Постанова № 72210393, 14.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/2448/17 Головуючий у І інстанції Гумбатов В. А.Провадження № 22-ц/780/553/18 Доповідач у 2 інстанції Таргоній Д. О.Категорія 9 14.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Приходька К.П.,

за участі секретаря Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа - Міжвідомча комісія Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО про встановлення юридичного факту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А :

у листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту, мотивуючи її тим, що як особа, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції, з метою отримання статусу учасника бойових дій він звертався до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, проте отримав письмове роз'яснення, що в першу чергу він повинен звернутися зі своєю заявою до Відомчої комісії Національної гвардії, в якій також отримав відмову.

У зв'язку із зазначеним, заявник ОСОБА_2 просив суд встановити юридичний факт його участі у бойових діях у населених пунктах с. Широкіне, с. Гранітне з квітня 2015 року по серпень 2015 року при захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення. Також, просив зобов'язати Міжвідомчу комісію Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО як таку, що розглядає спірні випадки, на підставі поданих ним документів (рішення суду про встановлення юридичного факту та заяв свідків) надати йому статус учасника бойових дій та видати посвідчення учасника бойових дій.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі окремого провадження.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати як незаконну, немотивовану, необґрунтовану та таку, що постановлена з порушенням вимог процесуального права та зобов'язати Бородянський районний суд Київської області відкрити провадження у даній справі.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що на даний час єдиний можливий механізм встановлення факту його участі в АТО - це шляхом постановлення судом відповідного рішення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника та його представника, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, виходив із того, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Бородянського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити факт його участі у бойових діях під час проведення АТО. В обґрунтування заяви зазначав, що у нього відсутні документи, на підставі яких комісія приймає рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій, проте безпосередню його участь у виконанні завдань АТО може встановити суд на підставі показань свідків та інших доказів. Встановлення зазначеного юридичного факту необхідні йому для набуття відповідного правового статусу за для отримання соціальних пільг та гарантій.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, який діяв на момент звернення ОСОБА_2 до суду, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України, та в інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій із числа осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення приймають рішення щодо визнання громадян учасниками бойових дій на підставі документів, які визначені п. 11 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 травня 2015 року № 200, та п. 4 Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.

Крім того, у п. 14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій визначено, що у разі звернення особи до суду стосовно встановлення факту участі в бойових діях чи інших подіях, які дають право на визнання його учасником бойових дій, і прийняття судом відповідного позитивного рішення, таке рішення суду визнається як документ, що підтверджує право громадянина на визнання його учасником бойових дій. Копія рішення суду підлягає зберіганню разом з іншими документами.

Таким чином, до переліку документів, що підтверджують право громадянина на визнання його учасником бойових дій, входить рішення суду про встановлення факту участі особи в бойових діях, а тому висновки суду про неможливість розгляду спірного питання у порядку окремого провадження суперечать змісту п. 14 Положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Суд першої інстанції вказаних положень не врахував, належним чином не перевірив заяву, не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 23 листопада 2017 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий

Судді :