тримання під вартою з 12.10.2017 року по 15.10.2017 року.

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоди про визнання винуватості, укладені 13 лютого 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Єлісєєвою М.Я. та обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за участю захисника Гаврилюка Р.А., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130370002077 від 14.07.2017 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання - у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять ) років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Вирок Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.12.2017 року та цей вирок виконувати самостійно.

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України до основного покарання - у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири ) роки 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 13 лютого 2018 року.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період тримання під вартою з 29.12.2017 року по день ухвалення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити - домашній арешт. Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня її затримання.

Відповідно до ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року № 2046-УІІІ) зарахувати в строк призначеного обвинуваченій ОСОБА_3 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченої у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день позбавлення волі за один день попереднього ув'язнення за період затримання та тримання під вартою з 12.10.2017 року по 15.10.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях по 247 (двісті сорок сім) грн. 40 коп. процесуальні витрати на залучення експертів в зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/1208 е від 08.11.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/8-2/1206 д від 08.11.2016 року складає 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 80 коп. на користь держави; стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів в зв'язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів і прекурсорів № 19/113/8-2/1085 е від 05.10.2017 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/8-2/1037 д від 05.10.2017 року складає 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 80 коп. на користь держави.

Речові докази:

- сейф пакет № 3872590 у якому знаходиться наркотична речовина, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/1085е від 05.10.2017 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено -ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,092 грама; сейф пакет №4016898, у якому знаходиться наркотична речовина, яка згідно висновку експерта №19/113/8-2/1207 від 13.11.2017, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,004 грама; сейф пакет № 3972517 у якому знаходиться наркотична речовина, яка згідно висновку експерта № 19/113/8-2/1208-е від 08.11.2017 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, масою в перерахунку на суху речовину 0,030 грама; сейф пакет № 4016895 у якому знаходиться наркотична речовина, яка, згідно висновку експерта № 19/113/8-2/1138е від 18.10.2017 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено, канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 2,2 грама та 0,49 грама, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганськой області - знищити;

-грошові кошти у розмірі 300 грн. (дві банкноти номіналом по 50 грн., серії СР 3853801, серії СВ № 550262; дві банкноти номіналом по 100 грн., серії - ТБ 0483700, серії ВЦ 8304245), які долучені до матеріалів кримінального провадження - повернути ініціатору оперативної закупки ВКП Сєвєродонецького ВП ГУНП.

-грошові кошти в сумі 740 грн. (10 банкнот номіналом по 50 грн. серії:ТЕ 4405230, СН 1560857, СН 2704482, ІВ 7992041, ПА 6015724, РЕ 2291186, ТГ 4293612, РА 7346312, ФЕ 5322398, УК 3248626; 2 купюри номіналом по 20 грн. серії МБ 2117898, СЕ 5649791, 2 купюри номіналом по 100 грн. серії МБ 5137785, ЗХ 8626018), які упаковані до поліетиленового пакету та долучені до матеріалів кримінального провадження - конфіскувати у власність держави;

-мобільний телефон марки «Samsung» у корпусі чорного кольору, який упакований до поліетиленового пакету, що знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП України в Луганській області - конфіскувати у власність держави.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченим в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова