Ухвала суду № 72209986, 15.02.2018, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1179/15-ц

4-с/468/2/18

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56100 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

УХВАЛА

15.02.2018 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого по справі судді Муругова В.В., за участі секретаря Цегельник Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» на постанову державного виконавця від 24.11.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу в справі №468/1179/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Баштанського районного суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» на рішення державного виконавця Центрального відділу ДВС міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 про повернення виконавчого документа стягувачу. В тексті скарги заявник вказав, що 17.03.2016 року Баштанським районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист № 468/1179/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованості в сумі 4978,90 грн., на підставі якого державним виконавцем Центрального ВДВС міста ОСОБА_2 було відкрито виконавче провадження. 06.11.2017 року постановою державного виконавця по вказаному виконавчому провадженню було замінено стягувача ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами». 24.11.2017 року державним виконавцем Гордашко О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення, яку стягувачем було отримано поштою 07.12.2017 року. Скаржник вважає вказане рішення незаконним, оскільки державним виконавцем не було перевірено відомості про отримання доходів боржником, який за інформацією стягувача працевлаштований.

У зв’язку з цим, скаржник просив поновити йому пропущений з поважних причин строк оскарження рішення державного виконавця та визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу неправомірними.

Від представника скаржника надійшла заява про підтримання скарги та її розгляд за відсутності представника скаржника.

Державний виконавець та представник Центрального ВДВС міста ОСОБА_2 до суду не з’явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені вчасно та належним чином, від начальника Центрального ВДВС міста ОСОБА_2 до суду надійшли заперечення на скаргу, в який він просив відмовити в задоволенні скарги, оскільки твердження стягувача, що боржник отримує доходи не відповідає дійсності, бо стягував посилається на відомості, що отримані 10.02.2016 року, тобто до відкриття виконавчого провадження, натомість державний виконавець приймав рішення на підставі відомостей, отриманих 24.11.2017 року, відповідно до яких боржник не працевлаштований та доходів не отримує.

Дослідивши надані учасниками матеріали (відповідь ПФУ №1015442519 від 10.02.2016 року; копію постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 06.11.2017 року; копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.11.2017 року; відповідь ПФУ №1031366602 від 24.11.2017 року; відповідь ДФС України №1031416939 від 27.11.2017 року; відповідь ПФУ №1031370585 від 24.11.2017 року; відповідь ДФС України №1031426793 від 27.11.2017 року; копію акту державного виконавця від 24.11.2017 року), матеріали цивільної справи №468/1179/15-ц, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні старшого державного виконавця Центрального ВДВС міста ОСОБА_2 ОСОБА_3 перебувало виконавче провадження, відкрите на підставі виданого Баштанським районним судом Миколаївської області виконавчого листа №468/1179/15-ц від 17.03.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредекс Фінанс» заборгованості в сумі 4978,90 грн. 06.11.2017 року постановою старшого державного виконавця Гордашко О.В. по вказаному виконавчому провадженню було замінено стягувача ТОВ «Кредекс Фінанс» на ТОВ «Фінансова Компанія Управління Активами». 24.11.2017 року старшим державним виконавцем Гордашко О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу в зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Зі скарги слідує, що незгода скаржника з рішенням державного виконавця ґрунтується на відомостях про працевлаштування боржника, що отримані скаржником 10.02.2016 року.

Натомість Центральним ВДВС міста ОСОБА_2 надано суду фактичні дані, що під час здійснення виконавчих дій державним виконавцем були здійснені запити до Пенсійного фонду України, Державної податкової служби України, Регіональний сервісний центр при МВС України в Миколаївській області та державний виконавець приймав оскаржуване рішення на підставі відповідей на вказані запити, отриманих 24.11.2017 року, відповідно до яких боржник не працевлаштований та доходів не отримує.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлені скаржником обставини не можуть бути підставою для скасування постанови державного виконавця, а тому необхідно відмовити в задоволенні скарги.

Що стосується клопотання скаржника про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця, то відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи, при цьому скаржником надані суду докази, що підтверджують отримання скаржником копії оскаржуваної постанови 05.12.2017 року, а скаргу здано до відділення зв’язку 15.12.2017 року, отже скаржник не пропустив строк звернення до суду зі скаргою, а тому немає необхідності в його поновленні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 447, 451, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Управління Активами» на постанову державного виконавця від 24.11.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу в справі №468/1179/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредекс фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: