Ухвала суду № 72205509, 13.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/518/18

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

13.02.2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів: Крегула М.М. (головуючого), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі – Федич Т.О., з участю прокурора – Красноголовця С.В., захисника підозрюваного – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 січня 2018 року,

в с т а н о в и в :

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_5Ю про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із застосуванням електронного засобу контролю на строк два місяці, заборонивши останньому цілодобово залишати місце проживання .

Органом досудового слідства ОСОБА_6 підозрюється в тому, що при невстановлених обставинах, у невстановлений час та місці, умисно, незаконно, з метою збуту придбав у невстановленої досудовим слідством особи грубо подрібнену речовину, рослинного походження, зеленого кольору, масою нетто 2,2434 г., яка є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 1,9758 г., яку умисно, незаконно, з метою збуту зберігав у згортку із металевої фольги сріблястого кольору близько до 11.39 годин 23.10.2017 року.

В подальшому, ОСОБА_6, діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок збуту наркотичних засобів, 23 жовтня 2017 року близько 11.39 години знаходячись біля магазину «Колобок», за адресою: м. Ужгород, вул. Тімірязєва, 18 в м. Ужгороді, збув громадянину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 грубо подрібнену речовину, рослинного походження, зеленого кольору, масою нетто 2,2434 г., яка є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 1,9758 г., загорнуту у згорток із металевої фольги сріблястого кольору, за що отримав гроші в сумі 400 гривень.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 6/805 від 28.10.2017 року надана на експертизу грубо подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 1,9758 г.

Крім цього, ОСОБА_6 при невстановлених обставинах, у невстановлений час та місці, умисно, незаконно, з метою збуту придбав у невстановленої досудовим слідством особи подрібнену речовину, рослинного походження, зеленого кольору, масою нетто 2,4336 г., яка є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 2,1452 г., яку умисно, незаконно, з метою збуту зберігав у прозорому безбарвному полімерному пакеті, близько до 16.50 годин 08.12.2017 року.

В подальшому, ОСОБА_6 діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок збуту наркотичних засобів, 08 грудня 2017 року близько 16.50 години знаходячись біля магазину «Люксор», перехрестя вул. Фединця, пл. Корятовича, 21 «а», в м. Ужгороді, збув громадянину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 подрібнену речовину, рослинного походження, зеленого кольору, масою нетто 2,4336 г., яка є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 2,1452 г., загорнуту у прозорому безбарвному полімерному пакеті, за що отримав гроші в сумі 400 гривень.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 6/876 від 14.12.2017 року надана на експертизу подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, з характерним запахом, яка була вилучена працівниками поліції у громадянина «Б» в ході огляду від 09.12.2017 року, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 2,1452 г.

Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6, при невстановлених обставинах, у невстановлений час та місці, умисно, незаконно, з метою збуту придбав у невстановленої досудовим слідством особи подрібнену речовину, рослинного походження, зеленого кольору, масою нетто 2.3801 г., яка є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 2.1252 г., яку умисно, незаконно, з метою збуту зберігав у паперовому згортку, близько до 16.00 годин 16.01.2018 року.

Так, ОСОБА_6 .01.1986 року народження діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливим мотивом, повторно, з метою незаконного збагачення за рахунок збуту наркотичних засобів, 16 січня 2018 року близько 16.00 години знаходячись біля магазину АВС, пр. ОСОБА_4, напроти ЗОШ № 6, в м. Ужгороді, збув громадянину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 подрібнену речовину, рослинного походження, зеленого кольору, масою нетто 2.3801 г., яка є канабісом та відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, в перерахунку на суху речовину становить 2.1252 г., загорнуту у паперовий пакет, за що отримав гроші в сумі 600 гривень.

Згідно висновку експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів № 6/49 від 17.01.2018 року надана на експертизу подрібнена речовина, рослинного походження, зеленого кольору, з характерним запахом, яка була вилучена працівниками поліції у громадянина «Б» в ході огляду від 16.01.2018 року, є канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу, в перерахунку на суху речовину, становить 2,1252 г.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором не доведено сукупність обставин, які можуть бути достатніми для обрання запобіжного заходу тримання ОСОБА_6 під вартою на досудовому слідстві, який має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. Слідчий суддя констатував існування ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, проте прийшов до висновку про недоведення прокурором інших зазначених у клопотанні ризиків, а відтак і щодо наявності підстав для застосування щодо ОСОБА_6 такого найбільш суворого запобіжного заходу.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_6 під вартою. На думку прокурора, слідчий суддя допустив невідповідність своїх висновків фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки не врахував наявність ризиків, які містять достатні підстави для застосування саме цього запобіжного заходу а саме: що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків, оскільки останні наразі не допитані, а також враховуючи невідворотність призначення покарання у виді реального позбавлення волі, може переховуватись від органів розслідування або суду. Зазначає також, що підозрюваний відмовився від дачі показів, ніде не працює та не зареєстрований за місцем обрання йому домашнього арешту.

На апеляційну скаргу прокурора захисником підозрюваного ОСОБА_6 – адвокатом ОСОБА_3 подано заперечення, в якому йдеться про залишення ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_6 без змін, а апеляції прокурора без задоволення. В обгрунтування своєї позиції захисник просить врахувати позитивну характеристику підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та з 26.01.2018 року перебуває на стаціонарному лікуванні в Пульмонологічному відділенні Ужгородської місцевої лікарні. Також звертає увагу на безпідставність посилання прокурора, як на підставу обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту, даних про невизнання вини підозрюваним, а також вчинення ОСОБА_6 злочину через провокацію зі сторони правоохоронних органів. Просить також врахувати, що основні процесуальні слідчі дії щодо ОСОБА_6 уже проведені, відтак слідчим суддею вірно обрано йому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосування електронного засобу контролю.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, пояснення захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3, яка вважає апеляцію прокурора необґрунтованою, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали досудового розслідування №12017070030002917 від 24.10.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України. 16 січня 2018 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст..208 КПК України, а 17 січня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовуються виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Дослідивши матеріали провадження та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя правильно встановив, що достатніх обставин для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу – тримання під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено.

Обставини справи та дані про особу ОСОБА_6 свідчать, що зазначені ризики нічим не підтверджені, а одна лише тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється останній не можуть вважатись виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного.

З урахуванням вказаного, а також даних про особу ОСОБА_6, а саме, що він має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, слідчий суддя вірно дійшов висновку про можливість застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме, домашнього арешту цілодобово із застосуванням електронного засобів контролю. Такий запобіжний захід може забезпечити дотримання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов»язків.

Як видно, суд поклав на ОСОБА_6 певні обов»язки, які повинні забезпечити виконання ним процесуальних дій, зокрема: не відлучатися із населеного пункту в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних ороанів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають прав на виїзд та в»їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Даних про недотримання підозрюваним ОСОБА_6 цих обов»язків матеріали провадження не містять.

Висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні не дають підстав застосувати винятковий запобіжний захід- тримання під вартою, ґрунтуються на матеріалах справи. Така позиція слідчого судді відповідає вимогам ст.ст. 176-178, 183, 193, 194 КПК України, що регулюють вирішення питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Крім того, суд застосував до підозрюваного електронний засіб контролю, який повинен забезпечити виконання ОСОБА_6 процесуальних обов»язків.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності відносно підозрюваного ризику з числа передбачених ст. 177 КПК України, втім недостатньої їх вагомості для застосування до цього підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_6 саме цього виключного запобіжного заходу колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього ризиків з числа передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб.

Так, сам по собі факт вчинення інкримінованих цьому підозрюваному кримінальних правопорушень та ймовірність призначення йому суворого покарання, за відсутності конкретних фактів ухилення його від слідства та суду, переховування, перешкоджання досудовому розслідуванню у будь-який спосіб, не свідчить про недостатність запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Наведені в апеляційній скарзі прокурором міркування з приводу можливих на цій стадії судового розгляду виду та строку покарання ОСОБА_6 суперечить Загальним засадам кримінального провадження, зокрема, передбаченій п.10. ч.1 ст.7 КПК України презумції невинуватості та забезпечення доведеності вини.

В контексті ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою. Як зазначено в рішенні №7064/05 від 01.06.2006 року «Мамедова проти Росії - «потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Не можуть бути взяті до уваги і посилання прокурора в апеляційній скарзі, як на підставу для обрання цього запобіжного заходу, на відмову підозрюваного ОСОБА_6 від дачі показів в порядку ст.63 Конституції України, оскільки такі можуть бути розтлумачені як вплив на свободу від самовикриття, що також суперечить Загальним засадам кримінального провадження.

Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляції, зокрема, відсутність реєстрації за місцем проживання та місця роботи, також було враховано слідчим суддею при прийнятті рішення. Зазначені посилання не можуть бути правовою підставою для скасування ухвали, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який, на думку колегії співмірний з наведеними ризиками і відповідає даним про особу підозрюваного, тяжкості злочинів та їх наслідкам, і підстав вважати його м'яким, не має.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, немає, а тому ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 18 січня 2018 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 та застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді: