Постанова № 72202347, 14.02.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Провадження №22-ц/772/372/2018

Категорія: 27

Головуючий у суді 1-ї інстанції Київська Т. Б.

Доповідач :Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 рокуСправа № 138/407/17м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів:

Головуючого: Кучевського П.В.

Суддів: Рибчинського В.П., Стадника І.М.

За участі секретаря судового засідання Топольської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року у складі судді Київської Т.Б. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (далі - ПАТ «Ощадбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просило звернути стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, за іпотечним договором від 14.11.2008р., посвідченим Павлюк Л.М. приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за №2357, а саме житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами номер АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві, приватної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального, округу у Вінницької області Павлюк Л.М. 23.02.2008 р. і зареєстрованого в реєстрі за №399, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 23.02.2008р. за №2713599, зареєстрованому в КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 22.10.2008 р. в книзі №1 за №878 та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.10.2008 р., реєстраційний № 22238621, з метою погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №719310 від 12.11.2008 р., розмір якої станом на 17.01.2017р. становить 899 870,59 грн. з яких: 149 099,00 грн. - основний борг; 79155,77 грн. - проценти за користування, кредитними коштами; 396 058, 75 грн. - пеня за простроченим основним боргом та процентами; 32 493,05 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом; 243 064,02 грн. - інфляційних втрат, на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», будь-якій особі покупцеві за договором купівлі-продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі, оцінки майна, з наданням Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», права на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, (вт. ч. ДП «Центр ДЗК при ДКУ по земельних ресурсах», Серебрійській сільській раді Могилів-Подільського району Вінницької області, нотаріусів, відділів надання адміністративних послуг області, КП «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації») будь-яких документів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок (в т.ч. про присвоєння кадастровоrо номеру земельній ділянці), дублікату договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального окpyгy Павлюк Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №399 від 23.02.2008 р., на вчинення дій з реєстрації права власності на нерухоме майно, необхідних для продажу житлового будинку та реєстрації земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Надати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код 09302607, МФО 302076, п/р №37396905 у філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 71) до моменту продажу предмету іпотеки в оперативне управління предметом іпотеки з правом укладання договорів: оренди, страхування, охорони з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором №719310 від 12 листопада 2008 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 12.11.2008 між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_3 укладений кредитний договір №719310, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 155000,00 грн. на придбання квартири, строком на 120 місяців зі сплатою 22 % річних терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 12.11.2018.

14.11.2008 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки.

Позичальник не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого станом на 17.01.2017 виникла прострочена заборгованість на загальну суму 624313,52 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу по договору кредиту.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Ощадбанк» задоволено, звернуто стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, згідно договору іпотеки від 14.11.2008 посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Павлюк Л.М. 23.02.2008 і зареєстрованого в реєстрі за №399, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №719310 від 12.11.2008 укладений між ПАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 розмір якої, станом на 17.01.2017, становить 732066,61 грн., з них: основний борг -149099,00 грн.; заборгованість за відсотками - 79155,77 грн.; пеня за простроченим боргом та відсотками - 228254,77 грн.; 32493,05 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості; 243064,02 грн. - інфляційні втрати, встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

Надано ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до моменту продажу предмету іпотеки в оперативне управління предметом іпотеки з правом укладання договорів: оренди, страхування, охорони з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором №719310 від 12.11.2008 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року ПАТ «Ощадбанк» звернулося до Апеляційного суду Вінницької області з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалене у справі судове рішення частково скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року вищевказаним вимогам не відповідає.

Так судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2008 між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк", та ОСОБА_3 як позичальником укладено кредитний договір, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 155000,00 грн., а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредитору кредит, а також сплати проценти за користування кредитом в розмірі 22 % річних в порядку на умовах та в строки, визначені цим договором. Зазначена в цьому пункті процентна ставка за користування кредитом є фіксованою.

Згідно п.1.2. кредитного договору кредит надано на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 12.11.2018.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 зазначеної вище норми до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, зокрема, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п.п. 1.5,1.6,1.6.1.1,1.6.1.2 кредитного договору позичальник зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно до 12 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення Кредиту рівними частинами в сумі 1292,00 гривень та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок заборгованості за Кредитом, шляхом внесення готівки до каси Банку або шляхом безготівкових перерахувань з рахунків відкритих в АТ «Ощадбанк» починаючи з грудня 2008 року на відповідні рахунки Позичальника, відкриті у Могилів-Подільському відділенні №263 ВАТ "Ощадбанк". Останній платіж в рахунок погашення Кредиту та сплати нарахованих Банком процентів здійснити не пізніше 12 листопада 2018 року.

При нарахуванні та сплаті процентів за користування кредитом сторони повинні керуватись наступним: проценти нараховуються Банком щомісячно на рахунок № 2238 в Могилів-Подільському відділенні №263 ВАТ "Ощадбанк" за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до моменту закінчення терміну, на який надано кредит; при розрахунку процентів за користування Кредитом враховується перший і не враховується останній день користування кредитом. При нарахуванні процентів за платіжний місяці, останній день місяця має включатися в розрахунок, крім випадків, коли звітна дата є датою закінчення операції.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.1.ст.526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Позивач зазначає, що позичальник порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що Банк повідомляв відповідачів про необхідність сплати боргу по договору кредиту, що підтверджується листами від 08.09.2016 за вих. №472 та №473. Конверти із листами повернулись із відмітками, що за вказаною адресою адресати не проживають.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, однак згідно розрахунків позивача за відповідачем рахується заборгованість по договору кредиту, яка станом на 17.01.2017 становить 899870,59 грн., а саме: основний борг -149099,00 грн.; заборгованість за відсотками - 79155,77 грн.; пеня за простроченим боргом та відсотками - 396058,75 грн.; 32493,05 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості; 243064,02 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Суд першої інстанції в оскарженому рішенні зазначив, що сума 396058,75 грн., які позивач визначив як пеню, є не співмірною з основною сумую заборгованості, а тому на підставі ст. 551 ЦК України підлягає зменшенню.

Такий висновок суду першої інстанції є помилковим з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам також роз'яснено, що положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, які мають іншу правову природу.

За змістом положень ст. ст 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У матеріалах справи відсутня заява відповідачів про зменшення розміру неустойки, а вирішення питання зменшення неустойки з ініціативи суду не відповідає змісту ст. 551 ЦК України та ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

Також судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14.11.2008 між банком та ОСОБА_2 як іпотекодавцем було укладено договір іпотеки відповідно до умов якого, іпотекодавець передав у іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Павлюк Л.М. 23.02.2008 і зареєстрований в реєстрі за №399.

Відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави, кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Зазначені положення Цивільного кодексу кореспондуються з приписами ст. 1 ЗУ „Про іпотеку", відповідно до якої, іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» встановлено правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, відповідно до якої, у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки. Зазначені вимоги статті Закону відповідають положенням ст. 589 ЦК України, якою встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Зокрема, п. 6.1. договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, в також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання іпотекодавцем будь-якого зі своїх обов'язків передбачених цим договором та/або у випадку невиконання Боржником своїх обов'язків передбачених цим договором про іпотечний кредит, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірених, наданих іпотекодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться (стане) недійсною.

В ході розгляду справи судом встановлено, що на підставі договору про іпотечний кредит позивач надав позичальнику грошові кошти, але позичальник взяті на себе договірні зобов'язання не виконує, зокрема, щодо строків повернення кредиту та процентів за його користування, чим порушив умови договору, що призвело до виникнення заборгованості по договору. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договір іпотеки. Зазначені обставини та положення вказаних вище норм переконують суд в наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За положеннями частини першої статті 38 Закону України «Про іпотеку» передбачено, якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ «Ощадбанк» будь-якому покупцеві. Тобто позивач обрав спосіб захисту порушеного права передбачений ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги вказав про продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, що не відповідає способу захисту порушеного права обраного позивачем.

Крім цього, суд першої інстанції в мотивувальній частині не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про зміну способу захисту порушеного права. А також, суд в рішенні зазначає про повне задоволення позовних вимог, при цьому зменшує розмір пені та змінює спосіб реалізації предмета іпотеки. Вказане свідчить, що мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення не відповідає резолютивній, що в свою чергу суперечить положенням ст. 265 ЦПК України «Зміст рішення суду».

За таких обставин, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України апеляційна скарга ПАТ «Ощадбанк» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Тому з відповідачів підлягають солідарному стягненню на користь ПАТ «Ощадбанк» 7403,28 грн. документально підтверджених судових витрат, а саме судовий збір за подання апеляційної скарги.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 12 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.

Звернути стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки, за іпотечним договором від 14.11.2008р., посвідченим Павлюк Л.М. приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі за №2357, а саме житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами номер АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на праві, приватної власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального, округу у Вінницької області Павлюк Л.М. 23.02.2008 р. і зареєстрованого в реєстрі за №399, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 23.02.2008р. за №2713599, зареєстрованому в КП «Могилів-Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» 22.10.2008 р. в книзі №1 за №878 та Реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.10.2008 р., реєстраційний № 22238621, з метою погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором №719310 від 12.11.2008 р., розмір якої станом на 17.01.2017р. становить 899 870,59 грн. з яких:

149 099,00 грн. - основний борг;

79155,77 грн. - проценти за користування, кредитними коштами; ·

396 058, 75 грн. - пеня за простроченим основним боргом та процентами;

32 493,05 грн. - 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом;

243 064,02 грн. - інфляційних втрат,

на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», будь-якій особі покупцеві за договором купівлі-продажу в порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі, оцінки майна, з наданням Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», права на подання та отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, (вт. ч. ДП «Центр ДЗК при ДКУ по земельних ресурсах», Серебрійській сільській раді Могилів-Подільського району Вінницької області, нотаріусів, відділів надання адміністративних послуг області, КП «Могилів-Подільське бюро технічної інвентаризації») будь-яких документів, їх копій, дублікатів, витягів з державних реєстрів, довідок (в т.ч. про присвоєння кадастровоrо номеру земельній ділянці), дублікату договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального окpyгy Павлюк Л.М. та зареєстрованого в реєстрі за №399 від 23.02.2008 р., на вчинення дій з реєстрації права власності на нерухоме майно, необхідних для продажу житлового будинку та реєстрації земельної ділянки, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Надати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк у країни» в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код 09302607, МФО 302076, п/р №37396905 у філії - Вінницьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 71) до моменту продажу предмету іпотеки в оперативне управління предметом іпотеки з правом укладання договорів: оренди, страхування, охорони з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог за кредитним договором №719310 від 12 листопада 2008 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Вінницьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 7403,28 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 лютого 2018 року.

Головуючий: /підпис/ П.В. Кучевський

Судді: /підпис/ В.П. Рибчинський

/підпис/ І.М. Стадник

Згідно із оригіналом

Головуючий: П.В. Кучевський