Ухвала суду № 72202757, 13.02.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 169/578/17 Провадження №11-кп/773/81/18 Головуючий у 1 інстанції:Наваляний Т. Д. Категорія: Доповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Гапончука В.В.,

суддів – Лівандовської-Кочури Т.В., Борсука П.Т.,

з участю

секретаря – Старенько Л.М.,

прокурора – Грицюка Р.П.,

захисника – ОСОБА_1,

обвинуваченого – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду кримінальне провадження №12017030050000841 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Даним вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, працює монтером колії по утриманню залізничного полотна ВП «Ковельська дистанція колії», зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України не судимий –

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки, а саме періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вироком вирішено питання про речові докази та судові витрати.

Згідно вироку суду обвинувачений ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він, в середині березня 2017 року знайшов в кущах поблизу залізничної колії на ділянці перегону Ковель-Мацеїв, біля залізничної платформи «Старі Кошари» Ковельського району, чим незаконно придбав дванадцять корпусів наступальних осколкових ручних гранат РГД-5, чотири корпуси оборонних осколкових ручних гранат Ф-1, сімнадцять уніфікованих запалів дистанційної дії типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), дві протипіхотні осколкові, спрямованого ураження міни «МОН-50», а також 2575 проміжних патронів 5,45x39 мм. зразку 1974 року, які розроблені в СРСР і є штатними військовим патроном до ряду видів зброї: автоматів «АК-74» і його модифікацій та до ручних кулеметів «РПК-74» і його модифікацій, та 327 гвинтівочних патронів калібру 7,62 мм. виробництва СРСР, які незаконно переніс на подвір'я свого будинку № 9 по вул. Північній смт. Луків Турійського району та незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу на горищі підсобного приміщення.

У поданій апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікацію дій обвинуваченого, вказує, що апеляційна скарга вноситься у зв’язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а також неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Заслухавши доповідача який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, міркування прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, захисника та обвинуваченого, які апеляційну скаргу прокурора заперечили, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, підтверджуються зібраними в справі доказами та ним не оскаржується.

Діям ОСОБА_2 дана правильна юридична оцінка, яка також засудженим не оспорюється.

Відповідно до ст.65 КК України при призначенні покарання враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_2 покарання судом дотримані, а також в повній мірі враховані обставини на які зроблено посилання в апеляційній скарзі прокурора.

Покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.263КК України у виді позбалення волі зі встановленням іспитового строку, призначено з дотриманням вимог ст.ст. 50, 65 КК України.

При цьому, не заслуговують на увагу твердження прокурора, що при ухваленні вироку суд не врахував у повній мірі тяжкість вчиненого злочину та кількість вилучених боєприпасів.

Так призначаючи покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді позбавлення волі та звільняючи ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням суд, відповідно до ч.1 ст.75 КК України, врахувавши тяжкість вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який є таким, що не має судимостей, посередньо характеризується за місцем проживання, працює, є єдиним годувальником в сім’ї, має на утриманні двоє малолітніх дітей, одна з яких хворіє та потребує постійного лікування, вину визнав повністю, наявність пом’якшуючих та відсутність обтяжуючих обставини покарання, а тому вірно прийшов до висновку, що реальне відбування покарання не відповідатиме характеру злочинних дій та особі обвинуваченого, та підставно призначив основне покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі і застосував у даному випадку положення ст.75 КК України

До обставин, що пом’якшують покарання суд відніс щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставини, що обтяжують покарання, суд не визнав.

Разом з тим встановлення судом тривалого іспитового строку дасть можливість правоохоронним органам здійснювати контроль за поведінкою обвинуваченого.

Призначене ОСОБА_2 покарання та звільнення його від відбування покарання з випробуванням є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також відповідає принципам законності та справедливості.

Законних підстав для зміни чи скасування вироку по викладених в апеляційній скарзі доводах прокурора, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10 жовтня 2017 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Дата набрання законної сили 13.02.2018р.

Суддя В.В. Гапончук

помічник судді О.В. Курбай