Вирок № 72210158, 15.02.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 476/753/17

Номер провадження1-кп/473/58/2018

ЄРДР № 12017150220000211.

ВИРОК

іменем України

"15" лютого 2018 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі колегії суддів головуючого судді Дробинського О.Е.,

суддів Зубар Н.Б., Миронової О.В.,

за участю секретарів Данилевич Т.О., Козаченко О.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрованого та мешкає за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Набережна, будинок №39, судимого:

1. 23.07.2007 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185 КК України до 01 року позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік,

2. 17.01.2008 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі, звільненого від відбування основного покарання 02 квітня 2009 року умовно – достроково в порядку ст.81 КК України за ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 25 березня 2009 року на 06 місяців 21 день,

3. 14.04.2010 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.263 КК України до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік,

4. 01.02.2012 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.395, ч.1 ст.70 КК України до 03 років позбавлення волі,

5. 08.12.2015 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до 02 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 01 рік,

6. 15.05.2016 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 03 років позбавлення волі, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 02 роки,

7. 01.09.2017 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.310, ч.1 ст.71 КК України до 03 років 02 місяців позбавлення волі, покарання за вироком суду не відбуто,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Федерації, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, сімейний стан – не одружений, на утриманні дітей не має, зареєстрованого та мешкає за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №100, судимого:

1. 13.12.2010 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.1 ст.185 КК України до 200 годин громадських робіт,

2. 04.07.2011 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі. Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області вирок змінено, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 02 роки,

3. 01.02.2012 року Єланецьким районним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185 КК України до 03 років позбавлення волі, звільненого з місця позбавлення волі 06 січня 2015 року за відбуттям строку покарання,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Бурдун М.С.,

потерпілий ОСОБА_3,

захисники ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2,

перекладач ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

03 липня 2017 року біля 23 годин 00 хвилин в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, знаходилися в приміщенні житлового будинку №100 по вулиці Центральна, де спільно вживали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вступили у злочинну змову між собою, спрямовану на таємне викрадення майна, належного мешканці цього села ОСОБА_7, яка є особою похилого віку та мешкає в будинку одна. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою, взявши з гаражного приміщення житлового будинку, де вони знаходилися цвяходер, біля опівночі в ніч на 04 липня 2017 року прибули до житлового будинку ОСОБА_7, який розташований за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №8.

Після чого, з метою таємного викрадення чужого майна ОСОБА_7, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою, проникли на територію подвір’я вказаного домоволодіння, де мешкає ОСОБА_7, за допомогою цвяходера зірвали навісний замок з вхідних дверей літньої кухні, і проникли до вказаного приміщення, звідки таємно викрали металеву діжку об’ємом 300 літрів вартістю 1250 гривень, яку вдвох винесли з приміщення літньої кухні та території подвір’я житлового будинку, сховавши її на узбіччі біля проїжджої частини вулиці села.

Після чого, з метою продовження таємного викрадення майна ОСОБА_7, діючи з єдиним умислом, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернулися до приміщення літньої кухні з метою вчинення крадіжки полімерної діжки об’ємом 50 літрів, металевого балона для зберігання скрапленого газу та металевої газової плити.

В цей час злочинні дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були помічені ОСОБА_7, яка ввімкнувши із веранди житлового будинку електричне освітлення на порозі та в веранді житлового будинку, і взявши в руки вила, вийшла на поріг житлового будинку. В цей момент обвинувачений ОСОБА_1, бажаючи завершення їх спільного з обвинуваченим ОСОБА_2 злочинного наміру, з метою вимкнення електричної лампочки на порозі житлового будинку, щляхом її викручування з електричного патрону, переслідуючи мету недопущення їх впізнання ОСОБА_7, направився в сторону вхідних дверей житлового будинку, а обвинувачений ОСОБА_2 сховався в приміщенні літньої кухні.

На порозі житлового будинку з вилами в руках ОСОБА_7 зустрілася з обвинуваченим ОСОБА_1, де спробувала чинити опір обвинуваченому ОСОБА_1, шляхом завдання йому ударів вилами. Обвинувачений ОСОБА_1 зрозумівши, що їх злочинні дії стали поміченими ОСОБА_7, та з метою усунення її опору, ухилився від удару вилами, і в свою чергу умисно наніс ОСОБА_7 удар обома руками в область грудної клітини, від якого ОСОБА_7 впала з порогу житлового будинку на бетонну поверхню причілка подвір’я перед порогом та стала кликати на допомогу. В свою чергу обвинувачений ОСОБА_1, підійшовши до ОСОБА_7, яка лежала на бетонній поверхні перед порогом житлового будинку та кликала на допомогу, правою рукою притиснув її до долу, а лівою рукою почав прикривати рот ОСОБА_7, з метою припинення галасу ОСОБА_7 про допомогу. Коли обвинувачений ОСОБА_1 усвідомив, що він не може таким чином припинити галас ОСОБА_7, він схопив її лівою рукою за шию та став її душити. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 тримаючи лівою рукою шию ОСОБА_7, правою рукою з метою припинення її галасу, продовжуючи свої протиправні дії, умисно наніс її біля п’яти ударів в область обличчя та голови, від яких ОСОБА_7 втратила свідомість. Внаслідок даних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_7 були спричинені крововиливи під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивного суцільного крововиливу в м’які покрови голови з внутрішньої сторони, крововиливи в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, у видимих склерах обох очей, на правій та лівій вушній раковині, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Після чого обвинувачений ОСОБА_1 залишив ОСОБА_7 в непритомному стані на подвір’ї житлового будинку біля порогу та повернувся до приміщення літньої кухні, де розповів обвинуваченому ОСОБА_2 про вчинене ним діяння у ввідношенні ОСОБА_7. Незважаючи на це, обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_7, які із таємного викрадення перейшли у розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, внаслідок якого заволоділи полімерною діжкою об’ємом 50 літрів вартістю 96 гривень, металевим балоном для зберігання скрапленого газу вартістю 150 гривень, металевою газовою плитою вартістю 93 гривні, які перенесли до місця схованки металевої діжки об’ємом 300 літрів вартістю 1250 гривень.

Цієї ж ночі – 04 липня 2017 року обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 збули майно ОСОБА_7, і внаслідок вчинення ними даного злочину при заволодінні майном ОСОБА_7 спричинили її матеріальний збиток на загальну суму 1589 гривень.

04 липня 2017 року особу похилого віку ОСОБА_7 – ІНФОРМАЦІЯ_6, яка не приходила в свідомість, після отримання тяжких тілесних ушкоджень, було госпіталізовано до комунальної установи «Єланецька центральна районна лікарня», де вона не прийшовши в свідомість померла 12 липня 2017 року. Смерть ОСОБА_7 настала від тупої закритої черепно – мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під тверду та м’які мозкові оболонки.

Між крововиливами під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивним суцільним крововиливом в м’які покрови голови з внутрішньої сторони, крововиливами в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, в видимих склерах обох очей, на правій та лівій вушній раковині та настанням смерті мається прямий причинно – наслідковий зв’язок.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково та пояснив, що 03 липня 2017 року біля 23 годин 00 хвилин в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області він та обвинувачений ОСОБА_2, знаходилися в приміщенні житлового будинку №100 по вулиці Центральна, де спільно вживали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв він та обвинувачений ОСОБА_2 домовилися між собою, вчинити крадіжку майна із літньої кухні мешканки цього села ОСОБА_7, яка є особою похилого віку та мешкає в будинку одна. Він та обвинувачений ОСОБА_2 знали, що в літній кухні ОСОБА_7 є балон для скрапленого газу, металева газова плита та діжки в яких вона зберігає воду. Саме ці речі вони і намагалися таємно викрасти, щоб збути їх на пункті прийому металобрухту. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, він та обвинувачений ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою, взявши з гаражного приміщення житлового будинку, де вони знаходилися цвяходер, біля опівночі в ніч на 04 липня 2017 року прибули до житлового будинку ОСОБА_7, який розташований за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №8.

Після чого, з метою таємного викрадення чужого майна ОСОБА_7, він та обвинувачений ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою між собою, проникли на територію подвір’я вказаного домоволодіння, де мешкає ОСОБА_7, і за допомогою цвяходера почали зривати навісний замок з вхідних дверей літньої кухні.

Саме в цей момент ОСОБА_7 прокинулася та ввімкнула електричне освітлення в житловому будинку та на подвір’ї в виді електричної лампочки на порозі перед вхідними дверима в житловий будинок. Він та обвинувачений ОСОБА_2 зрозуміли, що вони помічені, втекли із освітленого подвір’я в темряву літньої ночі на вулицю села, звідки спостерігали за обстановкою у дворі ОСОБА_7.

Через декілька хвилин електричне освітлення в житловому будинку та на подвір’ї було вимкнуто, і він та обвинувачений ОСОБА_2 зрозуміли, що ОСОБА_7 лягла знову спати.

Після чого він запропонував обвинуваченому ОСОБА_2 повернутися та продовжити вчинення злочину, на що ОСОБА_2 відмовився, і пішов по вулиці в напрямку сільського відділення поштового зв’язку. Він же з цвяходером повернувся до подвір’я житлового будинку, де мешкала ОСОБА_7, підійшов до дверей літньої кухні, зірвав з вхідних дверей літньої кухні за допомогою цвяходера навісний замок та проник до приміщення літньої кухні.

Перебуваючи в приміщенні літньої кухні, він перекинув металеву діжку об’ємом біля 300 літрів, яка була частково заповнена водою, а також перекинув полімерну діжку об’ємом біля 50 літрів, яка повністю була заповнена водою. Після цього він почав виности по черзі з літньої кухні: металевий балон для зберігання скрапленого газу, металеву газову плиту, поліетиленову діжку об’ємом на 50 літрів, а в саму останню чергу металеву діжку об’ємом 300 літрів. Дані речі він виносив з приміщення літньої кухні та з території подвір’я житлового будинку ОСОБА_7, залишаючи на їх на узбіччі біля проїжджої частини нічної сільської вулиці.

Після чого він пішов по вулиці села, де біля приміщення сільського відділення поштового зв’язку помітив обвинуваченого ОСОБА_2, який сидів на порозі поштового приміщення та палив цигарку. Він підійшов до обвинуваченого ОСОБА_2 та повідомив, що речі з приміщення літньої кухні ОСОБА_7 ним викрадені та сховані в кущах біля узбіччя проїжджої частини вулиці, недалеко від житлового будинку ОСОБА_7.

Після чого ОСОБА_2 почав по мобільному телефону дзвонити своєму знайомому ОСОБА_8, з яким домовився, щоб той приїхав на моторолері та допоміг їм перевезти викрадені речі для збуту на пункт прийому металобрухту.

В цей час він помітив, що у дворі ОСОБА_7, після вчинення ним злочину він забув біля дверей літньої кухні цвяходер. З метою, щоб не залишити ціяходер на місці вчинення злочину, він знову, поки ОСОБА_2 чекав приїзду ОСОБА_8, повернувся до подвір’я житлового будинку ОСОБА_7.

Коли він знаходився біля дверей літньої кухні, в будинку знову ввімкнулося електричне освітлення, і він побачив, як на поріг будинку з вилами в руках вийшла ОСОБА_7. Він штовхув її з порогу, захищаючи себе від удару вилами, так як ОСОБА_7 намагалося йому нанести удар вилами. ОСОБА_7 впала на бетонне покриття подвір’я. Вважає, що спричинив її тілесні ушкодження не навмисно.

Після чого він повернувся, до місця де ним були залишені речі із літньої кухні ОСОБА_7, де його чекав обвинувачений ОСОБА_2, і куди на моторолері під’їхав ОСОБА_8. Вони завантажили балон, газову металеву плиту та дві діжки на кузов моторолера, і втрьох поїхали на вулицю Покровську, де збули майно ОСОБА_7, вірмену за прізвищем ОСОБА_9.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_2.

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованому йому злочину не визнав та пояснив, що 03 липня 2017 року біля 23 годин 00 хвилин в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області він та обвинувачений ОСОБА_1, знаходилися в приміщенні житлового будинку №100 по вулиці Центральна, де спільно вживали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв він та обвинувачений ОСОБА_1 домовилися між собою, вчинити крадіжку майна із літньої кухні мешканки цього села ОСОБА_7, яка є особою похилого віку та мешкає в будинку одна. Він та обвинувачений ОСОБА_1 знали, що в літній кухні ОСОБА_7 є балон для скрапленого газу, металева газова плита та діжки в яких вона зберігає воду. Саме ці речі вони і намагалися таємно викрасти, щоб збути їх на пункті прийому металобрухту. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна, він та обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою між собою, взявши з гаражного приміщення житлового будинку, де вони знаходилися цвяходер, біля опівночі в ніч на 04 липня 2017 року прибули до житлового будинку ОСОБА_7, який розташований за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №8.

Після чого, з метою таємного викрадення чужого майна ОСОБА_7, він та обвинувачений ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою між собою, проникли на територію подвір’я вказаного домоволодіння, де мешкає ОСОБА_7, і за допомогою цвяходера почали зривати навісний замок з вхідних дверей літньої кухні.

Саме в цей момент ОСОБА_7 прокинулася та ввімкнула електричне освітлення в житловому будинку та на подвір’ї в виді електричної лампочки на порозі перед вхідними дверима в житловий будинок. Він та обвинувачений ОСОБА_1 зрозуміли, що вони помічені, втекли із освітленого подвір’я в темряву літньої ночі на вулицю села, звідки спостерігали за обстановкою у дворі ОСОБА_7.

Через декілька хвилин електричне освітлення в житловому будинку та на подвір’ї було вимкнуто, і він та обвинувачений ОСОБА_1 зрозуміли, що ОСОБА_7 лягла знову спати.

Після чого обвинувачений ОСОБА_1 запропонував йому повернутися до літньої кухні ОСОБА_7 та продовжити вчинення злочину, на що він відмовився, сказавши, що ОСОБА_7, напевно їх впізнала, і пішов по вулиці в напрямку сільського відділення поштового зв’язку. Що вірішив робити після цього обвинувачений ОСОБА_1 він не не зрозумів. Він присів на порозі приміщення сільського відділення поштового зв’язку, біла ніч, він палив цигарку.

Через де – який час до цього місця, де він знаходився, підійшов обвинувачений ОСОБА_1 та повідомив йому, що він все ж таки викрав речі з приміщення літньої кухні ОСОБА_7. При цьому також обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що викрадені ним речі сховані в кущах біля узбіччя проїжджої частини вулиці, недалеко від житлового будинку ОСОБА_7.

Після чого він зателефонував по мобільному телефону своєму знайомому ОСОБА_8, з яким домовився, щоб той приїхав на моторолері та допоміг їм перевезти викрадені речі для збуту на пункт прийому металобрухту.

Після чого він та обвинувачений ОСОБА_1 в місці де обвинуваченим ОСОБА_1 були залишені речі із літньої кухні ОСОБА_7, дочекалися приїзду туди на моторолері ОСОБА_8. Вони завантажили балон, газову металеву плиту та дві діжки на кузов моторолера, і втрьох поїхали на вулицю Покровську, де збули майно ОСОБА_7, вірмену ОСОБА_9. Коли саме обвинувачений ОСОБА_1, і яким чином спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_7 йому невідомо. Вважає, що він не може нести кримінальну відповідальність за вчинення розбійного нападу на ОСОБА_7 за статтею 187 КК України. Вину визнає в лише в незакінченому замахі на вчинення крадіжки чужого майна із літньої кухні ОСОБА_7, або лише за пособничеством обвинуваченому ОСОБА_1 в збуті майна, одержаного злочинним шляхом.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він є мешканцем села Возсіятське Єланецького району Миколаївської області. Також в цьому ж селі мешкає його бабуся ОСОБА_7, яка є особою похилого віку так як її вже виповнилося 88 років, але вона мешкала в окремому будинку сама за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №8.

Вранці 04 липня 2017 року, він а також інщі мешканці села дізналися що вночі був напад на його бабусю ОСОБА_7, яку вранці мешканці села побачили лежачу без свідомості у тяжкому стані на подвір’ї її житлового будинку. Вона була госпіталізована до Єланецької центральної районної лікарні, де вона не прийшовши в свідомість померла 12 липня 2017 року.

Також в ніч вчинення злочину із літньої кухні його бабусі ОСОБА_7, злочинці заволоділи її майном, а саме: металевою діжкою об’ємом 300 літрів, полімерною діжкою об’ємом 50 літрів, металевим балоном для зберігання скрапленого газу та металевою газовою плитою.

Свідок ОСОБА_9 в судовму засіданні пояснив, що після опівночі перед ранком 04 липня 2017 року до житлового будинку, в якому він мешкає в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області на моторолері приїхав ОСОБА_8. З ним також приїхали мешканці села, яких він знає ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які здали йому як металобрухт: газовий балон, газову металеву плиту, металеву діжку об’ємом на 300 літрів, а також поліетиленову діжку об’ємом на 50 літрів. За ці речі, які збували йому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вони хотіли оримати при їх збуті 700 гривень, але він поторгувався з ними, і вони погодилися їх збути за 500 гривень.

Вранці 04 липня 2017 року від мешканців села Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, він дізнався, шо цієї ночі був напад на ОСОБА_7, яку вранці мешканці села побачили лежачу без свідомості у тяжкому стані на подвір’ї її житлового будинку, і яка була госпіталізована до Єланецької центральної районної лікарні, в тяжкому стані.

Він припустив, що до цього можуть бути причетні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_8, і про їх нічний візит до нього та збут йому ними речей, він повідомив поліцію Єланецького району.

Підстав для сумнівів в показаннях потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9 у суда немає, так як дані показання суд знаходить логічними та достовірними, які підтверджені в судовому засіданні за допомогою інших доказів, які досліджені судом в судовому засіданні.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 04 липня 2017 року потерпілий ОСОБА_3 звернувся до органу досудового слідства Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області із заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які в ніч на 04 липня 2017 року проникли на територію домоволодіння ОСОБА_7 за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №8, де, застосувавши до неї насильство, заволоділи її майном /том №1, а.к.п. 167/.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04 липня 2017 року із фототаблицею зображень до нього, слідчим органу досудового розслідування в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області з 10 години 11 хвилин до 12 години 05 хвилин оглянуто територію домоволодіння, розташованого за адресою: вулиця Центральна, будинок №8, де виявлено відсутність газового обладнання в примішенні літньої кухні, а також виявлено і вилучено: металеву решітку та дві горілки від відсутньої в літній кухні газової плити, п’ять чоловічих зліпків низу взуття, сільськогосподарські вила, волосся з металевої частини цих вил, змив з дерев’яного держака цих вил та бетонної поверхні поряд із порогом приміщення житлового будинку, навісний замок, металевий цвяходер /том №1, а.к.п. 168-184/.

Відповідно до заяви ОСОБА_9 від 04 липня 2017 року, останнім, який є свідком у даному кримінальному провадженні, добровільно надано для огляду металевий балон для збереження скрапленого газу, металеву діжку об’ємом 300 літрів, двохконфорочну газову плитку та пластмасову діжку об’ємом 50 літрів /том №1, а.к.п. 185/.

Відповідно до протоколу огляду предмету від 04 липня 2017 року із фототаблицею до нього, посадовою особою органу досудового слідства, з 13 години 25 хвилин до 13 години 30 хвилин, проведено огляд наданих ОСОБА_9 речей, а саме: полімерної діжки об’ємом 50 літрів, металевого балону для зберігання скрапленого газу, металевої діжки об’ємом 300 літрів, двохконфорочної газової плитки із шлангом та газовим редуктором до неї. /том №1, а.к.п. 186-189/.

Відповідно до постанови органу досудового слідства від 06 липня 2017 року, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: металевий цвяходер, дві горілки та металеву решітку від двохконфорочної газової плити, навісний замок, п’ять гіпсових зліпків сліду низу взуття та вила, вилучені під час огляду місця події, а саме території домоволодіння ОСОБА_7, розташованого за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Центральна, будинок №8, а також полімерну діжку об’ємом 50 літрів, металевий балон для зберігання скрапленого газу, двохконфорочну газову плиту та металеву діжку об’ємом 300 літрів. /том №1, а.к.п. 190/.

Відповідно до зберігальної розписки потерпілого ОСОБА_3 від 20 липня 2017 року, йому повернуто речі його бабусі ОСОБА_7, а саме: балон для зберігання скрапленого газу, лвохконфорочну газову плиту, полімерну діжку, металеву діжку, сільськогосподарські вила, навісний замок та металеву решітку з двома горілками від газової плити. /том №1, а.к.п. 191/.

Відповідно до протоколу пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 липня 2017 року, свідком ОСОБА_9 впізнаний обвинувачений ОСОБА_2 як особа, яка в ніч на 04 липня 2017 року разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_8 збула йому полімерну діжку, металеву діжку, газовий балон та двохконфорочну газову плиту /том №1, а.к.п. 192-194/.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи №3182 від 13 липня 2017 року, при проведенні судового медичного експертного дослідження трупа ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, встановлено, що її смерть настала від тупої закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під тверду та м’які мозкові оболонки. Смерть могла наступити за 14-18 годин до розтину трупа, що не заперечує даним карти стаціонарного хворого, де вказано, що смерть наступила 12 липня 2017 року о 19 годині 10 хвилин в приміщенні комунальної установи «Єланецька районна лікарня». Крім того виявлено: крововиливи під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивним суцільним крововиливом в м’які покрови голови з внутрішньої сторони, крововиливами в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, у видимі склери обох очей, на праву та ліву вушні раковині. Крововиливи в ділянці слизової оболонки нижньої губи зправа та в ділянці рота зправа, ділянці підборіддя зправа, в підщелепній ділянці зправа та зліва, в надлопатковій ділянці зліва та задній поверхні шиї, на лівій молочній залозі, в ділянці тіла грудини, в ділянці правого плечового суглобу, в ділянці лівого плеча в верхній третині зовнішньої та внутрішнньої поверхні, в ділянці лівого передпліччя в нижній третині задньої поверхні, на передній поверхні в верхній третині правого стегна.

Згідно пунктів 2.1.3 В/ та Г/ наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, крововиливи під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивним суцільним крововиливом в м’які покриви голови з внутрішньої сторони, крововиливами в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, у видимі склери обох очей, на праву та ліву вушні раковини відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Згідно пункту 2.3.3 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, крововиливи в ділянці слизової оболонки нижньої губи зправа та в ділянці рота зправа, в ділянці підборіддя зправа, в підщелепній ділянці зправа та зліва, в надлопатковій ділянці зліва та задній поверхні шиї, на лівій молочній залозі, в ділянці тіла грудини, в ділянці правого плечового суглобу, в ділянці лівого плеча в верхній третині зовнішньої та внутрішньої поверхні, в ділянці лівого передпліччя в нижній третині задньої поверхні, на передній поверхні в верхній третині правого стегна відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Тілесні ушкодження виникли до госпіталізації в Єланецьку ЦРЛ, куди ОСОБА_7 поступила 04 липня 2017 року о 10 годині 40 хвилин.

Між крововиливами під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивним суцільним крововиливом в м’які покриви голови з внутрішньої сторони, крововиливами в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, у видимі склери обох очей, на праву та ліву вушні раковини та настанням смерті мається прямий причинно-наслідковий зв’язок.

Не виключається вірогідність утворення крововиливів в надлопатковій ділянці зліва та задній поверхні шиї, в ділянці лівого передпліччя в нижній третині задньої поверхні внаслідок падіння з положення стоячи, як з прискоренням, так і без такого, або з порогу висотою близько 40 см та ударі задньою поверхнею тіла об тверду поверхню.

Крововиливи під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивним суцільним крововиливом в м’які покриви голови з внутрішньої сторони, крововиливами в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, у видимі склери обох очей, на праву та ліву вушні раковини є небезпечними життя чи здоров’я в момент їх отримання.

Постраждала знаходилась в небезпечному для життя стані після виникнення крововиливів під тверду мозкову оболонку та м’які мозкові оболонки з набряком та набуханням тканини головного мозку, масивним суцільним крововиливом в м’які покриви голови з внутрішньої сторони, крововиливами в ділянці верхнього та нижнього повік обох очей, спинці носа, у видимі склери обох очей, на праву та ліву вушні раковини та не могла самостійно прийняти заходи для врятування свого життя та надати собі допомогу.

Згідно пункту 2.1.2 наказу №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року, небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння /завдання/ чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинному наслідковому зв’язку /том №1, а.к.п. 221-225/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05 липня 2017 року з відеодиском до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 були відтворені події злочину відносно потерпілої ОСОБА_7, виконавцями якого був він та обвинувачений ОСОБА_2, і який мав місце в ніч на 04 липня 2017 року в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, по вулиці Центральній №8, коли він разом з ОСОБА_2 шляхом нападу на потерпілу заволоділи її речами. Обвинуваченим ОСОБА_1 на території домоволодіння ОСОБА_7 за вищевказаною адресою детально показано, яким чином і саме де відбувались події, при яких він та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_7, вказано перелік викраденого майна та яким чином вони ним розпорядились, а також обставини, за яких потерпіла отримала тілесні ушкодження, що полягають в наступному. Під час вчинення ними кримінального правопорушення, їх злочинні дії були помічені ОСОБА_7, яка, ввімкнувши з веранди житлового будинку електричне освітлення на порозі та в веранді житлового будинку, і взявши в руки вила, вийшла на поріг житлового будинку. В цей момент ОСОБА_1, бажаючи завершення їх спільного з ОСОБА_2 злочинного наміру, з метою ввимкнення електричної лампочки на порозі житлового будинку, щляхом її викручування з електричного патрону, переслідуючи мету недопущення їх впізнання ОСОБА_7, направився в сторону вхідних дверей житлового будинку, а ОСОБА_2 сховався в приміщенні літньої кухні.

ОСОБА_7 зустрілася з ним на порозі житлового будинку з вилами в руках, та спробувала чинити йому шляхом завдання ударів вилами. ОСОБА_1 зрозумівши, що їх злочинні дії стали поміченими ОСОБА_7, з метою усунення її опору, ухилився від удару вилами, і в свою чергу, умисно наніс ОСОБА_7 удар обома руками в область грудної клітини, від якого ОСОБА_7 впала з порогу житлового будинку на бетонну поверхню причілка подвір’я перед порогом та стала кликати на допомогу. В свою чергу, ОСОБА_1, підійшовши до ОСОБА_7, яка лежала на бетонній поверхні перед порогом житлового будинку та кликала на допомогу, правою рукою притиснув її додолу, а лівою рукою почав прикривати їй рота з метою припинення галасу про допомогу. Коли він усвідомив, що не може таким чином припинити галас ОСОБА_7, він схопив її лівою рукою за шию та став душити. Крім того, ОСОБА_1, тримаючи лівою рукою шию ОСОБА_7, правою рукою з метою припинення її галасу, продовжуючи свої протиправні дії, умисно наніс її біля п’яти ударів в область обличчя та голови, від яких ОСОБА_7 втратила свідомість, після чого ОСОБА_1 залишив її у непритомному стані на подвір’ї житлового будинку біля порогу та повернувся до приміщення літньої кухні, де розповів ОСОБА_2 про вчинені ним дії відносно ОСОБА_7 Далі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили свої дії, направлені на заволодіння майном ОСОБА_7, а саме полімерною діжкою об’ємом 50 літрів, металевим балоном для зберігання скрапленого газу та металевою газовою плитою, які перенесли до місця схованки металевої діжки об’ємом 300 літрів та яке збули цієї ж ночі /том №1, а.к.п. 227 - 234/.

Відповідно до протоколу пред’явлення речей для впізнання від 05 липня 2017 року з відеодиском до нього, обвинувачений ОСОБА_1 вказав на металевий цвяходер, /який він називав обценьками/, який належить обвинуваченому ОСОБА_2, яким ним було зірвано металеву скобу на дверях приміщення літньої кухні ОСОБА_7 в ніч на 04 липня 2017 року /том №1, а.к.п. 255 - 256/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05 липня 2017 року з відеодиском до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника адвоката ОСОБА_10, обвинуваченим ОСОБА_2 були відтворені події злочину відносно потерпілої ОСОБА_7, виконавцями якого був він та обвинувачений ОСОБА_1, і який мав місце в ніч на 04 липня 2017 року в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, по вулиці Центральній №8, коли він разом з обвинуваченим ОСОБА_1 шляхом нападу на потерпілу заволоділи її речами. Обвинуваченим ОСОБА_2 на території домоволодіння ОСОБА_7 за вищевказаною адресою детально показано, яким чином і саме де відбувались події, при яких він та обвинувачений ОСОБА_1 вчинили кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_7, вказано перелік викраденого майна та яким чином вони ним розпорядились, а також обставини, за яких ОСОБА_7 були отримані тілесні ушкодження. /том №1, а.к.п. 258 - 265/.

Відповідно до протоколу пред’явлення речей для впізнання від 05 липня 2017 року з відеодиском до них, обвинувачений ОСОБА_2 вказав на належний йому металевий цвяходер, який він називав обценьками, яким обвинувачений ОСОБА_1 зірвав металеву скобу на дверях приміщення літньої кухні ОСОБА_7 в ніч на 04 липня 2017 року /том №1, а.к.п. 266 - 267/.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 20 липня 2017 року з відеодиском до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_4, обвинуваченим ОСОБА_1 відтворено обставини вчинення ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_7 та спричинення їй тілесних ушкоджень на території її домоволодіння, розташованого в селі Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, по вулиці Центральній №8, виконавцями якого був він та обвинувачений ОСОБА_2, що мав місце в ніч на 04 липня 2017 року /том №1, а.к.п. 269 - 276/.

Відповідно до висновку експертної оцінки майна від 18 вересня 2017 року, з врахуванням фізичного стану майна, визначена його ринкова вартість, а саме: вартість полімерної діжки об’ємом 50 літрів становить 96 гривень, вартість металевого балону для зберігання скрапленого газу становить 150 гривень, вартість двохконфорочної металевої газової плити становить 93 гривні, вартість металевої діжки об’ємом 300 літрів становить 1250 гривень. Загальна ринкова вартість даного майна без врахування ПДВ складає 1589 гривень. /том №1, а.к.п. 280/.

Даний висновок експертної оцінки майна суд вважає належним доказом за кримінальним провадженням, незважаючи на те, що оцінювач експертної оцінки майна не внесений до реєстру судових експертів України, але так як експертна оцінка майна була проведена експертом за зверненням сторони кримінального провадження для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, тобто для визначення матеріальної шкоди за даним кримінальним провадженням, суд вважає даний висновок допустимим доказом за кримінальним провадженням, що не суперечить вимогам п.6 ч.2 ст.242 КПК України.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.242 КПК України слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків.

Поняття матеріальна шкода та поняття матеріальні збитки у кримінальному праві є різними категоріями. Так матеріальна шкода – це родове поняття негативних майнових наслідків кримінального правопорушення, тобі як матеріальними збитками є натурально – речова форма виявлення шкоди, якій відповідає один із встановлених в законі способів її відшкодування в натурі, тобто надання речі такого ж роду, тієї ж якості, або ж в грошовій формі.

У даному кримінальному провадженні матеріальні збитки були відшкодовані потерпілому ОСОБА_3, шляхом повернення йому речей, які належали його бабусі ОСОБА_7, при спричиненні матеріальної шкоди у даному кримінальному провадженні в розмірі 1589 гривень.

Мотиви неврахування судом окремих доказів.

Відповідно до протоколу пред’явлення речей для впізнання від 05 липня 2017 року з відеодиском до нього, обвинувачений ОСОБА_1 вказав на газовий балон, що належав ОСОБА_7 та яким він незаконно заволодів з ОСОБА_2 в ніч на 04 липня 2017 року, як на такий, що за кількістю газу в ньому відповідає балону, яким вони незаконно заволоділи з приміщення літньої кухні ОСОБА_7 в ніч на 04 липня 2017 року /том №1 а.к.п. 253 - 254/.

Суд визнає недопустимим доказом за кримінальним провадженням даний протокол пред’явлення речей для впізнання, так як дана слідча дія проведена з порушенням вимог ч.2 ст.229 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.229 КПК України, річ, що підлягає впізнанню, пред’являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

При пред’явленні речей для впізнання, відповідно до даного протоколу, обвинуваченому ОСОБА_1 було пред’явлено для впізнання три металевих балона для зберігання скрапленого газу, всі однакового об’єму та червоного кольору, але форми вентилів, які розташовані в верхній частині даних газових балонів суттєво відрізнялися один від одного за своїми формами, внаслідок чого вимоги ч.2 ст.229 КПК України були невиконані в повному обсязі, внаслідок різких відмінностей зовнішнього вигляду даних трьох металевих балонів для зберігання скрапленого газу.

Разом з тим, при оцінці доказів за кримінальним провадженням та при визначенні кваліфікації умисних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, при заволодінні майном ОСОБА_7, суд виходить з роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», де пунктом 1 даної постанови звернуто увагу, що у справах про злочини проти власності суди зобов’язані як установлювати вину підсудних і призначати їм необхідне та достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів покарання, так і вживати передбачені законом заходи для реалізації прав потерпілих на відшкодування заподіяної шкоди.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», та з врахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні, дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які були розпочаті, як крадіжка, але які були виявлені ОСОБА_7, і незважаючи на це, були продовжені обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати в разі застосування насильства до ОСОБА_7, як розбій.

При кваліфікації умисних дій обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд критично оцінює показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в частині того, що під час вчинення ними кримінального правопорушення, вони отримали реальну можливість розпорядитися чи користуватися протиправно вилученим майном ОСОБА_7, і обвинувачений ОСОБА_1 застосував насильство до ОСОБА_7, лише з метою свого захисту, коли вона накинулася на нього, тримаючи в руках сільськогосподарські вили, коли він повернувся на подвір’я ОСОБА_7 з метою забрати забуте ними знаряддя вчинення злочину: металевий цвяходер.

Показання обвинувачених в цій частині, дані ними в судовому засіданні, суд не може покласти в основу обґрунтування висновків суду при винесенні вироку за кримінальним провадженням.

Показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо відсутності їх вини у вчиненні інкримінованих кожному із них злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, тобто розбійного нападу на ОСОБА_7, а крім того показання обвинуваченого ОСОБА_1, щодо відсутності його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України відносно ОСОБА_7, дані ними в судовому засіданні суперечать іншим матеріалам кримінального провадження, тобто даним слідчих експериментів, проведених з участю обвинувачених у відповідності до вимог КПК України, /том №1, а.к.п. 227 – 234, 258 – 265, 269 – 276/ та не можуть бути прийняті судом для обгрунтування вироку за кримінальним провадженням.

Невизнання в судовому засіданні обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вини за ч.4 ст.187 КК України, а також невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України, суд вважає спробою обвинувачених уникнути кримінальної відповідальності за вчинення саме цих злочинів, передбачених ч.4 ст.187 та ч.2 ст.121 КК України, а також відсутністю у обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 критичного аналізу своїх умисних дій та небажанням визнати злочинну неправомірність своїх умисних дій, саме при вчиненні ними особливо тяжкого злочину та крім того вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 тяжкого злочину, відносно особи похилого віку ОСОБА_7.

Аналізуючи пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувачення за ч.4 ст.187 та ч.2 ст.121 КК України, а також ОСОБА_2 – за ч.4 ст.187 КК України з комплексом досліджених в судовому засіданні доказів, суд з`ясувавши зміст і спрямованість умислу кожного із обвинувачених, виходить із сукупності всіх обставин вчинених ними діянь, матеріалів кримінального провадження, враховує поведінку обвинувачених, що передувала подіям вчинення особливо тяжкого злочину відносно ОСОБА_7.

Визначальним при цьому є суб`єктивне ставлення кожного із обвинувачених до наслідків своїх дій, які були розпочаті з прямим умислом як таємне викрадення чужого майна, та при його вчиненні безпосередньо спрямовано перейшли у розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у приміщення літньої кухні ОСОБА_7, за попередньою змовою між обвинуваченими та із заподіянням ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1. Після спричинення ОСОБА_7 тяжких тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_1, про що був обізнаний обвинувачений ОСОБА_2, вони продовжили свої умисні злочинні дії, спрямовані на заволодіння майном ОСОБА_7.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що внаслідок спричинення обвинуваченим ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень особі похилого віку ОСОБА_7 настала її смерть - 12 липня 2017 року о 19 годині 10 хвилин в приміщенні комунальної установи «Єланецька районна лікарня», куди вона була госпіталізована для надання медичної допомоги, після отримання нею від обвинуваченого ОСОБА_1 тупої закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась крововиливами під тверду та м’які мозкові оболонки.

Таким чином, аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у вчиненні інкримінованих їм злочинів.

Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_1.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до іншого приміщення та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, а також за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_2.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням до іншого приміщення та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Обставин, які б відповідно до ст. 66 КК України пом’якшували покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судом не встановлено.

Обставинами, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд визнає вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинів, а обвинуваченим ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп’яніння, щодо особи похилого віку та рецидив злочинів.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які є особливо тяжким та тяжким злочинами відповідно до розділів VI та ІІ КК України. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_1, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з’ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_1, який посередньо характеризуються за місцем проживання, має низку непогашених судимостей за вчиненя злочинів проти власності, в сфері незаконного поводження із зброєю та боєприпасами, а також в сфері незаконного обігу наркотичних засобів. /том №1, а.к.п. 287 – 302/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, призначений відповідно до ч.1 ст.70 КК України з призначенням додаткового покарання в виді конфіскації всього майна, яке є власністю обвинуваченого ОСОБА_1, що передбачено санкцією статті за вчинення особливо тяжкого злочину, буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Призначаючи основне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 в виді позбавлення волі, з призначенням додаткового покарання в виді конфіскації всього майна, яке є власністю обвинуваченого ОСОБА_1, суд користується вимогами ч.4 ст.70 КК України, так як після постановлення вироку Єланецького районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2017 року /Справа № 476/504/17, Провадження № 1-кп/476/45/17/, за яким ОСОБА_1 було визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, та йому було призначено основне покарання, за сукупністю вироків в порядку ч.1 ст.71 КК України в виді 03 /трьох/ років 02 /двох/ місяців позбавлення волі, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 винен ще в інших злочинах, передбачених ч.4 ст.187 та ч.2 ст.121 КК України, які ним вчинені 04 липня 2017 року, тобто до ухвалення вироку Єланецького районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2017 року. /том №1, а.к.п. 292 - 296/.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_2, суд виходить з наступних обставин.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який є особливо тяжким злочином відповідно до розділу VI КК України. Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_2, його соціальне та матеріальне становище, незадовільний стан його здоров`я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з’ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними.

Крім того суд враховує стать та вік обвинуваченого ОСОБА_2, який посередньо характеризуються за місцем проживання, має три непогашених судимості за вчиненя злочинів проти власності. /том №1, а.к.п. 303 – 318/.

Суд вважає, що основний вид покарання в виді позбавлення волі, призначений в межах санкції ч.4 ст.187 КК України з призначенням додаткового покарання в виді конфіскації всього майна, яке є власністю обвинуваченого ОСОБА_2, що передбачено санкцією статті за вчинення особливо тяжкого злочину, буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України.

Що стосується пред’явленого прокурором до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільного позову в інтересах держави в особі Єланецької районної державної адміністрації при третій особі, яка не заявляє самостійних вимог, тобто лікувального закладу в особі «Єланецької центральної районної лікарні» про стягнення на користь Єланецької районної державної адміністрації витрат, понесених Єланецькою центральною районною лікарнею на лікування ОСОБА_7 в сумі 987 гривень 48 копійок /том №1, а.к.п. 20 – 24/, суд вважає, що цей позов слід залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України /в редакції кодексу чинній на момент ухвалення вироку – в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, ВВР, 2017, № 48, ст.436/, а саме з тієї підстави, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно матеріалів кримінального провадження ні Єланецька центральна районна лікарня, ні Єланецька районна державна адміністрація, самостійно до суду з позовом про відшкодування витрат (ліжко-днів) на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_7, яка перебувала на стаціонарному лікуванні з 04 липня 2017 року по 12 липня 2017 року не звертались.

У зв’язку з тим, що доказові матеріали до позову про стягнення вказаних витрат з обвинуваченого ОСОБА_1 наявні у процесуального прокурора Єланецького відділу Вознесенської місцевої прокуратури та відповідно до ст.128 КПК України, ст.ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» процесуальний прокурор має право з метою відшкодування бюджетних коштів самостійно пред’явити відповідний позов.

Єланецька центральна районна лікарня фінансується з місцевого бюджету, розпорядником коштів якого є Єланецька районна державна адміністрація.

Але відповідно до ч.3 ст.23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» - прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Частина 4 ст.23 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Частина 2 ст.24 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надає прокурору, який бере в ньому участь. В той же час ч.7 цієї статті містить норму про те, що повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Так, ч.3 ст.128 КПК України передбачає, що цивільний позов в інтересах держави пред’являється прокурором. Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

При пред’явленні прокурором Бурдун М.С. в інтересах держави цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_1, а саме про стягнення на користь Єланецької районної державної адміністрації витрат, понесених Єланецькою центральною районною лікарнею на лікування ОСОБА_7 в сумі 987 гривень 48 копійок /том №1, а.к.п. 20 – 24/, прокурором всупереч вимог ч.3 та ч.4 ст.23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» - не доведено, що захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» до функцій прокуратури відноситься представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Підставою пред’явлення цивільного позову прокурором до обвинуваченого ОСОБА_1 та представництва інтересів держави, як вказано в позовній заяві прокурора, є заподіяння державі в особі Єланецької районної державної адміністрації шкоди у вигляді витрат понесених Єланецькою центральною районною лікарнею на лікування ОСОБА_7 внаслідок вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

Натомість, як Єланецька районна державна адміністрація, в інтересах якої подав цивільний позов прокурор – є органом державної влади, вказаний орган державної влади наділений самостійним правом на подання цивільного позову у кримінальному провадженні в силу права, наданого йому на це ст.61 КПК України.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /том №1, а.к.п. 190 – 191/.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368 – 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.187, та ч.2 ст.121 КК України та призначити йому покарання за даними статтями:

за ч.4 ст.187 КК України в виді 09 /дев’яти/ років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

за ч.2 ст.121 КК України в виді 08 /восьми/ років позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 10 /десять/ років позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України при сукупності злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, яке призначено за цим вироком та яке призначено за попереднім вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 01 вересня 2017 року, остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 призначити 11 /одинадцять/ років 06 /шість/ місяців позбавлення волі з конфіскацією всього його майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою суду, тобто з 06 липня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 04 липня 2017 року по 06 липня 2017 року.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, та призначити йому покарання в виді 09 /дев’яти/ років позбавлення волі, з конфіскацією всього його майна.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни – тримання під вартою в державній установі «Миколаївський СІЗО», обчислюючи строк відбування покарання з дня його взяття під варту за ухвалою суду, тобто з 06 липня 2017 року, зарахувавши в строк відбування покарання тримання його під вартою з 04 липня 2017 року по 06 липня 2017 року.

Речові докази за кримінальним провадженням: балон для зберігання скрапленого газу, металеву двохконфорочну газову плиту з двома горілками та металевою решіткою, металеву діжку об’ємом 300 літрів, полімерну діжку об’ємом 50 літрів, навісний замок, вила сільськогосподарські, які відповідно до зберігальної розписки передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_3, який мешкає за адресою: Миколаївська область, Єланецький район, село Возсіятське, вулиця Шкільна, будинок №12 – залишити потерпілому ОСОБА_3. /том №1, а.к.п. 190 - 191/.

Речові докази за кримінальним провадженням: металевий цвяходер, належний обвинуваченому ОСОБА_2, а також п’ять гіпсових зліпків сліду низу взяття, які передані на збереження до камери зберігання речових доказів Єланецького ВП Новоодеського ВП ГУНП в Миколаївській області – знищити. /том №1, а.к.п. 190/.

Пред’явлений прокурором цивільний позов в інтересах держави про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь Єланецької районної державної адміністрації витрат, понесених Єланецькою центральною районною лікарнею на лікування ОСОБА_7 в сумі 987 гривень 48 копійок /том №1, а.к.п. 20 – 24/ – залишити без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України /в редакції ЦПК України, чинній на момент ухвалення вироку/, що не позбавляє ні Єланецьку районну державну адміністрацію як державний орган, ні Єланецьку центральну районну лікарню як лікувальний заклад, права пред’явити самостійний цивільний позов в порядку цивільного судочинства.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Судді : О.Е. ДРОБИНСЬКИЙ

ОСОБА_11

ОСОБА_12