Рішення № 72204570, 14.02.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/5264/17

2/212/304/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колочко О.В.,

секретарі судового засідання – Деменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, за відсутності осіб, які беруть участь у справі та без фіксації судового процесу технічними звукозаписувальними засобами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Дом.Ком» про встановлення порядку користування квартирою,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який згодом уточнила, до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування двокімнатною квартирою, в якому зазначила, що їй та відповідачу на праві спільної приватної власності по ? частині належить квартира АДРЕСА_1. З метою визначення порядку користування належною їй власністю, сплати комунальної плати кожним співвласником, за відсутності можливості добровільно вирішити ці питання, позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом і визначити порядок користування вказаною квартирою, виділивши їй в користування кімнату площею 16,2 кв.м з балконом, в користування відповідачу – кімнату площею 11,8 кв.м, залишивши в спільному користуванні кухню, ванну кімнату, вбиральню, коридор,вбудовану шафу. Крім того, просила розділити особові рахунки для сплати комунальних послуг, оскільки протягом тривалого періоду часу у сторін виникають непорозуміння з цього питання.

21 вересня 2017 року ухвалою суду відкрито провадження у справі.

28 вересня 2017 року, 26 жовтня 2017 року ухвалами суду розгляд справи відкладено через неявку сторін.

22 листопада 2017 року ухвалою суду відкладено розгляд справи, а також зроблено запит до КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» про витребування інформації щодо правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

21 грудня 2017 року ухвалою суду витребувано з КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» інформацію про власників та наявність правовстановлюючих документів на спірну квартиру.

25 січня 2018 року ухвалою суду зобов’язано позивача ознайомитись з матеріалами архівної справи щодо нерухомого майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Ватутіна, 12/7 з правом виготовлення копії на свій розсуд. Розгляд справи відкладено.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність, уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити та не заперечувала проти ухвалення у справі заочного рішення, з наслідками ознайомлена.

Представник третьої особи ТОВ «Керуюча компанія Дом.Ком» в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася та ухвалою суду від 14 лютого 2018 року вирішено питання про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановити заочне рішення).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силу ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що спірна квартира, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг вул. Ватутіна, 12/7, належить сторонам по справі на праві спільної сумісної власності (а.с. 59,69).

Відповідно до технічного паспорту на спірну квартиру загальна площа квартири становить 50,5 кв.м., житлова площа 28,0 кв.м., та складається з двох житлових кімнат площею 16,2 кв.м., 11,8 кв.м., а також з таких приміщень: коридора, вбиральні, ванної кімната, кухні, вбудованої шафи, балкону (а.с. 70).

Як визначено ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 317, ст. 319, ст. 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю

Ч.1 ст. 369 ЦК України передбачає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування або розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

П. 14 Постанови Пленуму Верховному суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 роз’яснено судам, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

На підставі викладеного суд вважає, що вимоги позивача в частині встановлення порядку користування квартирою законні та правомірні, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про зобов’язання комунальних служб м. Кривого Рогу відкрити окремі фінансово-особові рахунки для сплати комунальної плати, суд вважає їх не підлягаючими задоволенню, в зв’язку з відсутністю конкретизації кола осіб, яких позивач вважає за необхідне зобов’язати вчинити дії, а також з тим, що саме вирішення в судовому порядку питання про порядок користування квартирою надасть змогу врегулювати спір про оплату комунальних послуг співвласниками.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 640,00 гривень.

Керуючись ст. 47 Конституції України, ст.ст. 15, 317, 319, 321, 358, 386, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280,281,282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Дом.Ком» про встановлення порядку користування квартирою задовольнити частково.

Визначити такий порядок користування квартирою № 7 по вул. Ватутіна, 12 в м. Кривому Розі:

-виділити ОСОБА_1 в користування житлову кімнату площею 16,2 кв.м. з балконом в квартирі АДРЕСА_2;

-виділити ОСОБА_2 в користування житлову кімнату площею 11,8 кв.м. в квартирі АДРЕСА_3.

Залишити в спільному користуванні співвласників коридор площею 9,3 кв.м., кухню площею 7,0 кв.м., вбиральню площею 1,4 кв.м., ванну кімнату площею 2,8 кв.м., вбудовану шафу площею 0,6 кв.м.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати понесені на сплату судового збору в розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 копійок).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне рішення складено і підписано без його проголошення 14 лютого 2018 року.

Суддя: О. В. Колочко