Рішення № 72203758, 23.01.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/1356/16-ц

Провадження № 2/165/5/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 січня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі

головуючого Ушакова М.М.,

з участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 компанії ОСОБА_3 "СК "Уніка", третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_4, про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, —

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 компанії ОСОБА_3 "СК "Уніка" про відшкодування моральної та матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28 грудня 2015 року близько 17 год. 30 хв. в м. Нововолинську по вул. Луцькій навпроти магазину «Квадрат», ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1 здійснив наїзд на пішохідному переході на громадянку ОСОБА_1, чим спричинив їй закриту черепно-мозкову травму, забій головного мозку, забійні рани обличчя, переломи кісток правої гомілки у верхній третині, перелом великогомілкової кістки у середній третині лівої гомілки, що відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. По даному факту було відкрито кримінальне провадження в якому позивач ОСОБА_1 була визнана потерпілою. Зазначає, що 17 травня 2016 року ухвалою Нововолинського міського суду ОСОБА_4 було визнано винним в настанні ДТП і наслідків, що настали - злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, кримінальне провадження було закрито у зв'язку з примиренням з потерпілою, на підставі ст.ст. 44, 46 КК України, примирення полягало у тому, що ОСОБА_4 відшкодував 30000,00 грн. моральної шкоди в користь ОСОБА_1 Позивач вказує, що даним злочином їй було спричинено матеріальну і моральну шкоду, матеріальна шкода полягає у витратах на лікування, яка складає 27297,00 грн., моральна шкода полягає в тому, що вона знаходиться у дуже важкому стані, її життя та здоров'я знаходиться під загрозою. Зазначає, що внаслідок ДТП у неї пропало відчуття реальності, частково перестала усвідомлювати усе що відбувається навколо, не впізнає рідних та близьких їй людей. Посилалась на те, що дані обставини спричинили їй значних душевних страждань, оскільки лікарі не дають гарантій одужання враховуючи тяжкість нанесених ушкоджень та вік. Моральну шкоду оцінює у 35000,00 грн., враховуючи, що ОСОБА_4 сплатив в користь ОСОБА_1 30000,00 грн. моральної шкоди, вважає, що зі страхової організації підлягає до стягнення 5000,00 грн. моральної шкоди, що є різницею між загальною сумою відшкодування моральної шкоди. Просить суд стягнути з страхової компанії "СК "Уніка" 27297,00 грн. в свою користь на відшкодування шкоди пов'язаної з лікуванням, 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 4000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу.

19 червня 2017 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав до суду уточнену позовну заяву, просив стягнути з страхової компанії «СК» «УНІКА» на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілої у розмірі 27297,00 грн., на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн., кошти витрачені на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.; кошти по оплаті судового збору в сумі 551,20 грн.; кошти оплачені за проведення експертизи в сумі 1850,15 грн., кошти у зв'язку із стійкою втратою працездатності в сумі 115200 грн. В обгрунтування уточнених позовних вимог посилається на те, що за час проведення досудового слідства, розгляду кримінального провадження в суді, розгляду цивільної справи ОСОБА_1 була визнана інвалідом першої Б групи довічно, потребує стороннього догляду і допомоги. При проведені судового розгляду справи була проведена комісійна судово-медична експертиза, згідно висновків якої інвалідність пов'язана з травмою, отриманою під час ДТП 28 грудня 2015 року, тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 при ДТП являються тяжкими так як викликали душевну хворобу у неї і послужили встановленню першої групи інвалідності. Також вказав, що збільшилися витрати на лікування ОСОБА_1, якій була проведена операція на травмовану ногу із встановленням пластини. Крім того посилається на те, що у разі стійкої втрати працездатності - 1 групи інвалідності потерпілому відшкодовується шкода у розмірі 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Тому вважає, що страхова організація повинна виплатити ОСОБА_1 одноразову виплату в сумі 49608 гривень, із розрахунку 1378 мінімальна заробітна плата на грудень 2015 року х 36 = 49608 гривень. Представник позивача враховуючи положення статті 1208 ЦК України, те що розмір мінімальної заробітної плати в 2017 році становить 3200 гн. і те, що рішення про виплату приймається із врахуванням законодавства на день прийняття рішення, а також зміни у вище вказаному законі щодо збільшення розміру страхової виплати за ушкодження здоров'я до 200000,00 гривень, вважає, що страхова організація повинна виплатити потерпілій ОСОБА_1 115200,00 гривень.

26 жовтня 2017 року представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до суду заяву про уточнення позовних вимог, просили стягнути з відповідача шкоду по витратах на лікування в сумі 37906,28 грн., обгрунтовуючи вимоги тим, що після проведення комісійної судово-медичної експертизи була подана уточнена позовна заява від 19 червня 2017 року, в якій було допущено помилку при визначенні витрат на лікування, в первісній позовній заяві було вказано суму відшкодування витрат на лікування - 27297,00 грн., до додаткової уточненої позовної заяви додані фіскальні чеки на лікування, що не були вказані в первісній заяві на суму 10609,28 грн., тому витрати на лікування складають: 27297,00 грн. + 10609,28 грн. = 37906,28 грн.

Представник позивача ОСОБА_6 до проведення судового засідання подав до суду письмову заяву про розгляд справи у відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує і просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 компанії ОСОБА_3 "СК "Уніка" в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З’ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є підставні і підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 28 грудня 2015 року, близько 17 год. 10 хв. в темну пору доби, керуючи транспортним засобом марки "Mercedez-Benz Vito", д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Ковель-Жовква у місті Нововолинську по вул. Луцькій в напрямку автостанції міста, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що знаходиться навпроти магазину "Квадрат" та порушуючи правила дорожнього руху, а саме: п. 2.3 «Водій транспортного засобу повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 18.1. «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не надав перевагу пішоходу ОСОБА_1, яка переходила проїжджу частину дороги у межах дії знаків 5.35.1-5.37.2 (пішохідний перехід) з права на ліво, відносно напрямку руху транспортного засобу, внаслідок чого, здійснив наїзд на ОСОБА_1 від чого потерпіла отримала тілесні ушкодження у вигляді: переломи кісток правої гомілки у верхній третині, перелом великогомілкової кістки у середній третині лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичного експерта № 30 від 29.01.2016 відносяться до категорії середньої ступені тяжкості. Органом досудового розслідування необережні дії ОСОБА_4, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинили потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, просив клопотання прокурора задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (а.с.5).

Як вбачається із ухвали Нововолинського міського суду Волинської області від 17 травня 2016 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України на підставі ст.46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Кримінальне провадження №12015030050001133 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.286 КК України закрито (а.с.5).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за період лікування у Нововолинській центральній міській лікарні у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії з 28.12.2015 року по 05.01.2016 року та у травматологічному відділенні з 05.01.2016 року по 27.01.2016 року за призначенням лікарів придбавала за власні кошти медикаменти, що підтверджується фіскальними чеками, квитанціями, накладною (а.6, 7, 8, 9, 10-17). Крім того понесла витрати на лікування у зв'язку із операцією на травмовану ногу із встановленням пластини, що підтверджується фіскальними чеками, рахунком-фактурою та квитанцією (а.с.106-110).

Із виписного епікризу з історії хвороби №3801 травматологічного віділення Нововолинської центральної міської лікарні встановлено, що ОСОБА_1 знаходилась на станціонарному лікуванні з 28.12.2015 року по 27.01.2016 року з діагнозом: політравма. ЧМТ. Гіпоксична енцефалопатія. Порушення особистості та поведінки внаслідок ураження кори головного мозку. Закритий перелом обох кісток обох гомілок зі зміщенням. Забійні рани волосистої частини голови. Травма побутова ДТП (а.с.9).

Із розписки від 24.03.2016 року встановлено, що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 кошти в сумі 30000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 в зв'язку з ДТП, яка мала місце 28.12.2015 року в м.Нововолинську (а.с.25).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 зверталась до ОСОБА_2 компанії ОСОБА_3 "СК" "Уніка" з проханням сплатити їй кошти на відшкодування шкоди пов'язаної з лікуванням потерпілої у розмірі 30000,00 грн. та кошти на відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн. (а.с.18-20, 22), отримавши відповідь від страхової компанії, що ОСОБА_4 відшкодував їй завдану шкоду, і, у зв'язку із цим звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням із потерпілою, що відповідно до ст.46 КК України на їхню думку означає повне відшкодування збитків (а.с.23-24).

Судом встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 - водія з вини якого сталась ДТП, була застрахована у ОСОБА_3 "СК" "УНІКА" на період з 19.11.2015 року до 18.11.2016 року включно за страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № АЕ/ 5403227 за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - на суму 100000,00 грн., за шкоду заподіяну майну - на суму 50000,00 грн., франшиза - 0 грн. (а.с. 54).

Із довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №252859 від 17.10.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 встановлена вперше очно перша Б група інвалідності від загального захворювання, довічно, протипоказана робота з психоемоційним навантаженням, потребує постійного стороннього догляду і допомоги (а.с.59).

Із довідки №492 психіатричного кабінету Нововолинської центральної міської лікарні від 07.11.2016 року, дублікату до даної довідки від 23.12.2016 року виданої ОСОБА_1 встановлено, що остання внаслідок ЧМТ стоїть на диспансерному обліку з приводу психічних захворювань і зверталась за медичною допомогою (а.с.60,76,77).

Із висновку експерта №30 від 29.01.2016 року встановлено, що ОСОБА_1 28 грудня 2015 року о 17:10 год. під час ДТП була збита легковим автомобілем, отримала політравму, з приводу якої була госпіталізована у відділення реанімації Нововолинської ЦМЛ, за ступенем тяжкості рани на тілі відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Осаднення, гематоми відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Переломи кісток обох гомілок до середньої ступені тяжкості по признаку тривалості розладу здоров'я (а.с.82-83).

Із висновку експерта №10 від 08.02.2017 року встановлено, що тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_1 при ДТП 28 грудня 2015 року являються тяжкими, так як викликали душевну хворобу у потерпілої, і послужила встановленню першої групи інвалідності (а.с.89-97).

Згідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом використання, збереження або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з цим, у відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено, що відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Статтею другою вказаного закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова організація здійснює виплату в межах страхової суми. Статтею 22 вказаного закону визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Статтею 24 передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. ОСОБА_2 має право відмовитися від здійснення страхової виплати в разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків. В судовому засіданні встановлено, що матеріальна шкода залишилась невідшкодованою та підлягає стягненню у розмірі, що обґрунтовано підтверджений документально.

Статтею 991 ЦК України визначено перелік підстав для відмови у здійсненні страхової виплати і зазначена стаття не передбачає такої підстави для відмови у страховій виплаті, як стягнення на користь потерпілої сторони матеріальних збитків з винної особи. Стаття 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» також не передбачає такої підстави для відмови у страховій виплаті.

Посилання відповідача на те, що позовна вимога щодо відшкодування позивачу ОСОБА_1 шкоди, пов'язаної з лікуванням в сумі 27297 грн. є необгрунтованою та не підлягає задоволенню так як розмір відшкодованих винною особою збитків у сумі 30000,00 грн. є навіть більшим, ніж розмір заявлених позивачем витрат на лікування, а стягнення на користь позивача спірної суми призведе до подвійного відшкодування одного і того ж виду виплат на користь однієї особи, що суперечить ч.3, ч.2 ст.16 ЦК України (а.с.52-53) не заслуговують на увагу, з огляду на те, що ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 відшкодовано 30000,00 грн. моральної шкоди, а не понесених нею витрат на лікування (а.с.25).

Таким чином суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення із відповідача ОСОБА_3 "СК" "Уніка" в користь позивача ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди по витратах на лікування в сумі 37906,28 грн., із розрахунку наданого представником позивача (27297,00 грн. + 10609,28 грн. = 37906,28 грн.).

Статтею 26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відшкодовується у розмірах, визначених відповідно до Цивільного кодексу України. У разі встановлення першої групи інвалідності - 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на дату настання страхового випадку. Мінімальна заробітна плата на дату настання страхового випадку 28 грудня 2015 року становила 1378,00 грн. Таким чином страхове відшкодування шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності, становитиме 49608,00 грн., із розрахунку (36 мін. зарплат х 1378,00 грн. = 49608,00 грн.).

Як вбачається із письмового пояснення на уточнену позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідачем фактично визнано суму 49608,00 грн. страхового відшкодування шкоди, пов'язаної зі стійкою втратою працездатності (а.с.119-121).

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача коштів у зв'язку із стійкою втратою працездатності в сумі 115200,00 грн. у відповідності до приписів ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та ст.1208 ЦК України, із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати в 2017 році в сумі 3200,00 грн. та збільшенні розміру страхової виплати за ушкодження здоров'я до 200000,00 грн. (3200,00 грн. х 36 = 115200,00 грн.) (а.с.103-104).

Враховуючи ліміт відповідальності встановлений страховим полісом за шкоду заподіяну життю і здоров'ю в сумі 100000,00 грн. (а.с.54) позовна вимога щодо відшкодування з ОСОБА_3 "СК" "УНІКА" в користь ОСОБА_1 у зв'язку із стійкою втратою нею працездатності в сумі 115200 грн. підлягає до часткового задоволення в межах ліміту та у відповідності до ст.26 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в сумі 49608,00 грн.

Отже, до стягнення з відповідача в користь позивача підлягає на відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 87514,28 грн., із розрахунку: 37906,28 грн. (витрати на лікування) + 49608,00 грн. (стійка втрата працездатності) = 87514,28 грн.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача ОСОБА_3 "СК" "УНІКА"моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., із розрахунку: оцінена моральна шкода в розмірі 35000,00 грн. - 30000,00 грн. (частково відшкодована моральна шкода ОСОБА_4 - а.с.25) = 5000,00 грн.

В силу ст. 1167 ч. 1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Беручи до уваги ступінь тяжкості завданої ОСОБА_1 шкоди джерелом підвищеної небезпеки, порушення способу життя, істотних вимушених змін у ньому, глибини фізичних та душевних страждань, які остання зазнала в наслідок отримання тяжких тілесних ушкоджень, визнана інвалідом першої Б групи внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, а також виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням положень ст.26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд приходить до висновку, що в користь ОСОБА_1 слід стягнути з ОСОБА_3 "СК" "Уніка" 5000,00 грн., із розрахунку: 100000,00 х 5% = 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що розмір відшкодування встановлений судом який підлягає до стягнення повністю охоплюється розміром страхової виплати (ліміту відповідальності) за шкоду заподіяну життю і здоров'ю, у розмірі 100000,00 грн.

Задовольняючи позов, суд у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України, стягує із відповідача ОСОБА_3 "СК" "Уніка" в користь позивача ОСОБА_1 понесені нею і документально підтверджені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 551,20 грн., що підтверджується документально (а.с.36).

Віповідно до ст.ст.133, 139 ЦПК України підлягають витрати за проведення експертизи в розмірі 1850,15 грн., що підтвердженні документально (а.с.75).

Витрати за надання правової допомоги в розмірі 4000,00 грн. (а.с.28-31) до стягнення не підлягають з огляду на вимоги ст.137 ЦПК України.

Крім того відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає до стягнення 551,20 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 991, 1166, 1167, 1168, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст.12, 19, 42, 81, 89, 133, 137, 139, 141, 258, 263, 265, 267, 280-281, 284, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_2 компанія "Уніка" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул.Саксаганського, буд. 70А, код ЄДРПОУ 20033533) в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 37906 (тридцять сім тисяч дев'ятсот шість) грн. 28 коп. понесених витрат на лікування, 49608 (сорок дев'ять тисяч шістсот вісім) грн. 00 коп. шкоди пов'язаної із стійкою втратою працездатності внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 1850 (одну тисячу вісімсот п'ятдесят) грн. 15 коп. за проведення експертизи, 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. понесених судових витрат по оплаті судового збору, всього: 94915 (дев'яносто чотири тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 63 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_2 компанія "Уніка" (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул.Саксаганського, буд. 70А, код ЄДРПОУ 20033533) в дохід держави судовий збір в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 20 коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков