Ухвала суду № 72209901, 13.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 446/67/18 Головуючий у 1 інстанції: Костюк У.І.

Провадження № 11-сс/783/90/18 Доповідач: Гуцал І. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого-судді Гуцала І.П.,

суддів Березюка О.Г., Романюка М.Ф.,

з участю секретаря Стойка Р.З.,

прокурора Яворського Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2018 року про накладення арешту на майно

в с т а н о в и л а :

ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2018 року клопотання слідчого СВ Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області Мужика В.М. про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018140220000026 від 13.01.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, задоволено.

Накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в АДРЕСА_1 та користувачем якого є ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, житель АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити і зобов'язати слідчого СВ Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області Мужика В.М. повернути вилучений автомобіль.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення слідчого судді прийняте з порушенням норм КПК України. Вказує, що він тривалий час користується автомобілем у повсякденному житті. Вважає, що вилучений автомобіль не відповідає жодному критерію, зазначеному у ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.

З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні слідчого СВ Кам'янка-Бузького відділу поліції ГУ НП у Львівській області Мужик В.М. перебувають матеріали кримінального провадження № 12018140220000026 від 13 січня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України.

Постановою слідчого СВ Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області Мужик В.М. від 23 січня 2018 року автомобіль марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018140220000026 від 13 січня 2018 року.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З врахуванням зазначених положень закону слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні та запобігання ризиків, передбачених абзацом другим частини першої ст. 170 КПК України.

Доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необгрунтованості судового рішення колегія суддів до уваги не бере.

Твердження апелянта про те, що відповідно до ст. 98 КПК України автомобіль не містить ознак речового доказу, що слідчий суддя залишив поза увагою при прийнятті оскаржуваної ухвали, є безпідставними

Згідно ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Натомість під час розгляду даного клопотання обґрунтовано встановлено, що автомобіль марки «ВАЗ 2108», д.н.з. НОМЕР_1, відповідає вимогам ст. 98 КПК України та такий постановою слідчого СВ Кам'янка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області Мужик В.М. від 23 січня 2018 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею на виконання вимог ч.2 ст. 173 КПК України враховано можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам закону й підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

ухвалу слідчого судді Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 25 січня 2018 року про накладення арешту на майно залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий: Гуцал І.П.

Судді: Березюк О.Г. Романюк М.Ф.