Рішення № 72206088, 06.02.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2621/17

Номер провадження №2/318/158/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р.

м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; при секретарі: Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, вказуючи, що 27.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та відповідачем був укладений договір № 847 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14485,00 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят п’ять) дол. США зі сплатою 12% річних з терміном остаточного погашення 27.09.2014 року. Однак, в порушення умов вищезазначеного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 14.07.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 1367,00 (одна тисяча триста шістдесят сім) дол. США., яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 993,01 дев’ятсот дев’яносто три, 01) дол. США; заборгованості за відсотками в розмірі 81,19 (вісімдесят один, 19) дол. США; пені за прострочення відсотків в розмірі 14,82 (чотирнадцять, 82) дол. США; пені за прострочення кредиту в розмірі 181,22 (сто вісімдесят один,22) дол. США; заборгованості 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту в розмірі 7,31 (сім,31) дол. США; заборгованості 3% річних від простроченої суми кредиту в розмірі 89,45 (вісімдесят дев’ять, 45) дол. США. Згідно змін до статуту Банку, погоджених Національним Банком України 16.06.2011 року та зареєстрованих 07.06.2011 року за № 10701050205016740 Банк змінив свою назву з «відкритого» на «публічне» і повна назва банку – публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України». Позивач просить стягнути на свою користь з відповідача заборгованість в розмірі 1367,00 (одна тисяча триста шістдесят сім) дол. США та судовий збір в сумі 1600 грн.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві.

В судове засідання відповідач не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, надіслав заяву про застосування строку позовної давності, в обґрунтування якої посилався на ту обставину, що з п.1.2 кредитного договору № 847 від 27.09.2007 року укладеного між ним та позивачем зазначено, що: «кредит надається на 84 місяці з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 27.09.2014 року», що у свою чергу означає, що при відсутності платежу в зазначений строк з наступного дня позивачу стає відомо про порушення його права, у зв’язку з чим починається дія трьохрічного строку права звернення до суду з вимогою захисту своїх інтересів. Таким чином строк позовної давності сплинув 28.09.2017 року, однак позивач звернувся до суду із зазначеним позовом лише 22.11.2017 року. Тому, враховуючи цю обставину, просив застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та заяви позивача

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», який змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 був укладений договір № 847 відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14485,00 (чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят п’ять) дол. США зі сплатою 12% річних з терміном остаточного погашення 27.09.2014 року (а.с.12-16).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3.3.4 договору, додаткової угоди, відповідач зобов’язувався здійснювати погашення кредиту та сплату відсотків за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 260,00 дол. США шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань, перший ануїтет ний платіж здійснюється 27.10.2017 року, в подальшому згідно графіку ануїтетного платежу, що є невід’ємною частиною цього договору. Останнє погашення кредиту в сумі 262,39 дол. США та сплату відсотків здійснити не пізніше 27.09.2014 року, на умовах, визначених договором (а.с.14).

З розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № 847 від 27.09.2007 року вбачається, що станом на 10.11.2017 року наявна заборгованість, яка складається: з заборгованості за кредитом в розмірі 993,01 дев’ятсот дев’яносто три, 01) дол. США; заборгованості за відсотками в розмірі 81,19 (вісімдесят один, 19) дол. США; пені за прострочення відсотків в розмірі 14,82 (чотирнадцять, 82) дол. США; пені за прострочення кредиту в розмірі 181,22 (сто вісімдесят один,22) дол. США; заборгованості 3% річних від простроченої суми відсотків по кредиту в розмірі 7,31 (сім,31) дол. США; заборгованості 3% річних від простроченої суми кредиту в розмірі 89,45 (вісімдесят дев’ять, 45) дол. США.

Таким чином, нарахована позивачем сума заборгованості, становить 1367,00 (одна тисяча триста шістдесят сім) дол. США.

Проте, відповідачем, відповідно до вимог ч.3 ст.267 ЦК України, подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). За ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З розрахунку заборгованості, наданим позивачем, вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості за кредитом № 847 від 27.09.2007 року здійснений 17.02.2014 року. Крім того, кінцевим строком погашення заборгованості договором визначено 27.09.2014 року. Позовна заява подана до суду лише 22.11.2017 року.

Таким чином, на момент подання позову сплили строки давності пред’явлення позовних вимог, оскільки позивач у встановленому законом порядку вимоги до відповідача у межах строку позовної давності фактично не пред’явив.

При вирішення даного питання суд враховував, крім іншого, правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 року у справі №6-2469цс16, та керувався відповідною практикою Європейського суду з прав людини, рішеннями якого визначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із сплином часу (рішення від 22.10.1996 року у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", п.51; рішення від 20.09.2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", п.570).

Враховуючи те, що відповідач заявив клопотання про застосування строку позовної давності, а позивач не зазначив поважні причини пропуску такого строку і не надав суду доказів, що підтверджують поважність причини пропуску, суд вважає можливим застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за спливом строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 253, 256, 257, 261, 265, 267, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 76- 81, 258, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Запорізького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня одержання копії рішення шляхом подання апеляційної скарги через Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Суддя: ОСОБА_2