Ухвала суду № 72208511, 13.02.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/521/18

пр.№ 1-кп/464/183/18

У Х В А Л А

13 лютого 2018 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Гаврилишин О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова кримінальне провадження № 12017140070004133 від 14.12.2017 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст.345 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Головка Л.В.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника Юхименко Р.І.,

обвинуваченого ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

В провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 187, ч.2 ст.345 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на два місяці, оскільки термін такого доходить кінця, а жодні обставини, на підставі яких йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали та відповідно існуючі ризики не зменшились.

Захисник та обвинувачений категорично заперечили підставність продовження строку обраного запобіжного заходу і вважають за доцільне змінити тримання під вартою на домашній арешт, оскільки наявне місце реєстрації, що вказує на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження стосовно доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м"яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Летельє проти Франції" від 26 червня 1991 року, зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув"язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув"язнення може бути застосоване. Суд зобов"язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільсьва.

Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обгрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість.

Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Враховуючи те, що з дня надходження до суду обвинувального акта судове провадження не завершене, один із потерпілих не допитаний, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких віднесено до тяжкого, із застосуванням насильства; дані про особу обвинуваченого, який згідно ст.89 КК України раніше не судимий, його вік, тяжкість покарання, яке хоча і не є самостійною підставою для продовження утримання обвинуваченого під вартою, проте, на думку суду, вищевказані обставини у своєму взаємозв'язку дають підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, можливість впливати на потерпілих, що може призвести до перешкоджання встановленню об'єктивної істини у процесі.

У зв'язку з наведеним, строк тримання обвинуваченому ОСОБА_2 під вартою слід продовжити на два місяці, що за наведених вище обставин є доцільним. Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу за наведених вище обставин є неможливим, оскільки, ризики, що існували на час обрання та продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою фактично не зменшилися, що повністю виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Висновок про задоволення клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою виключає можливість задоволення клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу більш м'яким.

Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд , -

п о с т а н о в и в :

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.345 КК України, продовжити на два місяці - до 13 квітня 2018 року.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору - для відома, Львівському СІЗО УДПСУ у Львівській області - для виконання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя О.Ю.Горбань