Ухвала суду № 72207080, 14.02.2018, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/30/18

Номер провадження 2-з/289/2/18

Рядок статистичного звіту: 2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області І.М. Невмержицький, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

09.01.2018 року до Радомишльського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Радомишльської районної спілки споживчих товариств, ОСОБА_2 споживчого товариства 'Злагода Бест' про визнання недійсним договору купівлі- продажу й переведення прав та обов"язків покупця.

13.02.2018 року ОСОБА_1 до суду була подана заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на майновий комплекс ОСОБА_2 споживчого товариства «Злагода Бест» що розташована по вул.. Русанівська, 3-А, м.Радомишь, Житомирської області, свідоцтво САА №987339 від 30.03.2006 року реєстраційний номер 18291250 до набрання рішенням законної сили.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частина 2 ст. 149 ЦПК України наголошує, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п.1, ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Як роз’яснює п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідач є споживче товариство тому обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідки припинення його діяльності, а тому враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майновий комплекс ОСОБА_2 споживчого товариства «Злагода-Бест» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. М. Невмержицький