Постанова № 72207083, 09.02.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 273/923/16-а

провадження в справі 2-а/0285/25/18

09 лютого 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Заполовської Т.Г.

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Лозової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 25.07.2016 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом та, після заміни відповідача ухвалою суду від 23.05.2017 року, просив визнати неправомірними дії та рішення УПФУ в Баранівському районі Житомирської області від 17.06.2016 року № 23/П-8 щодо відмови у перерахунку йому пенсії на підставі довідки, виданої прокуратурою Житомирської області, у зв'язку із змінами розміру заробітної плати та зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане УПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії у вересні 2006 року у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 18/201 64 від 08.02.2016 року, виданій прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Свої вимоги мотивував тим, що він з вересня 2006 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати. 17.06.2016 року він звернувся до УПФУ в Баранівському районі з заявою про перерахунок пенсії відповідно довідки прокуратури Житомирської області від 08.02.2016 року з урахуванням підвищення розміру посадових окладів працівників прокуратури, однак отримав відповідь про відмову у такому перерахунку. З таким рішенням ОСОБА_1 не погодився, тому метою захисту своїх прав змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю та необґрунтованістю.

Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Позивачу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена і виплачується пенсія на підставі статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-XII).

В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова КМУ № 1013), яка застосовується з 1 грудня 2015 року, підвищено посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298.

Згідно довідки, ОСОБА_1 працював на посаді прокурора Баранівського району прокуратури Житомирської області та заробітна плата на 1 грудня 2015 року на цій посаді становить 9532 грн. 61 коп.

У липні 2016 року позивач звернувся до УПФУ в Баранівському районі із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії, однак відповідач у задоволенні цієї заяви відмовив з посиланням на відсутність для цього правових підстав, заснованих на законі і відсутністю у заявника такого права.

Так, відповідно до частини першої статті 50-1 Закону № 1789-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, внесено зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається прокурорам і слідчим у разі реалізації ними такого права, а саме: прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Таким чином, з 1 жовтня 2011 року положення частини першої статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо призначення прокурорам і слідчим пенсії за вислугу років у розмірі не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VI.

Разом з тим, підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам регулюють частини 13, 18 статті 50-1 Закону № 1789-XII, положення яких щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 3668-VI змін не зазнали.

Згідно з положеннями частини тринадцятої статті 50-1 Закону № 1789-XII обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною вісімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-XII встановлено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 3668-VI зміни до статті 50-1 Закону № 1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Крім того, вирішуючи питання про застосування цього Закону в часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, тому не можна стверджувати, що відповідачем не порушено права та охоронювані законом інтереси позивача.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13, від 6 жовтня 2015 року у справі № 21-2432а15.

Суд при вирішенні справи зобов'язаний керуватися принципом верховенства права (ст. 6 КАС України) відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Тому суд приходить до переконання про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії.

Також законними є вимоги позивача про проведення такого перерахунку без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», оскільки йому призначена пенсія ще у вересні 2006 року, тобто до прийняття зазначеного закону.

Що ж до позовної вимоги про визнання незаконними дій відповідача, то суд приймає до уваги той факт, що основною підставою відмови відповідача у перерахунку пенсії ОСОБА_1 є відсутність порядку перерахунку пенсії.

Фактично з січня 2015 року Кабінетом Міністрів України не прийнято нормативного акту та не визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дій Новоград-Волинського ОУПФУ в Житомирській області.

Тому вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача.

Керуючись ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру», ст.ст. 243, 255, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву задовольнити частково.

Зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане УПФУ в Житомирській області (вул. Єрьоменка, 16, м. Новоград-Волинський, Житомирська область, 11708, код ЄДРПОУ 37808338) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) раніше призначеної пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України від 05.11.1991 року «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення йому пенсії у вересні 2006 року у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 18/201 64 від 08.02.2016 року, виданій прокуратурою Житомирської області, з 01.01.2016 року без обмеження максимальним розміром, встановленим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Новоград-Волинського ОУПФУ в Житомирській області - на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору у розмірі 551,21 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складання повного рішення - 14.02.2018 року.

Головуюча Т.Г. Заполовська