Ухвала суду № 72205519, 13.02.2018, Гуляйпільський районний суд Запорізької області

Справа № 315/546/17

Номер провадження № 2-з/315/1/18

У Х В А Л А

13 лютого 2018 року м. Гуляйполе

Суддя Гуляйпільського районного суду Запорізької області Телегуз С.М., розглянувши заяву

ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Гуляйпільського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Мирненська сільська рада Гуляйпільського району Запорізької області, приватний нотаріус ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Чарівне" про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

13 лютого 2018 року позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначила, що нещодавно їй стало відомо про те, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «Чарівне» з вимогою про повернення йому земельної ділянки, в зв’язку закінченням строку дії договору оренди землі від 10.11.2007року, який укладала її мати ОСОБА_4 за час свого життя.

Враховуючи, що на теперішній час оскаржується правомірність оформлення за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно, а саме на вказану земельну ділянку, та через можливість розпорядження відповідачем майном існує реальна загроза утруднення виконання можливого рішення суду, тому позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії із спадковим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, заявником не вказані обставини та докази, які вказують на реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не доведено намірів відповідача, спрямованих на порушення прав або інтересів позивача, не наведені належні аргументи щодо застосування вказаних в заяві заходів, а тому підстави для забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 149 - 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15-ти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 299 цього Кодексу.

Суддя: ОСОБА_5