Постанова № 72202415, 15.02.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/384/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М.

Доповідач :Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2018 рокуСправа № 153/1249/14м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М.,

суддів: Панасюка О. С., Зайцева А. Ю.

за участі: секретаря судового засідання Куленко О. В.,

учасники справи:

заявник (особа яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_2

заінтересовані особи: стягувач ОСОБА_3, Ямпільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 справу за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року у складі судді Дзерина М. М. , постановлену в м. Ямпіль Вінницької області, дата повного складання тексту ухвали відповідає даті її постановлення,-

в с т а н о в и в :

В грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа № 153/1249/14 виданого Ямпільським районним судом Вінницької області 08.11.2016 року на виконання рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року, яким було вирішено стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4. Доводи заяви зводяться до того, що суд, не зважаючи на те. що він як відповідач по справі подав апеляційну скаргу на рішення, до набрання рішенням законної сили, видав виконавчий лист, у якому зазначено, що рішення набрало законної сили 18 жовтня 2016 року та визначено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання 05.01.2032 року (дата написана ручкою).

03 квітня 2017 року головним державним виконавцем Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53690649 за цим виконавчим листом. Оскільки рішення суду на підставі якого видано виконавчий лист, набрало законної сили 15 лютого 2017 року після перегляду його в апеляційному порядку, а не 18 жовтня 2016 року, як у ньому зазначено, тому виданий 08.11.2016 року на його виконання виконавчий повинен бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено з тих підстав, що

Відмовляючи в задоволені заяви суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених статтею 369 ЦПК України ( в редакції яка діяла до 15.12.2017 року) підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з такою ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої скасувати оскаржувану ухвалу та задовольнити його заяву. Доводи апеляційної скарги дублюють доводи заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував найважливішу обставину: тільки 15 лютого 2017 року, після набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, у стягувача виникло право на звернення до суду з заявою про видачу виконавчого листа. Суд безпідставно не взяв до уваги положення ч. 2 ст. 368 ЦПК України (в редакції 2004 року), згідно якої за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, видається один виконавчий лист. Також вказує, що при розгляді справи про стягнення аліментів суддя Дзерин М. М. був відведений від розгляду справи, а тому не вправі був і розглядати заяву про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню. Суд першої інстанції не витребував та не дослідив матеріали виконавчого провадження, судом не взято до уваги, що з нього вже стягнуто аліменти в межах одного місяця, не досліджувався також і оригінал виконавчого листа, не було розглянуто клопотання про зупинення стягнення за виконавчим листом № 153/1249/14.

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення, а ухвалу суду І інстанції без змін, мотивуючи тим, що вона не зверталась до Ямпільського ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області про негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць, так як знала що ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції від 15 лютого 2017 року рішення суду вступило в законну силу, тоді вона і звернулась до виконавчої служби із заявою на підставі якої 27 березня 2017 року було відкрито виконавче провадження. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно розгляду заяви неповноважним судом, вказує що перед початком слухання справи головуючий з ?ясовував чи довіряють учасники справи даному складу суду на що представник ОСОБА_2 ОСОБА_6 дала позитивну відповідь. Вважає, що дії заявника та його представників спрямовані на затягування розгляду справи.

Учасники справи в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Згідно з п. 8 розділу XIII «Перехідних положень» ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Тому справа підлягає розгляду Апеляційним судом Вінницької області.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом статті 374 ЦПК України, апеляційний суд вправі залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 375 ЦПК України).

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 369 ЦПК України (який діяв до 15.12.2017), суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, визначені ч. 4 ст. 369 ЦПК України. Ними є: видання виконавчого листа помилково; якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; інші причини.

У справі, яка переглядається встановлено, що підставою для видачі оскаржуваного виконавчого листа стало рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року ( набрало законної сили 15 лютого 2017 року після перегляду в апеляційному порядку)яке в установленому порядку не скасовано. Цим рішенням:

-визнано ОСОБА_2 батьком ОСОБА_4, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Вінниця;

-стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дитини доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі однієї четвертої частини всіх видів доходу (заробітку), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи із 06 листопада 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

-стягнуто із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на її утримання у твердій грошовій сумі 500 (п'ятсот) гривень, щомісячно, до досягнення дитиною ОСОБА_4 трьох років, тобто по 05 січня 2017 року.

Допущено негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць. Вирішено питання судових витрат (а. с. 25 - 32).

На виконання вказаного рішення 8 листопада 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області за заявою стягувача видано виконавчий лист № 1531249/14 (а.с. 4).

За загальним правилом загальнообов'язковості та реалізованості рішення суду підлягає виконанню з моменту набрання ним законної сили (ст.ст. 14, 223 ЦПК), що має місце в усіх випадках, за винятком негайного його виконання.

Негайне виконання рішення суду до набрання ним законної сили є винятком із загального правила, а тому допускається лише у випадках, зазначених у законі.

Стаття 367 ЦПК містить вичерпний перелік справ, у яких суд допускає негайне виконання судового рішення, який не підлягає розширеному тлумаченню.

У справі яка переглядається виконавчий лист було видано на виконання рішення суд про стягнення аліментів, яке підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць на підставі п.1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Отже, виконавчі листи на виконання рішень, що допущені до негайного виконання виписуються незалежно від набрання таким рішенням законної сили, а твердження апелянта про те. що виконавчий лист було видано помилково: до набрання рішенням суду законної сили, - є невірним.

Стаття 129 Конституції України визначає обов'язковість судового рішення як одну із основних засад судочинства.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК України (в редакції чинній на день постановлення судового рішення) визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав та, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Оскільки рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 жовтня 2016 року по цивільній справі № 153/1249/14, на підставі якого було видано виконавчий лист, не скасовано, воно є чинним, зобов'язання за рішенням не виконано, тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, - є вірним.

Стосовно доводу апеляційної скарги про розгляд справи неправосудним складом суду, слід зазначити наступне:

Стаття 21 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду в суді першої інстанції цієї справи), яка регулювала недопустимість повторної участі судді у розгляді справи, не містила заборони розгляду суддею заяви про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, якщо він брав участь в розгляді справи, на виконання рішення по якій видано цей виконавчий лист.

При судовому розгляді в першій інстанції учасникам справи було роз'яснено право заявляти відвід суду, однак заяв про відвід ними подано не було. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що твердження апелянта про розгляд заяви неповноважним судом не знайшло свого підтвердження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, висновків суду першої інстанції не спростовують, суд повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та дійшов обґрунтованого та законного висновку про відсутність належних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог процесуального закону, а тому суд приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду без змін (ст. 374 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 14 грудня 2017 року, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді: підпис О. С. Панасюк

підпис А. Ю. Зайцев

Згідно з оригіналом

головуючий суддя: Т. М. Шемета