Рішення № 72205419, 15.02.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2199/17

2/311/260/2018

15.02.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 року місто Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі

головуючого судді Степаненко Ю.А.

при секретареві Шак О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка цивільну справу за позовом:

ОСОБА_1, (ІПН НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: : 71612, Запорізька область, Василівський район, с.Кам'янське, вул.Жовтнева, 7)

до

Кам’янської сільської ради Василівського району Запорізької області (місце знаходження:, 71612, Запорізька обл., Василівський р-н, с. Кам'янське, вул. Центральна буд. 21, Код ЄДРПОУ: 04351825),

ОСОБА_2 (зареєстрований та проживає за адресою: 71660, Запорізька область, Василівський район, с. Кам'янське, вул.Щорса, 10,

про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

В позовній заяві, яка була уточнена в ході судового розгляду справи, ОСОБА_1 вказує, що вона та відповідач ОСОБА_2 - є дочкою та сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які потрапивши у ДТП та загинули одночасно 02 лютого 2010 року.

Батьки перебували у зареєстрованому шлюбі з 08 серпня 1976 року, що іідтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, яке складено російською мовою, в якому прізвища батька та матері після укладення шлюбу вказані як «Белов» та «Белова».

У паспорта батька, його прізвище українською записано як: «Білов», а російською як «Белов», у свідоцтві про смерть батька, яке складено українською мовою, його прізвище вказано як «Білов».

У паспорті матері її прізвище українською мовою вказано як «Белова», а російською «Белова». У свідоцтві про її смерть, складеному українською мовою, її прізвище вказано як : ОСОБА_2».

У свідоцтві про народження позивачки, складеному російською мовою, прізвище її та батьків записано відповідно: «Белова», «Белов», «ОСОБА_2.

При укладенні позивачкою першого шлюбу, у свідоцтві про одруження від 27 грудня 2003 року, яке складено українською мовою, її дошлюбне прізвище вказано, як: «Белова», а після одруження: «Герман».

При укладенні нею повторного шлюбу, у свідоцтві про шлюб її прізвище після реєстрації шлюбу вказано як «Щербина».

У свідоцтві про народження ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складено російською мовою, його прізвище та батьків записано як: «Белов», «Белова».

У паспорті ОСОБА_2 його прізвище українською та російською мовами записано, як: «Белов».

Вказані розбіжності в написанні прізвищ у їх документах та документах батьків, виникли внаслідок помилок посадових осіб, що їх складали, при перекладі прізвища з російської мови на українську мову.

Позивачка вказує, що її батьки були зареєстровані з 1996 року та постійно проживали у домоволодінні за адресою: Запорізька область, Василівський район, с.Кам'янське. вул. Козацька,9 (Латишських стрільців).

На час їх смерті, за вказаною адресою з ними ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Після смерті батька та матері спадщину за законом прийняла лише позивачка ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_5 приймати спадщину не побажав.

Вказанний житловий будинок батьки придбали за час шлюбу на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Василівської районної ради №196 від 17 жовтня 1990 року «Про реєстрацію житлового фонду», було визнано право власності на житловий будинок по вул. Козацька (Латишських стрільців), 9 в с.Кам'янське Василівського району Запорізької області.ї

Земельна ділянка під будинком площею 0,12 га не була приватизована, а перебувала у користуванні батьків.

Після смерті батьків позивачка звернулася з заявою до нотаріуса щодо оформлення права власності на спадкове майно, але, державним нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що не було проведено державної реєстрації права власності на вказаний житловий будинок. Вказана обставина є. перешкодою для оформлення спадщини в нотаріальній конторі, тому, вона змушена звертатися до суду.

Позивачка просить суд :

- встановити факт її родинних відносин з ОСОБА_3, як між рідними донькою та батьком;

- визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2010 року, на 1/2 частину житлового будинку № 9 по вул. Козацька (Латишських стрільців) в с. Кам янське Василівського району Запорізької області загальною площею 65.7 кв.м., в т.ч. житлової 34.1 кв.м., допоміжної - 31,6 кв.м., позначений на схемі літерою «А» та належні до нього господарсько-побутові будівлі: «Б» - сарай, «В» - погріб; «Г» - вбиральня : №1 - огорожа: №2 - басейн для збору води;

- визнати за нею право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 02 лютого 2010 року, на житловий будинок № 9 по вул. Козацька (Латишських стрільців) в с. Кам янське Василівського району Запорізької області загальною площею 65.7 кв.м., в т.ч. житлової 34.1 кв.м.. допоміжної - 31,6 кв.м., позначений на схемі літерою «А» та належні до нього господарсько-побутові будівлі: «Б» - сарай, «В» - погріб; «Г» - вбиральня : №1 - огорожа: №2 - басейн для збору води.

04.09.2017 року ухвалою суду було відкрито провадження в даній справі.

В судове засідання позивачка та її представник в особі ОСОБА_6 не з’явилися, але надали заяви, в яких просять суд розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги підтримують, просять суду задовольнити.

В судове засідання представник Кам’янської сільської ради Василівського району Запорізької області, та ОСОБА_2 не з’явилися, але надали заяви, в яких просять суд розглянути справу у їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

Суд, оглянувши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення у відсутності зазначених учасників процесу.

Суд, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, так як він повністю підтверджуються наявними у справі доказами з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні та як видно із матеріалів справи, позивачка є донькою ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвами про шлюб, копії яких є у справі.

02 лютого 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли, що підтверджується свідоцтвами про смерть, копії яких є у справі.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності з ч.1 п.1 ст. 315 Цивільно - процесуального кодексу України, суди розглядають справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Належні, достатні, достовірні та допустимі докази, відповідно до вимог ст.ст.76-80 ЦПК України, на підтвердження своїх вимог, позивачка суду надала.

В судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2010 року, як між рідними донькою та батьком, що підтверджується поясненнями позивачки, викладеними в позові та уточненні до нього, рішенні суду, довідках сільської ради, які є в справі. Зазначені факти не оспорюються іншими учасниками процесу.

Крім того, після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинок №9 по вул.Козацька (Латишських стрільців) в с. Кам янське Василівського району Запорізької області, що підтверджується Договором купівлі-продажу, технічним паспортом, довідками Кам’янської сільської ради Василівського району Запорізької області, Рішенням виконавчого комітету Василівської районної ради №196 від 17.10.1990 року, довідкою Державного архіву Запорізької області, які є у справі.

За життя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не оформили своє право власності на зазначений житловий будинок належним чином, а саме: реєстрація будинку не була проведена у відповідності до, зокрема, вимог ст.182 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст.22 КпШС України (який діяв на час придбання вказаного житлового будинку), майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Зазначена норма узгоджується зі ст.60 СК України, яка діє на даний час, яка передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина 1); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (частина 2) (частина 2).

При цьому, відповідно до ст.. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (частина 1); розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом (частина 2).

Ст.70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

З огляду на викладені положення закону та приймаючи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що житловий будинок №9 по вул.Козацька в с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, має правовий статус - спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, незважаючи на те, що у вищезазначеному Договорі купівлі-продажу, покупцем вказана тільки - ОСОБА_4. При цьому, їх частки є рівними, кожен мав право на 1/2 частину цього житлового будинку.

Після смерті батьків, ОСОБА_1, яка є спадкоємцем за законом, відповідно до ст.1261 ЦК України, у передбаченому ст.1268 ЦК України, порядку та у передбачений ст.1270 ЦК України строк, прийняла спадщину, що підтверджується спадковою справою, рішенням суду, копії яких є у справі.

На даний час позивачка не має можливості у інший спосіб, крім судового, оформити своє право на спадковий будинок, оскільки у неї відсутній належний правовстановлюючий документ на житловий будинок, тому, відповідно до ст..392 ЦК України, вона звернулася до суду з даним позовом.

У відповідності до ч. 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги, оскільки, право власності спадкодавців на вищевказане спадкове майно знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ст.1261 ЦК України, спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4, яка належним чином та вчасно прийняла спадщину, не відмовилася від її оформлення, є позивачка, тому, суд, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів законності, об’єктивності, справедливості та розумності, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню та вважає можливим визнати саме за нею право власності на спадкове майно за законом, а саме на : житловий будинок, який розташований за адресою: Запорізька область, с. Кам янське, вул. Козацька, 9.

Крім того, позивачка - є спадкоємцем за законом після смерті батьків, відповідно до ст.ст.1222, 1261 ЦК України. Інших спадкоємців немає, що підтверджується спадковою справою, інформаційними довідками зі Спадкового реєстру, копії яких є в справі. Однак, оформити спадкове майно ОСОБА_1 не може, оскільки, мають місце неточності в написанні прізвищ її батьків.

Тоу, суд вважає можливим: встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2010 року, як між рідними донькою та батьком; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2010 року, на 1/2 частину житлового будинку №9 по вул.Козацька в с. Кам’янське Василівського

району Запорізької області, з господарськими будівлями та спорудами; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла 02 лютого 2010 року, на 1/2 частину житлового будинку №9 по вул.Козацька в с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, з господарськими будівлями та спорудами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зі змінами, Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», ст.22 КЗпШ, ст.ст. 57, 60, 61, 62, 63, 65, 68, 69, 70, 71,72 СК України, ст.ст. 16, 181, 182, 328, 368, 369, 392, 1216-1223, 1258 – 1265, 1268 – 1270, 1296 ЦК України, ст.ст.10, 11, 12, 13, 76-80, 175, 259, 263, 264, 265, 293, 294, 315, 316, 317, 319, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) та ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2010 року, як між рідними донькою та батьком.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3, який помер 02 лютого 2010 року, на 1/2 частину житлового будинку №9 по вул.Козацька в с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, з господарськими будівлями та спорудами.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла 02 лютого 2010 року, на 1/2 частину житлового будинку №9 по вул.Козацька в с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, з господарськими будівлями та спорудами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського

районного суду ОСОБА_7