Рішення № 72204290, 31.01.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7262/17

Провадження № 2-а/202/13/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 січня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Зосименко С.Г.

при секретарі Герасименко В.А.

за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Корольова В.А., представника третьої особи - Кривошея А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа: Дніпропетровський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. В позовній заяві ОСОБА_4 посилається на те, що він проходив військову службу в Збройних Силах з 11.05.1975-06.05.1975 р.р., та з 16.09.1980-22.09.1995 р.р., в тому числі й військову службу в складі діючої Армії в період бойових дій, виконуючи інтернаціональний обов'язок в Демократичній республіці Афганістан в складі в/ч п.п.-33608 з 11.08.1986-03.09.1987 р.р. У травні 1987 року під час проходження служби в Афганістані при вибуху міни позивач отримав осколкові поранення в область голови та спини. Відповідно до Витягу із протоколу № 892 від 01.03.2016 року засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв захворювання позивача пов'язані з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. На підставі цього при первинному огляді МСЕК позивачу була безстроково встановлена ІІІ група інвалідності від 16.03.2016 року. У 2016 році ОСОБА_4 звернувся до військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності, однак подані документи було повернуто за висновком комісії на доопрацювання через відсутність документів, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що останні не пов'язані з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Вважає, дії відповідача неправомірними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Просив суд поновити строк на звернення до суду для захисту своїх прав; визнати протиправними дії відповідача щодо не призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби; скасувати протокольне рішення від 10 червня 2016 року № 46 засідання комісії МОУ з розгляду питань пов'язаних із спричиненням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум та зобов'язати відповідача розглянути питання щодо призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги та прийняття відповідного рішення.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 визначено вичерпний перелік документів, які повинні бути надані заявником у зв'язку із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі інвалідності. Позивачем при звернення до відповідача не надано всіх необхідних документів, тому комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги повернула документи позивачу для до оформлення.

Представник третьої особи у судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу в Збройних Силах з 11.05.1975 по 06.05.1975 роки., та з 16.09.1980 по 22.09.1995 роки, в тому числі й військову службу в Демократичній республіці Афганістан з 11.08.1986 по 03.09.1987 роки, що підтверджується копіями військового квитка.

Згідно довідки МСЕК з 16.03.2016 року позивачу надано ІІІ групу інвалідності у зв'язку з із пораненням, контузією та захворюваннями, які пов'язані з виконанням військової служби.

У 2016 році ОСОБА_4 звернувся до військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги по інвалідності.

Листом Дніпропетровського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України від 21.08.2017 року Вих. № 7/12694/7позивачу направлено виписку з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Відповідно до даної виписки комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 4 ч.2 ст. 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі Закон №2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно підпункту «б» пункту 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності IIІ групи.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, що 16.03.2016 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року та Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від № 975 від 25.12.2013 року (надалі - Порядок) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності IІІ групи.

Частиною дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975).

Пунктом 6 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з її проходженням, починається саме з моменту настання підстав для отримання цієї допомоги, тобто, в даному випадку, саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби.

Згідно з п.11. Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

У відповідності до п.12-13 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

На виконання наказу Міністра оборони України від 12.04.2007 року № 168 «Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби» (далі - Наказ №168) у Міністерстві оборони України створено постійно діючу комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

У відповідності до пункту 2 Наказу № 168 голова комісії, зокрема, забезпечує підготовку пропозицій та подає їх Міністру оборони України для прийняття рішень про призначення грошової допомоги.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що в силу положень Наказу № 168, відповідну пропозицію для вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги повинна надавати постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб звільнених з військової служби.

За результатами розгляду такої пропозиції комісії Міністр оборони України приймає відповідне рішення (позитивне або негативне).

Проте, матеріали справи свідчать, що Міністерство оборони України за наслідками розгляду документів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідного рішення про виплату коштів або ж про відмову у виплаті коштів не приймало, а повернуло документи до військомату, тобто фактично рішення прийнято не було.

Верховний Суд України в постановах від 18 березня 2014 року (справа № 21-11а14) та від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) сформулював правову позицію у подібних правовідносинах, згідно з якою підставою для повідомлення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте з цього питання. Оскільки відповідач відповідного рішення не приймав, то суд повинен зобов'язати останнього розглянути це звернення згідно з вимогами чинного законодавства України.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дії відповідача щодо не призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку із настанням інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби, то дана вимога являється безпідставною, оскільки відповідачем відповідне рішення за наслідками розгляду заяви позивача прийнято не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Враховуючи обставини, на підставі яких позивачем було пропущено встановлений чинним законодавством України строк, суд вважає за можливим задовольнити вимогу та поновити ОСОБА_4 строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, ст. ст. 9, 99, 100, 241-246, 255 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_4 строк звернення до адміністративного суду.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби № 46 від 10 червня 2016 року, в частині направлення документів ОСОБА_4 на доопрацювання з поверненням їх до обласного військового комісаріату.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.Г. Зосименко