Рішення № 72203859, 14.02.2018, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа №167/407/17

Провадження №2/167/4/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2018 року Рожищенський районний суд Волинської області

в складі:

головуючого - судді - Сіліча І.І.

з участю секретаря судового засідання - Матвійчук Л.О.

з участю представника позивача за первісним позовом,

представника відповідача за зустрічним позовом- Ясинської Н.Є.

представника відповідача за первісним позовом,

представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рожище цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенський районний сектор ДМС України у Волинській області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенський районний сектор ДМС України у Волинській області про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенський районний сектор ДМС України у Волинській області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Свої вимоги мотивує тим, що є власником житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в с.Щурин Рожищенського району Волинської області по вул.Перемоги, 6.

В даному житловому будинку прописані також відповідач ОСОБА_3, яка є колишньою дружиною її племінника ОСОБА_4, шлюб між якими рішенням Рожищенського районного суду від 06.12.2016 року розірваний, та їхня спільна дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Добровільно знятись з реєстрації відповідач відмовляється. Реєстрація відповідача порушує її право власності на нерухоме майно, перешкоджає їй належним чином користуватися та розпоряджатися вказаним житловим будинком.

Покликаючись на те, що відповідач перестала бути членом її сім’ї, вони не ведуть спільного господарства, тому просить усунути їй перешкоди в користуванні будинком №6 по вул.Перемоги в с.Щурин Рожищенського району шляхом виселення ОСОБА_3 та зняття її з реєстрації за вищевказаною адресою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 свої позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити. Як представник відповідача за зустрічним позовом, позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову ОСОБА_3 просить відмовити за безпідставністю.

Позивач ОСОБА_3 звернулася в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенський районний сектор ДМС України у Волинській області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом вселення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що вона була зареєстрована в житловому будинку №6 по вул.Перемоги в с.Щурин Рожищенського району на правах члена сім’ї попереднього власника будинку, як дружина ОСОБА_4, внаслідок реєстрації шлюбу з ним 18.11.2007 року. Попередній власник будинку помер і 28.03.2017 року його успадкувала ОСОБА_2. Однак, при зміні власника будинку її з дитиною право на житло не припиняється. Крім того, в будинку зареєстрований батько дитини, а дитина має безспірне право на проживання з батьком. Вважає, що вона з дитиною набули самостійного права на проживання в спірному будинку, а тому не підлягають до виселення без надання іншого житла. Зазначає також, що 30.05.2017 року ОСОБА_2 виселила її з дитиною із законно займаного житла і перевезла їхні речі в с.Ворончин Рожищенського району, чим протиправно змінила їх місце проживання. На даний час ОСОБА_2, навіть на вимогу працівників поліції, її з дитиною в будинок не допускає. Покликаючись на те, що вона з малолітнім сином виселені з будинку протиправно, без згоди органу опіки та піклування, без рішення суду, тому вони підлягають до вселення у будинок в судовому порядку. На підставі викладеного, просить усунути перешкоди в користуванні житлом – вселити її та її малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинок ОСОБА_2, що по вул..Перемоги, 6 в с.Щурин Рожищенського району, як незаконно виселених.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Як представник відповідача за первісним позовом, позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову ОСОБА_2 просить відмовити за безпідставністю, оскільки на даний час ОСОБА_3 в спірному житловому будинку не проживає та не користується ним, тому не має підстав для виселення останньої.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з’явилась. В судовому засіданні від 29.01.2018 року свої позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити. Як відповідача за первісним позовом, позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просить відмовити, так як позивач ОСОБА_2 не проживає в спірному будинку, а проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, тому вона не може здійснювати їй перешкоди в користуванні житловим будинком за місцем її проживання. Крім того, ОСОБА_2 не зазначає, які саме вона, особисто їй, створює перешкоди в користуванні майном і в чому це виражено.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації ОСОБА_8 в судовому засіданні 29.01.2018 року щодо вирішенні справи поклалася на погляд суду.

Представник третьої особи Рожищенського районного сектору ДМС України у Волинській області в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положенням ч.1 ст.317 та ч.1 ст.319 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, і він реалізовує їх на власний розсуд.

Згідно із ч. 1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами №6 по вул.Перемоги в с.Щурин Рожищенського району Волинської області (а.с.7).

Як вбачається з довідки про склад сім’ї, то у будинку №6 по вул.Перемоги в с.Щурин Рожищенського району Волинської області зареєстровані мати позивача ОСОБА_9, невістка ОСОБА_10, племінники ОСОБА_11, ОСОБА_4, син племінника ОСОБА_5 та колишня дружина племінника ОСОБА_3 (а.с.6).

Як встановлено в судовому засіданні, то ОСОБА_3 була зареєстрована за вищезазначеною адресою з 2007 року в якості членів сім’ї, зі згоди попереднього власника будинку.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідач раніше користувалася спірним будинком, так як була членом сім'ї (дружиною племінника позивача ОСОБА_4О.).

За змістом статті 156 ЖК УРСР право користуватися жилим будинком (квартирою) належить членам сім'ї власника жилого будинку (квартири). До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в справі не є членом сім'ї позивача в розумінні ч.2 ст.64 ЖК УРСР, не є власником чи наймачем згаданого житла, а тому втратила право на користування будинком.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що право члена сім'ї власника будинку (квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.

Оскільки власник будинку має право на реалізацію передбаченого ст.ст.317, 319 ЦК України права володіння, користування та розпорядження своїм майном та права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним користування своїм майном.

Також судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яких угод щодо користування спірним будинком не укладалося.

Таким чином, відповідно до п.3 ч.2 ст.16 ЦК України захист права ОСОБА_2 на безперешкодне володіння, користування та розпорядження житловим будинком №6 по вул.Перемоги в с.Щурин Рожищенського району має бути реалізовано судом шляхом усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення ОСОБА_3 із спірного житла.

Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що первісний позов слід задовольнити частково та виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: с.Щурин, вул.Перемоги, 6 Рожищенського району Волинської області та належить на праві власності ОСОБА_2.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. А тому, суд вважає, що вимога ОСОБА_2 про зняття з реєстрації відповідача до задоволення не підлягає, оскільки виселення і є підставою для внесення даних про зняття особи з реєстраційного обліку.

Враховуючи вище викладене, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення слід відмовити за безпідставністю, так як у ОСОБА_3 відсутні правові підстави на проживання в спірному будинку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем за первісним позовом ОСОБА_2 при зверненні до суду було понесено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн. (а.с.1).

Оскільки, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, то за таких обставин стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягають понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, ст.ст.316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст.156 ЖК УРСР, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенський районний сектор ДМС України у Волинській області про усунення перешкод в користуванні житловим будинком шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

Виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: с.Щурин, вул.Перемоги, 6 Рожищенського району Волинської області та належить на праві власності ОСОБА_2.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 судові витрати по справі в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог Служба у справах дітей Рожищенської районної державної адміністрації Волинської області, Рожищенський районний сектор ДМС України у Волинській області про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.02.2018 року.

СУДДЯ: І.І.Сіліч