Вирок № 72210315, 14.02.2018, Миронівський районний суд Київської області

14.02.2018 Єдиний унікальний № 375/1571/17

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 375/ 1571 /17

Провадження № 1-кп /371/ 41 /18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Поліщука А.С.,

за участі секретаря Овчаренко В.С.,

прокурора Федуна М.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відомості про яке 21 жовтня 2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017110250000403, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працюючого, раніше судимого, останній раз вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 395 Кримінального кодексу України до покарання у виді 5 років і 6 місяців позбавлення волі, 02 червня 2017 року Березанським районним судом Київської області на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України звільненого умовно - достроково із не відбутим терміном покарання 1 рік 7 місяців та 19 днів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, маючи не зняту та непогашену судимість, останній раз за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року, за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 395 Кримінального кодексу України, будучи умовно - достроковозвільненого від відбування призначеного покарання із не відбутим терміном 1 рік 7 місяців 19 днів позбавлення волі, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, знову вчинив новий корисливий, тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.

21 жовтня 2017 року близько 07 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебував по вулиці Шевченка, 74 в селі Синява Рокитнянського району Київської області поряд із складським приміщенням, належним ОСОБА_3. В цей час в нього виник умисел на викрадення майна з вказаного складського приміщення. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, та що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 витягнув металеву скобу, на яку зачиняються вхідні двері складу та відчинивши їх зайшов до складського приміщення, вчинивши таким чином незаконно проникнення до нього.

Перебуваючи в середині вказаного складського приміщення, ОСОБА_1 виявив металеві кутники в кількості 60 шт. довжиною 1 м. кожен, вартістю 24,7 грн. за 1 м., металеві шинки в кількості 140 шт. довжиною 0,5 м. кожна, вартістю 7,9 грн. за 0,5 м. та двоколісний металевий господарський візок вартістю 258 грн., які вирішив викрасти. Виявлені кутники і шинки ОСОБА_1 завантажив на господарський візок та покинув складське приміщення, вчинивши таким чином їх викрадення.

В подальшому, цього ж дня, викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, продавши частину викрадених металевих кутників та шинок на пункт прийому металобрухту по вулиці Вокзальна в смт Рокитне Київської області, за 175 грн., які витратив на власні потреби.

Відповідно до висновку експерта, складеним за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № С - 405 від 26 жовтня 2017 року, залишкова вартість на момент вчинення злочину 60 кутників довжиною 1 м. кожен, розміром 25 x 25 мм. товщиною 3 мм. становить - 1482 грн., 140 шинок довжиною 0,5 м. кожна, шириною 25 мм. товщиною 3 мм. становить - 1106 грн., вартість двоколісного садового візка з урахуванням відсотку зношування становить - 258 грн.

Таким чином, своїми умисними, протиправними, винними діями обвинувачений вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, яким завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 2846 гривні 00 копійок.

З’ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого, кваліфікацію його дій та вартість викраденого майна, з’ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд провів судовий розгляд провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують особистість обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищенаведеного злочину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив, що 21 жовтня 2017 року він, таємно, із складського приміщення, що розташований за адресою: Київська область, Рокитнянський район, село Синява, вулиця Шевченка, 74, викрав металеві кутники в кількості 60 шт. довжиною 1 м. кожен, металеві шинки в кількості 140 шт. довжиною 0,5 м. кожна та двоколісний металевий господарський візок.

Під час судового засідання обвинувачений не заперечував, що викрадені ним металеві кутники в кількості 60 шт. довжиною 1 м. кожен, металеві шинки в кількості 140 шт. довжиною 0,5 м. кожна та двоколісний металевий господарський візок коштують 2846 гривень 00 копійок.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_1 21 жовтня 2017 року близько 07 години 00 хвилин вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (металеві кутники в кількості 60 шт. довжиною 1 м. кожен, металеві шинки в кількості 140 шт. довжиною 0,5 м. кожна та двоколісний металевий господарський візок), вчинене повторно, поєднане з проникненням у складське приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, Рокитнянський район, село Синява, вулиця Шевченка, 74, яким завдав потерпілій шкоду, в розмірі 2846 гривень 00 копійок.

При розгляді даної справи судом було детально вивчено та проаналізовано докази, які характеризують особу обвинуваченого, зокрема:

Відповідно до ухвали слідчого судді Рокитнянського районного суду Київської області від 23 жовтня 2017 року про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обвинувачений має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_4 (а.с. 91).

Згідно з характеристикою виконавчого комітету Рокитнянської селищної ради Рокитнянського району Київської області від 09 лютого 2018 року № 28, обвинувачений за місцем свого проживання характеризується як особа на яку в селищній раді відсутні компрометуючі данні (а.с. 86).

Відповідно до вимоги про судимість від 30 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (а.с. 83-84).

Згідно з довідкою нарколога, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в кабінеті нарколога перебуває з 25 травня 2007 року (а.с. 82).

Відповідно до довідки психіатра, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в кабінеті психіатра не перебував та не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а.с. 81).

Під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які, у відповідності до ст. ст. 36-49 Кримінального кодексу України виключають злочинність діяння обвинуваченого, а також підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, передбачених ст. ст. 44-49 Кримінального кодексу України.

Крім того, під час розгляду справи, судом не встановлено обставин, які свідчать про необхідність застосування до обвинуваченого примусового лікування, а також обставин, які свідчать про те, що обвинувачений вчинив вищезазначений злочин у стані не осудності чи обмеженої осудності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 Кримінального кодексу України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

У відповідності до ст. ст. 65, 66 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати щире каяття обвинуваченого у вчиненні злочину та активне сприяння у його розкритті, перебуванні на утриманні неповнолітньої дочки - обставинами, що пом’якшують покарання за скоєне.

У відповідності до ст. ст. 35, 65, 67 Кримінального кодексу України суд вважає можливим визнати вчинення обвинуваченим злочину повторно - обставиною, що обтяжує покарання за скоєне. Повторність скоєння злочину передбаченого ст. 185 Кримінального кодексу України є обставиною, що обтяжує покарання, оскільки ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України не містить такої кваліфікуючої ознаки як повторність.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, соціальне становище, перебування на обліку у лікаря нарколога, а також те, що він будучи засудженим за вироком Рокитнянського районного суду Київської області за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 395 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на певний строк, на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України 02 червня 2017 року умовно-достроково звільнений від відбування цього покарання із не відбутим терміном 1 рік 7 місяців 19 днів,на шлях виправлення не став, повторно вчинив умисний, тяжкий злочин проти власності.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1та попередження вчинення ним нових злочинів буде призначення покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кримінального кодексу України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Частиною 4 ст. 71 Кримінального кодексу України передбачено, що остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Обвинувачений на підставі ст. 81 Кримінального кодексу України 02 червня 2017 року Березанським районним судом Київської області був умовно-достроково звільнений від відбування покарання призначеного за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року із не відбутим терміном покарання 1 рік 7 місяців 19 днів позбавлення волі.

Суд вважає за необхідне до обраного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні не заявлені.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

З урахуванням того, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1обрано у зв’язку із ризиком вчинення ним нового злочину (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення оскільки він 02 червня 2017 року будучи умовно-достроково звільненим від відбування покарання за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, повторно вчинив новий умисний, тяжкий злочин проти власності, суд приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили забезпечить належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов’язків, передбачених КПК України, та зменшить ризик можливого вчинення ним нових злочинів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 183, 318, 322, 337, 349, 368, 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, призначивши йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 Кримінального кодексу Українишляхом часткового складання покарання за цим вироком, та покарання, призначеного за вироком Рокитнянського районного суду Київської області від 06 листопада 2013 року, визначити остаточне покарання ОСОБА_1за сукупністю вироків у виді чотирьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді тримання під вартою - залишити без зміни, продовжити строк його дії до набранням вироком законної сили.

Речові докази: 17 металевих кутників довжиною близько 1 м. кожен та розміром 25 х 25 мм; 22 металеві «шинки» довжиною близько 0,5 м. кожна та шириною 25 мм; 27 металевих кутників довжиною близько 1 м. кожен та розміром 30 х 30 мм та господарський двоколісний візок, після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_3

Скасувати арешт 17 металевих кутників довжиною близько 1 м. кожен та розміром 25 х 25 мм; 22 металевих «шинки» довжиною близько 0,5 м. кожна та шириною 25 мм; 27 металевих кутників довжиною близько 1 м. кожен та розміром 30 х 30 мм та господарського двоколісного візка.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, потерпілій.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис ОСОБА_5

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук