
Справа № 349/70/18
Провадження № 2/349/139/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 лютого 2018 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого судді Лошак О.О.
з участю секретаря Боянівської Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 349/70/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и в:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.12.2016 року в сумі 10853,45 грн.
У позовній заяві зазначено, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання банківських послуг б/н від 14 грудня 2016 р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 8061.13 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, з відсотковою ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 24,00% на рік, на суму залишку заборгованості за кредитом. За умовами Генеральної угоди, погашення заборгованості мало здійснюватися з 1 по 25 число кожного місяця. Однак, свою частину зобов'язань за вказаною угодою відповідач не виконує, в результаті чого станом на 21 грудня 2017 року заборгованість по кредиту становить 10853,45 грн. В добровільному порядку відповідач не погашає борг, тому представник позивача змушений звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивача Ткач Я.О. позов підтримала повністю із підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити, розгляд справи провести у її відсутності, не заперечувала щодо проведення заочного розгляду справи, про що направила на адресу суду письмове клопотання.
Відповідно до вимог, встановлених ст.43 ЦПК України участь у судових засіданнях - це право, а не обов'язок сторін по справі.
Відповідачка позов визнала повністю, просила розгляд справи проводити у її відсутності, про що подала письмову заяву.
Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 14 грудня 2016 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено Генеральну угоду про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання банківських послуг, відповідно до якої ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 8061,13 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідно до умов вищезазначеної Генеральної угоди, вказана угода укладена з метою створення сприятливих умов для виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № SAMDN50000038923388 від 10.12.2010 р., за яким сторони домовилися, про зменшення розміру заборгованості за кредитом, виплати боржником заборгованості яка станом на 14.12.2016 р. становила 9541,13 грн.
Пунктом 2.1. Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання продукту кредитних карт від 14.12.2016 р. визначено, що банк надає позичальнику строковий кредит в розмірі 8061,13 грн. на термін 36 місяців на період з 14 грудня 2016 р. по 31 грудня 2019 р. шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати відсотків в розмірі 2,0 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з 1 по 25 число кожного місяця позичальник сплачує банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 316,26 грн. для погашення заборгованості по кредиту, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, а також інших витрат відповідно до Умов і правил.
ОСОБА_1була ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг про що свідчить її підпис у Генеральній угоді про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов і правил надання банківських послуг від 14.12.2016 р.
ПАТ КБ «Приватбанк» умови Генеральної угоди виконав в повному обсязі, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором № б/н від 14.12.2016 р., укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та клієнтом ОСОБА_1, та перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 8061,13 грн.
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що станом на 21.12.2017 р. сума заборгованості за кредитом становить 10853,45 грн., яка складається з: 7666,21 грн. - заборгованість за кредитом, 1212,22 грн. - заборгованість за процентами, 1339,84 грн. - комісія і пеня, 635,18 грн. - штраф відповідно до п.2.2 Генеральної угоди.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2.2 Генеральної угоди, при порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 31 день днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 635,18 грн.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами договору передбачено застосування пені (комісії) як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань.
Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення пені (комісії) слід відмовити, оскільки одночасне застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення суперечить вимогам закону.
На підставі викладеного, оцінивши та перевіривши в сукупності усі наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст.12,13,81,259,263-265, 283-284 ЦПК України суд,-
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.12.2016 р. станом на 21 грудня 2017 р. в розмірі 9513,61 грн. (дев'ять тисяч п'ятсот тринадцять гривень 61 коп.) з яких: 7666,21 грн. (сім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 21 коп.) - заборгованість за кредитом, 1212,22 грн. (тисячу двісті дванадцять гривень 22 коп.) - заборгованість за процентами, 635,18 грн. (шістсот тридцять п'ять гривень 18 коп.) - штраф, і судові витрати по справі - 1762,00 грн.(тисяча сімсот шістдесят дві грн.) судового збору. Всього на загальну суму 11 275,61 грн. (одинадцять тисяч двісті сімдесят п'ять грн. 61 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івно-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Позивач: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро,49094, код ЄДРПОУ 14360570 рахунок № 29092829003111 МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Суддя: Лошак О.О.
Судове рішення № 72208388, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 14.02.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/70/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: