Рішення № 72207539, 13.02.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

13.02.2018 Провадження № 2/337/57/2018

ЄУН №337/2901/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді – Салтан Л.Г.

за участю секретаря – Гальцевої К.В.

позивача – ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешкаючої ( АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 міської ради (м. Запоріжжя пр.Собоний, 206), Комунального підприємства «Наше місто» ( м. Запоріжжя вул. Українська буд.29а ) , третя особа Департамент реєстраційних послуг ОСОБА_4 міської ради ( м. Запоріжжя вул. Олександрівська буд. 26) про визнання права користування житловим приміщенням та укладання договору найму житлового приміщення

В С Т А Н О В И В :

07 серпня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 міської ради, Комунального підприємства «Наше місто», в якому просить визнати за нею право користування житловим приміщенням - однокімнатною квартирою № 35 в будинку № 14 по вул. Новгородській у м. Запоріжжі та зобов’язати комунальне підприємство «Наше місто» укласти з нею договір найму житлового приміщення, посилаючись на ті обставини, що у спірній квартирі вона мешкала з часу народження разом зі своєю матір’ю ОСОБА_5, яка померла 05.02.2017 року та залишилася проживати в квартирі до теперішнього часу, оскільки іншого житла не має, безперешкодно користуючись житловою площею у спірній квартирі, яка є її постійним місцем проживання. Під час отримання нею паспорту громадянина України у травні 2017 року вона з’ясувала, що в неї відсутня реєстрація в спірній квартирі. На теперішній час жодної зареєстрованої особи у спірній квартирі не значиться, однак зареєструватися у квартирі без рішення суду вона не має можливості. Вважає, що на підставі ст. 64 ЖК України вона набула право користування спірною квартирою, оскільки була членом сім*ї наймача. Після смерті якого не втратила зазначеного права.

Ухвалою суду від 08.08.2017 року відкрито провадження по зазначеній справі , справа призначена до розгляду у судовому засідання на 28.08.2017 року.

У судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити, вважає, що набула законного права на користування спірною квартирою, у якій мешкає постійно з часу свого народження, іншого житла не має.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважає їх законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки позивачка набула права користування спірною квартирою на підставі ст. 64 ЖК України як член сім*ї наймача, яким була її померла матір, зазначеного права не втратила, бо користується спірним житлом постійно та безперешкодно, іншого житла не має; захистити свої житлові права іншим засобом, ніж у судовому порядку на теперішній час можливості не має.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради проти заявлених позовних вимог заперечує, надав свої письмові заперечення, які підтримав у судовому засіданні; вважає, що підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні, оскільки позивачкою не надано суду беззаперечних доказів на підтвердження її вселення у спірну квартиру в установленому законом порядку як члена сім*ї наймача, її постійного проживання у спірній квартирі, ведення спільного господарства з наймачем та щодо її участі в утриманні квартири.

Представник відповідача КП «Наше місто» у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність, підтримав надані заперечення, в яких зазначив, що особовий рахунок після смерті наймача ОСОБА_5 до теперішнього часу не переоформлено, комунальні платежі не здійснюються, позивачем не надано письмової згоди або відмови у реєстрації у спірній квартирі з боку уповноважених державних органів, крім того, при виявлені у наймача такого бажання у вказаний термін спільного проживання була можливість здійснити реєстрацію позивача у спірні квартирі.

Представник третьої особи Департаменту реєстраційних послуг ОСОБА_4 міської ради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву щодо розгляду справи у його відсутність, в якій зазначив, що заперечень за позовом не має.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, представників сторін, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали провадження, повно та всебічно встанови обставини справи, безпосередньо дослідивши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у сукупності, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом за клопотанням учасника справи на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням або невчиненню нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадку витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або достовірності їх визнання.

Судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_2 належить до державного житлового фонду , оскільки не приватизована та знаходиться у комунальній власності м. Запоріжжя.

Особовий рахунок за даною адресою відкрито на ім’я ОСОБА_5, яка є матір’ю позивачки по справі та яка померла 05.02.2017 року.

На теперішній час особовий рахунок не переоформлено, будь-які зареєстровані особи у зазначеній квартирі не значаться , позивачка по справі ОСОБА_1 на теперішній час на реєстраційному обліку за будь-якою не перебуває взагалі.

За життя наймача ОСОБА_1 була вписана до форми А матері ОСОБА_5 без дати реєстрації місця проживання.

Зазначені обставини підтверджені наявними в матеріалах провадження доказами: свідоцтвом про народження ОСОБА_1, відповідно до якого її мати є ОСОБА_5 ( а.п. 3), свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, померлої 05.02.2017 року ( а.п.8), копією технічного паспорту на квартиру, відповідно до якого власником зазначена ОСОБА_4 міська рада ( а.п. 6), довідками від 05.02.2017 року, відповідно до який особовий рахунок 62912734 на квартиру АДРЕСА_3 відкритий на підставі ордеру на ім’я ОСОБА_5 ( а.п.30), відповіддю Департаменту реєстраційний послуг від 20.09.2017 наданої на запит суду, ( а.п. 68, 74), відповідно до якого ОСОБА_1 була вписана до форми А матері ОСОБА_5, на теперішній час у спірній квартирі будь-які зареєстровані особи відсутні. Крім того, зазначені обставини визнанні учасниками процесу, тому сумнівів у суду не викликають.

У відповідності до ст.. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону або за рішенням суду

Відповідно до ст. ст. 8, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , кожен має право на повагу до свого житла. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст. 64 ЖК України члени сім*ї наймача, які проживають разом з ним . користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають із договору найму жилого приміщення. До членів сім*ї наймача належать дружина наймача, їх діти та батьки.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації повинен надати документи, що підтверджують право на проживання в житлі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року « Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

При цьому, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови від 1 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", наявність чи відсутність прописки сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Однак відсутність письмової згоди членів сім'ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

Як пояснили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вони мешкають по сусідству з позивачкою ОСОБА_1, яку знають з дитинства. ОСОБА_1 постійно з самого народження мешкала у квартирі АДРЕСА_3 разом зі своєю матір’ю, нікуди не виїжджала, місце мешкання не змінювала, інші особи в квартирі не мешкали. Мати позивачки ОСОБА_5 померла у 2017 році, позивачка займалася її похованням. До самої смерті позивачка та її мати мешкали однією сім*єю, вели єдине господарство, ОСОБА_1 не працювала, бо не мала документів. Паспорт отримала вперше у 2017 році, саме тоді і з’ясувалося, що вона у квартирі не зареєстрована.

Зазначені пояснення свідків представниками відповідачів не оспорені.

На підставі викладеного, суд вважає встановленими обставини того, що позивачка ОСОБА_1 проживала у спірній квартирі з часу свого народження однією сім*єю разом з померлою матір*ю, яка була наймачем, з її згоди, місце мешкання не змінювала, іншого житла та реєстрації не має, а тому у відповідності до ст. 64 ЖК України набула право користуватися житловою площею у спірній квартирі. Реалізувати своє законне право, іншим способом, ніж крім як за допомогою судового захисту шляхом визнання її права користування у спірній квартирі, на теперішній час позивачка позбавлена можливості, тому заявлені позовні вимоги в цій частині суд вважає законними, обґрунтованими, підтвердженими належними доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов’язання КП «Наше місто» укласти договір найму житлового приміщення суд вважає такими, що заявлені передчасно, оскільки рішення суду в частині визнання права користування житловою площею є підставою для укладання договору найму в позасудовому порядку, відмови щодо укладення такого договору з боку уповноважених органів на теперішній час не надходило.

Вимог щодо стягнення понесених судових витрат позивачкою заявлено не було.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 ЖК України, ст.ст. 5, 12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради, Комунального підприємства «Наше місто» про визнання права користування житловим приміщенням та укладання договору найму житлового приміщення – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.

В іншій частині позовних вимо г- відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 15.02.2018 року.

Копію рішення направити сторонам та третій особі.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Л.Г. Салтан