
Справа №173/2174/17
Провадження №2/173/268/2018
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.
При секретарі – Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3, державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
07.12.2017 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1, з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог КП «Верхньодніпровське БТІ», ОСОБА_3, державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 24.01.2018 року
Справа розглядалась без участі осіб від яких надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність.
Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок з господарськими спорудами № 47 по вул. Конькова в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, після смерті батька.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 11.04.2017 року помер його батько ОСОБА_4.
Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння, розташованого по вул. Конькова, 47 в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Даний будинок його батько побудував за життя. На підставі рішення Верхньодніпровської районної ради № 205/1 від 28.08.1987 року « Про оформлення права власності на будинки ОСОБА_2 сільської ради» було визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.
За життя його батько не отримав документів про право власності на садибний житловий будинок та не звернувся до органу, який здійснював на той час реєстрацію права власності.
Після смерті батька він звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 14.11.2017 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок, що й стало підставою звернення до суду.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність,згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач - представник ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про слухання справи у його відсутність. Будь –яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог суду не надав.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, представник КП «Верхньодніпровське БТІ», в судове засідання не з'явилась, подавши заяву про слухання справи у її відсутність.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3М в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином .
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16, ЦК України.
Судом встановлено, що 11.04.2017 року помер батько позивача – ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження.
Після смерті ОСОБА_4, відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого по вул. Конькова, 47 в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Позивач звернувся до державного нотаріуса Верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 14.11.2017 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на будинок.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що батько позивача побудував вищезазначений будинок на відведеній йому земельній ділянці.
Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово проінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцем знаходження об'єкта будівництва.
Механізм прийняття в експлуатацію таких об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та їх інженерних мереж визначено наказом Мінрегіону від 24.06.2011 року № 91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та П категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».
Відповідно до п. 3.1 вищезазначеного Порядку – документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, прибудов до них вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складаний за результатами технічної інвентаризації.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що так як будинок був побудований покійним батьком позивача в 1967 році, що підтверджується даними технічного паспорта на будинок, тобто до 05.08.1992 року, то введення його в експлуатацію не потребується, так як на будинок складений технічний паспорт за результатами технічної інвентаризації. Тобто побудований будинок не є самочинним будівництвом.
Крім того відповідно до рішення Верхньодніпровської районної ради № 205/1 від 28.08.1987 року « Про оформлення права власності на будинки ОСОБА_2 сільської ради» було визнано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за батьком позивача, що підтверджується копією рішення та списком осіб до нього, де під №232 зазначений батько позивача
Таким чином судом встановлено, за життя у покійного ОСОБА_4, виникло право власності на новозбудований будинок, яке він не оформив в установленому порядку не отримавши свідоцтва про право власності на даний будинок.
Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як смерть власника та нездійснення ним реєстрації права власності на майно, яке ним вже отримане.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України – спадкуванням є перехід прав та обв'язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.
Судом встановлено, що позивач є сином померлого ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження та спадкоємцем за законом
Спадкоємець першої черги, ОСОБА_3, не претендує на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4, так як до суду не з'явилась та свої вимоги щодо спадкового майна не заявила, будь-яких заперечень з приводу задоволення позовних вимог позивача також суду не надала.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за спадкоємцем – позивачем ОСОБА_1, право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Конькова, 47 в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на присадибній земельній ділянці площею 0.2500 га., по фактичному користуванню після смерті батька ОСОБА_4Д, померлого 11.04.2017 року
Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача, так як судом не встановлено вини відповідача, щодо порушення прав позивача, а необхідність звернення до суду виникла в зв'язку з недотриманням порядку оформлення права власності на спадкове майно спадкодавцем.
Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3, державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на садибний житловий будинок, загальною площею 51.4 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: вул. Конькова, 47 в с. Бородаївка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на присадибній земельній ділянці площею 0.2500 га., по фактичному користуванню після смерті батька ОСОБА_4, померлого 11.04.2017 року
Витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн. покласти на позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 ІПН НОМЕР_1
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення апеляційного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 24.01.2018 року
Суддя Петрюк Т.М.
Зареєстровано 24.01.2018
Оприлюднено 15.02.2018
Дата набрання законної сили 27.02.2018 року
Судове рішення № 72202940, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 24.01.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 173/2174/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: