Вирок № 72202279, 15.02.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5756/17

Провадження № 1-кп/161/75/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 15 лютого 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді - Сівчука А.Є.

за участю секретаря - Федьо Н.І.

прокурора - Яненко В.В.

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

обвинувачених - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-01.10.2012 року Снятинським районним судом Івано-Франківської області за ст.ст.185 ч.2, 70 КК України до 3-ї років 5 місяців позбавлення волі, 24.03.2015 року ухвалою Сихівського районного м. Львова замінено на громадські роботи строком на 240 год., 31.07.2015 року звільнений по відбуттю покарання;

-28.04.2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.185 ч.2 КК України до 4-х місяців арешту, 22.11.2016 року звільнений по відбуттю покарання;

-07.11.2017 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3-х років 6 місяців позбавлення волі;

-26.12.2017 року Горохівським районним судом Волинської області за ст.185 ч.2 КК України до 2-х років позбавлення волі.

-за ст.ст.185 ч.2 та 185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, працюючого полірувальником ПП «ОСОБА_5І.», проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимого,-

-за ст.185 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 09.02.2017 року, близько 00:00 год., діючи умисно, за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, з метою попередження обвинуваченого ОСОБА_4 про небезпеку їх викриття іншими особами, обвинувачений ОСОБА_3 перебував на узбіччі дороги поблизу будинку № 28 по вул. Тополевій в с. Рованці Луцького району Волинської області, де знаходився автомобіль марки «ВАЗ 2104» д.н.з. 16930ХЛ, з якого обвинувачений ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав автомагнітолу іноземного виробництва вартістю 600 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім того, вони ж, 09.02.2017 року, близько 02:00 год., діючи умисно та за попередньою змовою між собою, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу із території неогородженого домогосподарства, що в с. Рованці, вул. Шевченка, 20 Луцького району Волинської області, обвинувачений ОСОБА_3 таємно викрав дитячий велосипед чорного кольору, іноземного виробництва, вартістю 1000 грн., в же самий час обвинувачений ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено з обвинуваченим ОСОБА_3 перебував поряд та спостерігав за обстановкою, з метою попередження про їх викриття іншими особами, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1000 грн..

Крім того, вони ж, 09.02.2017 року, близько 02:30 год., діючи умисно та за попередньою змовою між собою, повторно, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу із автомобіля марки «ВАЗ 2104» д.н.з. Ж8992ВН, що в с. Рованці, вул. Б. Хмельницького, 38 Луцького району Волинської області, обвинувачений ОСОБА_3 таємно викрав ящик для зберігання інструментів марки «Stanlex» з комплектом свічок запалювання марки «Finwale» моделі «F501», загальною вартістю 264,20 грн., в цей же час обвинувачений ОСОБА_4, діючи спільно та узгоджено з обвинуваченим ОСОБА_3, перебував поряд та спостерігав за обстановкою, з метою попередження про їх викриття іншими особами, чим завдали потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 264,20 грн..

Крім того, вони ж, 09.02.2017 року, близько 06:00 год., діючи умисно та за попередньою змовою між собою, з корисливих мотивів, керуючись метою таємного викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи при цьому протиправність своїх дій, обвинувачений ОСОБА_3, з метою попередження обвинуваченого ОСОБА_4 про небезпеку їх викриття іншими особами, перебував поблизу будинку № 13 по вул. Б. Хмельницького в с. Рованці Луцького району Волинської області, з якого обвинувачений ОСОБА_4 шляхом вільного доступу таємно викрав відеореєстратор марки «Prestigio», із карткою пам’яті на 128 Мб., вартістю 679,50 грн., чим завдали потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на вищевказаному суму.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3, 12.02.2017 року, близько 03:00 год., перебуваючи на території господарства, розташованого в с. Копачівка, вул. Першотравневій, 96 Рожищенського району Волинської області, умисно, повторно, діючи з корисливих мотивів та керуючись метою таємного викрадення чужого майна, через не зачинені на замок двері, проник до гаражного приміщення, звідки викрав компресор марки «Einhell», потужністю 1,5 Квт., що належить ОСОБА_2, залишкова вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 110 від 22.02.2017 року, становить 2531,40 грн., тим самим спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожен зокрема, свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнали повністю та показали, що, дійсно, у вказаний час, місце та спосіб вчиняли зазначені в обвинувальних актах крадіжки. Завдані збитки обвинуваченим ОСОБА_4 відшкодовані в повному обсязі. Завдані збитки обвинуваченим ОСОБА_3 відшкодовані частково. Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щиро розкаялися, просили суд суворо їх не карати.

Крім повного визнання вини самими обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх вина у вчиненому повністю підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 349 КПК України, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, судом постановлено не досліджувати інші докази в кримінальному провадженні, оскільки вони не оспорюються учасниками судового розгляду.

Аналізуючи зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2 та 185 ч.3 КК України, а також обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України, крім того, він же, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, шляхом проникнення в інше сховище, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України.

Також, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.2 КК України.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до злочинів як середньої тяжкості, так і тяжких злочинів, всі обставини кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно обвинуваченого ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, всі обставини кримінального провадження та дані про особу обвинуваченого.

До обставин, що пом’якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставини, що обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Визначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_4, судом враховується те, що останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдану шкоду, має постійне місце проживання та роботи, характеризується виключно з позитивної сторони, потерпілі будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_4 не мають та на суворому покаранні не наполягають, крім того, ОСОБА_4 зобов’язався в подальшому дотримуватись бездоганної поведінки, тому, суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції ст.185 ч.2 КК України із застосуванням ст.75 КК України, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.

Визначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_3, судом враховується те, що останній свою вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання за яким характеризується із задовільної сторони, частково відшкодував завдані збитки потерпілим, останній на призначені суворого покарання не наполягають, однак ОСОБА_3 раніше не одноразово судимий, в даний час засуджений до покарання у виді позбавлення волі, не працює, не займається суспільно-корисною працею, в короткий проміжок часу вчинив ряд злочинів, тому суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства, тобто покарання йому слід призначити в межах санкції інкримінованих йому злочинів у виді позбавлення волі, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення і перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України

Судові витрати покласти на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4І, а речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.185 ч.2 та 185 ч.3 КК України та призначити покарання:

-за ст.185 ч.2 КК України – у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

-за ст.185 ч.3 КК України – у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання до відбуття ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом частково складання покарань, призначених за даним вироком та попереднім вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.11.2017 року, а також вироком Горохівського районного суду Волинської області від 26.12.2017 року, остаточно призначити покарання ОСОБА_3 до відбуття у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній – тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з 07.02.2018 року.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 28.05.2017 року по 06.02.2018 року включно.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 879,60 (вісімсот сімдесят дев’ять гривень шістдесят копійок) гривень витрат за проведення судових експертиз.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 351,84 (триста п’ятдесят одну гривню вісімдесят чотири копійки) гривень витрат за проведення судових експертиз.

Речові докази – металобрухт вагою 1240 г., пластмасовий ящик марки «Stanlex» та чотири автомобільні свічки марки «Finewhale F501», що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8, згідно письмової розписки – залишити останньому за належністю.

Речові докази – відеореєстратор марки «Prestigio» моделі «Roadrunner HDI» серійний номер DVR10122105664 разом із зарядним пристроєм, карта пам’яті формату SD HC марки «ScanDisk» об’ємом 128 Мб., що передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9, згідно письмової розписки – залишити останньому за належністю.

Речовий доказ – компресор марки «Einhell», потужністю 1,5 Квт., що переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2, згідно письмової розписки – залишити останньому за належністю.

Речові докази – кросівки «Адідас», синього кольору, 41-го розміру, що знаходяться в камері схову речових доказів Рожищенського відділення Ківерцівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, що розташований за адресою: м. Рожище, вул. Незалежності, 93 Волинської області – знищити.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_3 в той же строк, з моменту отримання копії даного вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: