Постанова № 72209604, 13.02.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/1549/17 Головуючий у І інстанції Бойко М. Г.Провадження № 22-ц/780/744/18 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 58 13.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2018 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - Олійника В.І.,

суддів: Березовенко Р.В., Журби С.О.,

при секретарі Топольському В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року про повернення заяви заявникові у справі за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи - Веселокутська сільська рада Таращанського району Київської області, Таращанський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області про оголошення фізичної особи померлою, -

в с т а н о в и л а :

Статтею 351 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого(території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 8, 9, 11 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується; справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а також заяви і скарги подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У листопаді 2017 року до Таращанського районного суду Київської області надійшла зазначена заява, в якій ОСОБА_2 просила суд оголосити померлим її батька ОСОБА_3, яку обґрунтовувала тим, що він від 17.11.2006 року зник з місця свого проживання с.Веселий Кут Таращанського району Київської області і до цього часу його місцеперебування не відоме.

У зв'язку з цим рішенням Таращанського районного суду від 27.08.2009 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця села Веселий Кут було визнано безвісно відсутнім від 01.12.2006 року.

Зазначала, що з того часу минуло майже сім років, але ніяких відомостей про місце перебування її батька так і не надійшло. Оголошення її батька померлим потрібно їй для оформлення спадкового майна.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року заяву визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав, передбачених ст.121 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час постановлення ухвали).

У апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи в Таращанський районний суд Київської області для розгляду по суті.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не усунула недоліки заяви, зазначені в ухвалі Таращанського районного суду Київської області від 27 листопада 2017 року.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається із заяви про оголошення громадянина померлим, ОСОБА_3 від 17.11.2006 року зник з місця свого проживання с.Веселий Кут Таращанського району Київської області і до цього часу його місце перебування не відоме.

У зв'язку з цим рішенням Таращанського районного суду від 27.08.2009 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця села Веселий Кут було визнано безвісно відсутнім від 01.12.2006 року.

ОСОБА_2 зазначала, що з того часу минуло майже сім років, але ніяких відомостей про місце перебування її батька так і не надійшло.

Також ОСОБА_2 вказувала, що звернулася до нотаріуса для оформлення спадкового майна, яке належало її батьку ОСОБА_3, а саме, земельної частки в адміністративних межах Веселокутської сільської ради, але їй було відмовлено та повідомлено, що слід звернутися до суду для оголошення батька померлим.

Згідно ст.247 ЦПК України (в редакції, яка діяла на день подання заяви) у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

При подачі заяви ОСОБА_2 були подані відповідні документи про факт родинних стосунків та копія рішення Таращанського районного суду про визнання особи безвісно відсутньої та інші документи.

27 листопада 2017 року судом першої інстанції було винесено ухвалу про залишення заяви без руху та надано строк для усунення недоліків.

На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_2 було надано довідку Таращанського відділення поліції та копію свідоцтва про народження.

Проте, 13 грудня 2017 року ухвалою Таращанського районного суду заяву було вирішено вважати неподаною і повернути заявнику.

Таким чином, постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повернення заяви, суддя не звернув уваги, що ОСОБА_2 подала заяву, яка за змістом відповідає вимогам ст.247 ЦПК України.

Згідно зі ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Виходячи з наведеного, суд дійшов поспішного висновку про повернення заяви.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія судів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 13 грудня 2017 року про повернення заяви заявникові скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: