Вирок № 72204884, 15.02.2018, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа180/2079/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 р. м. Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої Хомченко С.І.

при секретарі Назаренко А.В.

за участю прокурора Крайник С.С.

захисника Гончаренка О.О.

за участю потерпілого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040330000699 від 13.09.2017 року, про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Марганці Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, має який має середню освіту, пенсіонера, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2017 року, приблизно об 11-30 годин, обвинувачений ОСОБА_3, керував технічно справним автомобілем марки «Міцубісі Паджеро», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, з причепом ПФ-01, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, по проїзній частині вулиці Лермонтова в м. Марганці Дніпропетровської області зі сторони вулиці Луганської в бік вулиці Виїзної.

При виїзді на міст, що пролягає над залізничною дорогою по вулиці Лермонтова, від автомобіля «Міцубісі Паджеро» від'єднався причіп, і, здійснюючи подальший некерований рух, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся із мопедом «Кануні Ностальгія», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямку.

Роз'єднання причіпної головки причепу та шару причіпного пристрою автомобіля «Міцубісі Паджеро» відбулося внаслідок неповного закриття причіпної головки причепу та зносу контактуючих поверхонь причіпного пристрою.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3, керуючи автомобілем з причепом, не прийняв заходів належної уваги та обережності, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, при виїзді на міст по вул.. Лермонтова в м. Марганці Дніпропетровської області, порушив вимоги п.п. 31.1 та 31.6 «г» Правил дорожнього руху України, внаслідок чого від автомобіля від'єднався причеп та зіткнувся з мопедом, яким керував потерпілий ОСОБА_2, який в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритих багато осколкових переломів 1-5 плюсневих кісток лівої стопи, двухкісточкового перелому лівого гомілково-ступневого суглобу, що призвело до травматичної ампутації лівої нижньої кінцівки на рівні суглобу Лісфранка, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, зазначені вище, розкаявся. Пояснив, що відразу після дорожньо-транспортної пригоди вживах заходів для матеріального забезпечення лікування потерпілого, також перерахував потерпілому 10000 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди. Просить суд суворо не карати, обіцяючи більше злочинів не вчиняти. Цивільний позов потерпілого про стягнення з нього 200000 грн. моральної шкоди визнає частково, оскільки вважає дану суму завищеною.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечував фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті та пояснив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він отримав тяжке тілесне ушкодження, тривалий час лікувався, йому проведено ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні суглобу Лісфранка. ОСОБА_3 відшкодував вартість лікування на суму 12000 грн. Заявляє цивільний позов і просить суд стягнути з обвинуваченого на його користь 200000 грн. в рахунок заподіяної злочином моральної шкоди, оскільки він став інвалідом, тривалий час лікувався, відчуває певні незручності, отримав стрес та моральну шкоду. Він отримав повідомлення про перерахування йому 10000 грн. від обвинуваченого, але цієї суми недостатньо і тому до рішення суду він відмовляється отримувати матеріальну допомогу від обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, в зв'язку з повним визнанням обвинуваченим своєї вини, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, тому що він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, те, що він необережно вчинив тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Суд також враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3, який раніше не судимий, пенсіонер, на обліку у лікарів не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинувченого, являється дійове каяття, яке виразилося у вжитті заходів для лікування потерпілого та вжиття заходів для відшкодування завданої моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувченого, судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень має бути міра покарання у вигляді позбавлення волі.

Але, враховуючи особу обвинуваченого, який раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся, відшкодував потерпілому витрати на лікування, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із застосуванням ст.. 76 КК України.

Вирішуючи питання про призначення додаткового покарання, суд враховує обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його дійове каяття, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, наявність на утриманні у обвинуваченого брата - інваліда дитинства, дружини інваліда, яких необхідно періодично лікувати, враховуючи стан здоров'я обвинуваченого, який також являється інвалідом 3 групи, що передбачає необхідність поїздок до лікувальних закладів, суд приходить до висновку про можливість незастосування до обвинуваченого додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого, ПАТ «Страхова Група «ТАС», ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 200000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Так, вирішуючи питання про розмір стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог ст.23 та ч.1 ст.1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Суд приймає до уваги доводи потерпілого про заподіяння йому моральної шкоди, оскільки спричиненні моральні страждання через отриманні тілесні ушкодження, порушення його звичного способу життя, погіршення стану його здоров'я, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги те, що внаслідок необережної протиправної дії обвинуваченого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, тривалість фізичних і моральних страждань, істотність і наслідки вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого та членів його родини та з огляду на засади розумності, справедливості та співрозмірним із обставинами вчиненого злочину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 20000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно - правова відповідальність обвинуваченого застрахована у ПАТ «Страхова група «ТАС», поліс АК/9294114 та у ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», поліс АК/ 4094634, які були чинними на момент ДТП.

Обов'язки про відшкодування завданої шкоди страховиком випливають не з пред'явленого обвинувачення, а з договірних обов'язків про відшкодування шкоди. Законом України «Про обов'язкове страхуванні цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року передбачено порядок звернення з вимогами про відшкодування шкоди та умови такого відшкодування. Зокрема, одною з умов вирішення питання про відшкодування страховиком шкоди є надання потерпілим обвинувального вироку суду, що набрав законної сили щодо особи, цивільна відповідальність якого застрахована за договором страхування. Судом встановлено, що з заявою до страховика потерпілий не звертався. За таких обставин, суд залишає цивільний позов потерпілого в цій частині без розгляду, роз*яснивши йому право звернутися з заявою про відшкодування шкоди до страховиків, а у разі відмови останніх в задоволенні його вимог - з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У зв'язку з чим арешт, накладений на транспортний засіб - мопед «Кануні Ностальгія» на підставі ухвали слідчого судді Марганецького міського суду від 15 вересня 2017 року, підлягає скасуванню.

Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 івановича від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу пробації,

-повідомляти орган пробації про зміну місця проживання,

-періодично з'являтись для реєстрації до органу пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1581,92 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн. В решті позову відмовити. Цивільний позов до ПАТ «Страхова Група «ТАС», ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування моральної шкоди, завданої в ДТП - залишити без розгляду.

Арешт, накладений на підставі ухвали Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 15.09.2017 року, на мопед «Кануні Ностальгія», державний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, - скасувати.

Речові докази: автомобіль Міцубісі Паджеро, державний номер НОМЕР_2 з причепом ПФ-01, державний номер НОМЕР_3 та мопед Кануні Ностальгія, державний знак НОМЕР_1 - повернути за належністю.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: С . І. Хомченко