Постанова № 72201201, 30.01.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2018 р. Справа№ 910/16950/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Коротун О.М.

Майданевич А.Г.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін

від позивача: Головіна О.І. довіреність № 010-01/6986 від 31.08.2012 року;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року (повне рішення складено 25.08.2016 року)

у справі № 910/16950/14 (суддя: Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"

про стягнення 8 120984,92 грн.

Встановив

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 8120984,92 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року не у повному обсязі повернув наданий позивачем кредит, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5255684,19 грн, не сплатив проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1313326,49 грн, та не сплатив плату за управління кредитом, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11000,00 грн. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1323670,83 грн за період з 28.01.2013 року по 30.06.2014 року (за прострочення повернення кредиту), пеню у розмірі 301596,73 грн за період з 28.01.2013 року по 30.06.2014 року (за прострочення сплати процентів за користування кредитом) та пеню у розмірі 2666,41 грн за період з 01.03.2013 року по 30.06.2014 року (за прострочення сплати плати за управління кредитом). Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 270699,12 грн за період з 28.01.2013 року по 30.06.2014 року, 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 61654,56 грн за період з 28.01.2013 року по 30.06.2014 року та 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 286,43 грн за період з 01.03.2013 року по 30.06.2014 року; інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту у розмірі 646449,16 грн за період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 161438,75 грн за період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року та інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1219,00 грн за період з 01.03.2013 року по 30.06.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року було призначено судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14; на вирішення експерту поставлено питання: в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати відсотків за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення погашення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року? в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати процентів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; а якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" за комісією за управління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року? ; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати комісій за управління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума 3% річних, нарахованих Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума втрат від інфляції, нарахована Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року було зупинено провадження у справі № 910/16950/14 до надання висновку експертом.

14.05.2015 року до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/16950/14 разом із Висновком експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи № 17016/14-45/7625/15-45.

24.06.2015 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі № 910/16950/14 додаткової судової експертизи та клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі № 910/16950/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року призначено повторну судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14, на вирішення експерту поставлено наступні питання: в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати відсотків за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення погашення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року? в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати процентів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" за комісією за управління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати комісій за уіфавління кредитом за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума 3% річних, нарахованих Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за несвоєчасне погашення кредиту, несвоєчасну сплату процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума втрат від інфляції, нарахована Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів та комісій за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року зупинено провадження у справі № 910/16950/14 до надання висновку експертів.

14.04.2016 року до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи № 910/16950/14 разом із Висновком експертів за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року.

30.05.2016 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 5255684 грн. 19 коп. заборгованості за кредитом, 1312888,52 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, 10000,00 грн заборгованості за платою за управління кредитом, 374535,09 грн пені за порушення строків повернення кредиту, 81423,41 грн пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, 242,75 грн пені за порушення строків сплати плати за користування кредитом, 221348,20 грн 3% річних за прострочення повернення кредиту, 52253,01 грн 3% річних за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 286,43 грн 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом, 649027,42 грн інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту, 162077,17 грн інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом, 1219,00 грн інфляційних втрат за прострочення сплати плати за управління кредитом, що разом становить 8120984,92 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року (повне рішення складено 25.08.2016 року) у справі № 910/16950/14 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитом у розмірі 4016803,94 грн, заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 1312888,52 грн, плату за управління кредитом у розмірі 10000,00 грн, пеню за прострочення повернення кредиту у розмірі 374535,09 грн, пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 81423,14 грн, пеню за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242,75 грн, 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмір 221348,20 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 52253,01 грн, 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 286,43 грн, інфляційні втрати за прострочення повернення кредиту у розмірі 646449, 16 грн, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів у розмірі 162077,17 грн, інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1218,00 грн та судовий збір у розмірі 73056,79 грн.

Припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" заборгованості за кредитом у розмірі 1 238 880, 25 грн В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в частині необґрунтованих та завищених розмірів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 642 Цивільного кодексу України (позивачем не вірно було застосовано розмір процентної ставки у розмірі 6,41% у період з лютого 2009 року по грудень 2010 року та щодо використання позивачем базової процентної ставки LIBOR для швейцарських франків у розмірі 0,08333% річних для визначення процентної ставки, за якою позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, нараховані позивачем проценти у період з 15.10.2011 року по 31.01.2012 року з використанням процентної ставки у розмірі 9,08% річних також є безпідставними).

Також скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно того, що сума основної заборгованості 5240484,19 грн, а не 5225684,19 грн.

Крім того, скаржник, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення вказав, що відсутні підстави вважати строк позовної давності відносно вимог про стягнення неустойки таким, що переривався 26.12.2013 року та почався заново цього ж дня.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 19.09.2016 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" було прийнято до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 20.10.2016 року розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

28.10.2016 року через відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу документів (канцелярія ) від відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 4016803,94 грн, яке не підлягає задоволенню, як безпідставне, оскільки погашення заборгованості за прострочення боргу в розмірі 4016803,94 грн відбулось після прийняття судом першої інстанції оскаржуваного рішення.

Крім того, 28.10.2016 року через відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу документів(канцелярія ) від відповідача надійшло клопотання про призначення по справі № 910/16950/14 судової економічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року клопотання Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" про призначення по справі № 910/16950/14 додаткової судової економічної експертизи задоволено частково. Призначено у справі №910/16950/14 комісійну економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зупинено апеляційне провадження у справі №910/16950/14 до проведення комплексної судової експертизи та отримання висновку експерта.

22.09.2017 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярія) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів № 1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року за результатами проведення судово-економічної експертизи, а також до суду апеляційної інстанції повернуто матеріали даної справи з актом здачі-приймання справи.

У зв'язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М., який входив до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, змінено складу колегії суддів та визначено колегію суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М., про що сформовано протокол від 22.09.2017 року.

Київський апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до свого провадження у складі нової колегії головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Коротун О.М., Майданевича А.Г. та поновив провадження у справі № 910/16950/14.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В., на лікарняному, розгляд справи № 910/16950/14 призначений на 24.10. 2017 року не відбувся.

Після виходу головуючого судді Суліма В.В. з лікарняного, Київський апеляційний господарський суд призначив розгляд справи № 910/16950/14 на 23.11.2017 року своєю ухвалою від 01.11.2017 року.

23.11.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 07.12.2017 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Суліма В.В., на лікарняному, розгляд справи № 910/16940/14 не відбувся.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 року розгляд справи № 910/16950/14 призначено на 30.01.2018 року.

У судовому засіданні 30.01.2018 року представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, зазначивши, що суд першої інстанції прийняв правомірне та обґрунтоване рішення.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначав, що доводи скаржника наведені ним в апеляційній скарзі є надуманими, недоведеними, безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України.

Представник відповідача у судове засідання 30.01.2018 року не з'явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 11.12.2017 року на відповідну адресу. Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду рішення місцевого господарського суду, Київський апеляційний господарський суд з урахуванням тривалого знаходження в провадженні апеляційного суду даної справи дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"- без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

16.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", яке змінили своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", (банк) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ", яке змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" (відповідно до Договору про внесення змін № 27105К27-24 від 07.10.2011 року), (позичальник) було укладено Кредитну угоду № 27105К27 (далі - кредитна угода), відповідно до умов якої банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1553000,00 швейцарських франків строком до 16.12.2010 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 3.1.2 Кредитної угоди кредит використовується для здійснення платежів Інобанком за акредитивом, відкритим банком на підставі заяви позичальника на акредитив, підтвердженим Інобанком. Акредитив в розмірі 1553000,00 швейцарських франків відкривається на користь бенефіціара згідно з контрактом з урахуванням умов, узгоджених з Інобанком.

Пунктом 3.2 Кредитної угоди сторони визначили, що розмір кредитної лінії становить 1553000,00 швейцарських франків; кінцевий термін погашення кредиту - 16.12.2010 року; вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія; процента ставка за кредитом - SEBR(3 year) + 4%; розмір плати за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку - 1000,00 грн щомісяця.

Відповідно до п. 3.3.1 Кредитної угоди кредит надається шляхом відкриття банком акредитиву у розмірі 1553000,00 швейцарських франків відповідно до контаркту в рамках якого всі платежі на користь бенефіціара здійснюються Інобанком в рамках кредитної лінії в межах наданого забезпечення і тільки після набуття чинності цією угодою та сплати за надання кредиту, згідно з орієнтовним графіком надання та погашення кредиту за угодою.

Згідно з п. 3.4.1 Кредитної угоди позичальник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту шляхом перерахування коштів на позичковий рахунок, зазначений у п. 4.6 згідно з графіком надання та погашення кредиту за угодою рівними послідовними піврічними платежами з дати, що буде визначеною індикативними умовами фінансування між банком та Інобанком. Графік надання та погашення кредиту підлягає уточненню після отримання відповідного повідомлення Інобанку.

Відповідно до п. 3.5.2 Кредитної угоди у разі порушення строку сплати процентів за кредитом, банк переносить заборгованість за несплаченими процентами за кредитом на рахунок прострочених процентів за користування кредитом. На цей рахунок позичальник здійснює платежі по погашенню простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом.

Якщо будь-яка дата платежів за угодою не буде банківським днем, платежі повинні бути здійснені в попередній банківський день (п. 3.7.2 Кредитної угоди).

Згідно з п. 3.7.4 Кредитної угоди, якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших платежів за угодою, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платежами за угодою, то платежі за угодою здійснюється у такому порядку:

1) прострочені платежі по сплаті процентів за користування кредитом;

2) строкові зобов'язання по сплаті нарахованих процентів за користування кредитом;

3) прострочені платежі по погашенню основного боргу за кредитом;

4) строкові та дострокові платежі по погашенню строкової заборгованості за кредитом;

5) інші платежу, передбачені у п. 3.2 угоди;

6) пені за несвоєчасну сплату процентів, погашення основного боргу за кредитом, плат за цією угодою.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, в подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди, якими сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди.

Відповідно до п. 3.7.4 Кредитної угоди (в редакції додаткової угоди № 27105К27-2 від 24.03.2006 року) якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користуванням кредитом та інших плат за цією угодою, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платами, платежі за цією угодою здійснюються у такому порядку:

1) сплата прострочених процентів за користування кредитом;

2) сплата прострочених сум плати за управлінням кредиту;

3) сплата прострочених сум плати за зміну умов кредитного договору за ініціативою позичальника;

4) сплата процентів за користування кредитом;

5) сплата плати за управлінням кредитом;

6) сплата плати за зміну умов кредитного договору за ініціативою позичальника;

7) погашення простроченої заборгованості по основного боргу за кредитом;

8) строкові платежі по погашенню строкової заборгованості за кредитом;

9) пені;

10) дострокові платежі за кредитом.

Так, даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до норм ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором, а саме на підставі заяви відповідача про відкриття документарного акредитива від 16.12.2005 року (наявна в матеріалах справи) відкрив безвідкличний документарний акредитив та надав відповідачу (позичальнику) грошові кошти в межах ліміту кредитування на загальну суму 1553000,00 швейцарських франків шляхом перерахування кредитних коштів для подальшого продажу з позичкового рахунку № 20731014020520 на рахунок № 3739601178201, що підтверджується банківськими виписками з позичкового рахунку № 20731014020520 від 03.03.2006 року на суму 1065000,00 швейцарських франків та від 25.05.2006 року на суму 488000,00 швейцарських франків, які долучено позивачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.1.1 Кредитної угоди (в редакції додаткової угоди № 27105К27-3 від 06.06.2006 року) банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1553000,00 швейцарських франків строком до 20.01.2011 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п. 3.2.2 Кредитної угоди (в редакції додаткової угоди № 27105К27-3 від 06.06.2006 року) кінцевий термін погашення кредиту - 20.01.2011 року.

Крім того, договором про внесення змін № 27105К27-10 від 21.07.2009 року сторони виклали п. 3.2.1 Кредитної угоди у новій редакції, зазначивши, що невідновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості в сумі 1397799,00 швейцарських франків та 1136796,00 грн.

Договором про внесення змін № 27105К27-19 від 30.11.2010 року до Кредитної угоди сторони внесли зміни до кредитної угоди, виклавши п. 3.1.1 угоди у новій редакції: "відповідно до положень та умов цього договору банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 1553000,00 швейцарських франків строком до 31.03.2011 року" та п. 3.2.1 угоди у новій редакції: "не відновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості в сумі 1397700,00 швейцарських франків в т.ч. за рахунок ресурсів Інобанку (частина А) - 931800,00 швейцарських франків та за рахунок власних коштів банку (частина Б) - 900,00 швейцарських франків та 1136796,00 грн (частина В); п. 3.2.2 у редакції "кінцевий термін погашення кредиту - 31.03.2011 року".

Як правильно встановлено судом першої інстанції, видача банком кредиту на вказану суму підтверджується випискою з позичкового рахунку № 20731014020520 за період з 16.12.2005 року по 30.06.2014 року та випискою з позичкового рахунку № 20726104020520 за період з 16.12.2005 року по 30.06.2016 року.

Договором про внесення змін № 27105К27-20 від 31.03.2010 року до Кредитної угоди сторони погодили, що кінцевий термін погашення кредиту - 28.04.2011 року.

Договором про внесення змін № 27105К27-21 від 28.04.2011 року до Кредитної сторони погодили, що кінцевий термін погашення кредиту - 07.07.2011 року.

Договором про внесення змін № 27105К27-23 від 07.07.2011 року до Кредитної угоди сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 07.10.2011 року.

Договором про внесення змін № 27105К27-24 від 07.10.2011 року до Кредитної угоди сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 25.01.2012 року.

Договором про внесення змін № 27105К27-25 від 31.01.2012 року до Кредитної угоди сторони погодили, що кінцевим терміном погашення кредиту є 25.01.2013 року.

Відповідно до п. 3.2.1 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-29 від 01.11.2013 року) кредитом є невідновлювальна кредитна лінія з лімітом заборгованості 5255684,19 грн., що складається з суми, яка утвориласі шляхом конвертації частини заборгованості в сумі 465900,00 щвейцарських франків в гривню (4118888,19 грн) за рахунок валютної позиції банку за курсом НБУ на дату здійснення конвертації та частини заборгованості, яка вже обліковується в гривні на дату конвертації в сумі 1136796,00 грн.

Додатковою угодою № 27105К27-29 від 01.11.2013 року сторони дійшли згоди внести зміни до Кредитної угоди, змінивши назву Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 року на Кредитний договір № 27105К27 від 16.12.2005 року (далі - Кредитний договір).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач не у повному обсязі повернув позивачу кредит за Кредитним договором, сплативши грошові кошти у розмірі 1087100,00 швейцарських франків, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку відповідача, внаслідок чого станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (12.08.2014 року) у відповідача виникла заборгованість у розмірі 5255684,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2014 року призначено судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14 та на вирішення експерту були поставлені питання, зокрема, в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005року?.

За результатами проведення експертизи судовими експертами було складено Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року, в якому судові експерти зазначили, що наявними в матеріалах справи (документально) підтверджується отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів у розмірі 1553000,00 швейцарських франка та 1136796,00 грн, та документально підтверджується заборгованість відповідача зі сплати кредиту у розмірі 5255684,19 грн.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року призначено повторну судову економічну експертизу у справі № 910/16950/14, на вирішення експерту поставлено питання, зокрема, в якому розмірі підтверджується документально отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" з повернення кредиту за Кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?

За результатами проведення експертизи судовими експертами було складено Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року, в якому судові експерти зазначили, що наявними в матеріалах справи (документально) підтверджується отримання Приватним акціонерним товариством "Бліц-Інформ" кредитних коштів у розмірі 1553000,00 швейцарських франка та 1136796,00 грн, та документально підтверджується заборгованість відповідача зі сплати кредиту у розмірі 5255684,19 грн.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення), висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Суд зазначає, що частина 5 вказаної статті встановлює додаткове до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України правило оцінки доказів. Висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Окрім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2016 року призначено у справі №910/16950/14 комісійну економічну експертизу, на вирішення експерта поставлені питання, в якому розмірі підтверджується документально заборгованість Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати відсотків за користування кредитом за частиною кредиту у швейцарських франках за кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума пені, нарахованої Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за частиною кредиту у швейцарських франках за кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?; в якому розмірі підтверджується сума 3% річних, нарахованих Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за частиною кредиту у швейцарських франках за кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року?.

За результатами проведення експертизи судовими експертами було складено Висновок № 1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року, в якому судові експерти зазначили, що підтвердити чи спростувати обґрунтованість розміру заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» зі сплати процентів за користування кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року для частини кредиту в швейцарських франках не видається за можливе; підтвердити чи спростувати обґрунтованість розміру заборгованості Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» зі сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором №27105К27 від 16.12.2005 року розрахованої для частини кредиту в швейцарських франках, не видається за можливе, не видається за можливе підтвердити чи спростувати суму пені за прострочення строків сплати процентів за користування кредитом в швейцарських франках за кредитним договором; оскільки підтвердити чи спростувати обґрунтованість розміру заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за кредитним договором розрахованої для частини кредиту в швейцарських франках, не видається за можливе, підтвердити чи спростувати суму 3% річних, нарахованих за прострочення строків сплати процентів за користування кредитом в швейцарських франках за кредитним договором не видається за можливе.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.02.2012 року № 4 у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: - чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; - чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; - компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; - повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; - узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; - обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його:

а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення;

б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу;

в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу;

г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року, Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року та Висновок № 1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року є повними, обґрунтованими та такими, що узгоджується з іншими матеріалами справи в частині визначення суми основного боргу відповідача за Кредитним договором.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що під час розгляду справи, 29.07.2016 року відповідач сплатив частину основного боргу за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 року у розмірі 1238880,25 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 935662 від 29.07.2016 року, долученою відповідачем до матеріалів справи 16.08.2016 року, та аналогічною копією вказаного платіжного доручення, долученою позивачем до матеріалів справи 16.08.2016 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Згідно з ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення) у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що частина суми основного боргу у розмірі 1238880,25 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо припинення провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за кредитом у розмірі 1238880,25 грн на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції чинній на час винесення оскаржуваного рішення).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" у розмірі 4016803,94 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами, зокрема відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 4016803,94 грн, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості розмірі 4016803,94 грн.

Щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом у розмірі 1312888,52 грн (в редакції про зменшення позовних вимог), з яких 865456,20 грн процентів, нарахованих за період з лютого 2009 року по жовтень 2013 року за користування кредитом у швейцарських франках, та 447432,32 грн процентів, нарахованих за період з 20.08.2009 по червень 2014 року за користування кредитом у гривні, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Пунктом 3.2 Кредитної угоди сторони визначили, що розмір кредитної лінії становить 1553000,00 швейцарських франків; кінцевий термін погашення кредиту - 16.12.2010 року; вид кредиту - не відновлювальна кредитна лінія; процента ставка за кредитом - SEBR (3 year) + 4%; розмір плати за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку - 1000,00 грн щомісяця.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди позичальник сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п 3.2 цієї угоди, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. У разі коли 7 число припадає на вихідний день, відсотки підлягають сплаті у попередній робочий день. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди, якою сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди.

Зокрема, Додатковою угодою № 27105К27-2 від 24.03.2006 року сторони внесли зміни до п. 3.5.1 Кредитної угоди, зазначивши, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Банк щомісячно нараховує проценти на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту. Банк надає позичальнику розрахунок суми процентів не пізніше 25 числа кожного місяця або у разі якщо 25 число кожного місяця є вихідним або святковим днем, не пізніше попереднього банківського дня. Проценти, зазначені у розрахунку, підлягають сплаті у валюті кредиту не пізніше останнього банківського дня кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за поточний місяць. У разі якщо внаслідок надання чи погашення кредиту з 25 числа по останній день періоду нарахування проценти: сума фактично нарахованих процентів буде більшою за розрахункову суму процентів, сума різниці не вважається простроченою та підлягає сплаті у наступному місяці; сума фактично нарахованих процентів буде меншою за розрахункову суму процентів, та меншою за сплачену позичальником суму процентів за поточний місяць, то сума різниці між сплаченою позичальником сумою процентів та фактично нарахованими процентами вважається надлишково сплаченою і враховується при розрахунку суми процентів за наступний період нарахування процентів. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

Згідно з п. 3.5.2 Кредитної угоди (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-4 від 30.08.2007 року ) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 цієї угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-5 від 30.12.2008 року) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

Договором про внесення змін № 27105К27-6 від 06.03.2009 року до Кредитної угоди сторони погодили, що проценти за лютий 2009 року підлягають сплаті не пізніше 31.03.2009 року; плата за управління кредитом за лютий 2009 року підлягає сплаті не пізніше 31.03.2009 року.

Договором про внесення змін № 27105К27-7 від 31.03.2009 року до Кредитної угоди сторони погодили, що в період з березня по грудень 2009 року нараховані проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до окремого виставленого графіку; в період з березня по грудень 2009 року нарахована плата за управління підлягає сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-11 від 31.07.2009 року) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. Після визначення ставки SEBR для кожного окремого траншу по кредиту, банк письмово протягом п'яти банківських днів повідомляє позичальника про її розмір.

В період з березня по травень 2009 року проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з червня по липень 2009 року проценти підлягають сплаті до 15 серпні 2009 року, відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з серпня по грудень 2009 року проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій.

Договором про внесення змін № 27105К27-15 від 16.02.2010 року до Кредитної угоди сторони доповнили п. 3.2.5 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005, зазначивши, що процента ставка за кредитом: для заборгованості за швейцарськими франками (частина А) - SEBR (3 year) + 4%; для заборгованості в швейцарських франках (частина Б) - базова ставка LIBOR (6м) + 9% річних; для заборгованості в гривнях (частина В) - 18% річних. На дату укладення цього договору процента ставка для частини В становить 9,26167% річних.

Крім того, вказаним договором про внесення змін сторони виклали п. 3.2.5 Кредитної угоди № 27105К27 від 16.12.2005 року у наступній редакції: "процента ставка за кредитом, починаючи з 01.01.2012 року для заборгованості в швейцарських франках (частини А та Б) становить 3,8% річних; для заборгованості в гривнях (частина В) - 10% річних"; доповнили п. 3.5.1 угоди наступним змістом "починаючи з 2012 року нараховані проценти підлягають сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця наступного за місяцем нарахування".

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитної угоди (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року) позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 цього договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по останній день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній період. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Додатковою угодою № 27105К27-29 від 01.11.2013 року сторони доповнили п. 3.2.5 Кредитного договору, зазначивши, що на період з дати підписання цієї додаткової угоди процента ставка за кредитом встановлюється на рівні 0,1% річних. З 01.03.2014 року до кінця строку дії договору процента ставка за кредитом встановлюється на рівні 10% річних.

Відповідно до п. 3.2.5 Кредитного договору (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-32 від 31.03.2014 року) на період з дати підписання додаткової угоди № 29 процента ставка за кредитом встановлюється у розмірі 0,1% річних. З 01.01.2015 року до кінця строку дії договору процента ставка за кредитом встановлюється на рівні 10% річних.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, у період з липня 2009 року по червень 2014 року позивачем було нараховано відповідачу проценти за користування кредитом у гривні на суму 772512,31 грн, з яких відповідачем було сплачено 325079,99 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні становить 447432,32 грн.

У Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року було зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні станом на 30.06.2014 становить 447870,29 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що Висновок експерта № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року узгоджується з іншими матеріалами справи та, зокрема, відповідає розрахунку процентів, долученому позивачем до заяви про зменшення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2014 року (після дати, на яку судовими експертами було визначено розмір заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у гривні) відповідачем було сплачено проценти за користуванням кредитом у червні 2014 року на суму 437,97 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 720 від 28.07.2014 року (наявне в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні станом на дату розгляду справи у суді першої інстанції становило 447432, 32 грн.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, за період з лютого 2009 року по жовтень 2013 року позивачем було нараховано до сплати позивачу проценти за користування кредитом у швейцарських франках у розмірі 158324,38 швейцарських франків, з яких відповідач сплатив позивачу 60429,99 швейцарських франків, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках становила 97894,39 швейцарських франків станом на 01.11.2013 року та у вказану дату було здійснено конвертацію заборгованості в сумі 97894,39 швейцарських франків у гривню за курсом НБУ, у зв'язку з чим гривневий еквівалент заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках становив 865456,20 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що позивачем не вірно було застосовано розмір процентної ставки у розмірі 6,41% у період з лютого 2009 року по грудень 2010 року та щодо використання позивачем базової процентної ставки LIBOR для швейцарських франків у розмірі 0,08333% річних для визначення процентної ставки, за якою позивачем нараховувались проценти за користування кредитом, нараховані позивачем проценти у період з 15.10.2011 року по 31.01.2012 року з використанням процентної ставки у розмірі 9,08% річних також є безпідставними, з огляду на наступне.

Кредитним договором встановлений наступний розмір процентів за користування кредитом за частиною кредиту в швейцарських франках.

Так, відповідно до п. 3.6 Індивідуальної Кредитної Угоди № 05.0268 від 04.01.2006 року, укладеної між позивачем та UBS AG Цюріх/Базель Швейцарія, процентна ставка становить: відповідна 3-річна швейцарська експортна базова ставка (SEBR), визначена за 2 робочих дні до дати виплати, яка зберігається протягом всього періоду індивідуального кредиту, а також маржа в розмірі 0,875% річних (сума індивідуального кредиту 1553000,00 шв.фр. - п. 3.1 Індивідуальної Кредитної Угоди № 05.0268 від 04.01.2006 року).

Згідно з повідомлення Інобанку UBS AG Цюріх/Базель Швейцарія dід 03.03.2006 року № 05.0268/НРК95543 процентна ставка для траншу в розмірі 1065000,00 шв.фр. становить: 3,1250% річних (3-річна ставка SEBR в розмірі 2,250% річних + маржа 0,875% річних), дійсна для всього строку дії позики.

Згідно з повідомлення Інобанку UBS AG Цюріх/Базель Швейцарія від 24.05.2006 року № 05.0268/НРК95543 процентна ставка для траншу в розмірі 488000,00 шв.фр. становить: 3,6250% річних (3-річна ставка SEBR в розмірі 2,750% річних + маржа 0,875% річних), дійсна для всього строку дії позики.

Згідно з п.п. 3.1.1, 3.2.1 Кредитного договору розмір невідновлюваної кредитної лінії становить 1553000,00 шв.франків.

У письмових поясненнях, поданих до суду 15.07.2016 року, позивач зазначив, що сторони погодили лише один позичковий рахунок № 20731014020520, на якому здійснюється врахування заборгованості за кредитом та на який позичальник здійснює погашення кредиту, а також один рахунок для обліку нарахованих процентів за користування кредитом в швейцарських франках за рахунок ресурсів Інобанку (№ 20786014020520).

В додатку № 1 до Кредитного договору міститься Графік надання та погашення кредиту, відповідно до якого сторони погодили сукупний розмір заборгованості за кредитом за двома траншами та не визначили графік погашення Позичальником кредиту окремо за кожним наданим траншем.

Згідно з п. 3.5.1 Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.2.5 Кредитного договору процентна ставка за кредитом для заборгованості в швейцарських франках за рахунок ресурсів Інобанку: SEBR (3 уеаг) + 4%.

Як зазначає позивач у письмових поясненнях, розмір процентної ставки для траншу в розмірі 1065000,00 шв.фр. становить: 2,250% річних + 4% річних = 6,25% річних; розмір процентної ставки для траншу в розмірі 488000,00 шв.фр. становить: 2,750% річних + 4% річних = 6,75% річних.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, враховуючи те, що відповідно до умов Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту на фактичну суму заборгованості за кредитом, банком було визначено середньозважену процентну ставку на основну заборгованість (загальну) за кредитом 1553000,00 швейцарських франків в розмірі 6,41%.

При цьому, позивач зазначив, що формула розрахунку середньозваженої процентної ставки була наведена в постанові Національного банку України від 03.02.1997 року № 23 "Про затвердження Доповнення № 2 до "Правил організації бухгалтерської та статистичної звітності в банках України" та в листі Національного банку України № 161 від 08.07.1994 року, яким повідомлено, що середньозважена відсоткова ставка обраховується за формулою: К1 х 75 + К2 х 100 + КЗ х 150 / К1+К2 + КЗ, де: К1, К2, КЗ - суми наданих кредитів, 75, 100, 150 - річна відсоткова ставка за відповідними кредитами.

Відтак, як стверджує позивач, середньозважена процентна ставка за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 року становить: (1065000,00 шв.фр. х 6,25 + 488000,00 шв.фр. х 6,75) / (1065000,00 шв.фр. + 488000,00 шв.фр.) = 6,40712% (округлено до 6,41%).

При цьому, позивач зазначив, що платіжні доручення (підписані керівником та скріплені печаткою ПрАТ "Бліц-Інформ" та надані ним до Банку) свідчать про те, що після отримання позичальником двох траншів кредиту в розмірі 1553000,00 швейцарських франків останнім сплачувались за Кредитним договором проценти за користування кредитом за процентною ставкою в розмірі 6,41% річних.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, сума коштів, перерахованих позичальником щомісячно в рахунок оплати процентів за користування кредитом в швейцарських франках (за рахунок ресурсів Інобанку), відповідає розміру нарахованих банком процентів за відповідний період за ставкою 6,41%.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Статтею 207 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на час оплати Позичальником процентів) передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на час оплати Позичальником процентів) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, сплата відповідачем добровільно, з власної ініціативи процентів за користування кредитом в швейцарських франках (за рахунок ресурсів Інобанку) за процентною ставкою в розмірі 6,41% (що вбачається з розрахунку, долученому позивачем до матеріалів справи, та наявних в матеріалах справи банківських виписках) вказує на згоду позичальника з такою ставкою та таким порядком нарахування процентів й свідчить про те, що позичальник прийняв пропозицію банку нараховувати та сплачувати проценти за середньозваженою процентною ставкою, а відтак, відповідно до ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України вчинив дії, які засвідчують його бажання укласти договір, і ці фактичні дії позичальника свідчать про прийняття пропозиції та вчинення правочину (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 21.04.2010 року у справі № 6-509ск10).

Відповідно до п. 5 Договору про внесення змін № 27105К27-21 від 28.04.2011 року до Кредитного; договору процентна ставка за кредитом: для заборгованості в швейцарських франках (частина А) - SEBR (3 уеаг) + 4% річних; для заборгованості в швейцарських франках (частина Б) - Базова ставка LIBOR (6м) + 9% річних. На дату укладення цього Договору процентна ставка для частини Б становить 9,26167% річних.

Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, Договором про внесення змін № 27105К27-21 від 28.04.2011 доповнено Кредитний договір новим терміном: "Базова ставка LIBOR для швейцарських франків", що означає ставку пропозиції депозитів на міжбанківському ринку для шестимісячних депозитів у швейцарських франках (заокруглену в більший бік до найближчої 1/100 1%), дійсну (з датою валютування) на 15 квітня та на 15 жовтня кожного року дії Договору, абр на найближчий попередній день, коли визначалась така ставка. Визначена таким чином базова ставка LIBOR для швейцарських франках встановлюється відповідно на період з 15 квітня по 14 жовтня та з 15 жовтня по 14 квітня кожного року дії Договору. На дату укладення цього Договору Базова ставка LIBOR для швейцарських франків становить 0,26167% річних.

Позивач у письмових поясненнях зазначив, що за період з 15.10.2011 року по 31.12.2011 року проценти за користування кредитом за частиною кредиту в швейцарських франках (частина Б) нараховувались в розмірі: 0,08333% річних + 9% річних = 9,08% річних, оскільки станом на 15.10.2011 було встановлено базову ставку LIBOR (6т) для швейцарських франків в розмірі 0,08333% річних.

Крім того, позивач зазначив, що Договором про внесення змін № 27105К27-25 від 31.01.2012 року до Кредитного договору з 01.01.2012 року були встановлені наступні процентні ставки: для заборгованості в швейцарських франках - 3,8% річних, для заборгованості в гривні - 10% річних.

Враховуючи, що зазначений договір про внесення змін було підписано 31.01.2012 року, а новий розмір процентної ставки встановлювався з 01.01.2012 року, відповідно на кінець місяця банком спочатку було здійснено розрахунок процентів за попередніми процентними ставками. Однак, з огляду на підписання сторонами Договору про внесення змін № 27105К27-25 від 31.01.2012 року до Кредитного договору в рахунках обліку нарахованих процентів були здійснені відповідні корегування.

Так, з виписки по рахунку обліку нарахованих процентів в шв.франках № 20786304020520 та виписки по рахунку обліку нарахованих процентів в гривні № 20782234020520 (додані позивачем до позовної заяви) вбачається, що банком було здійснено корегуючу проводку за 31.01.2012 (зкореговано проценти за 01.01.12-31.01.12 на 2118,29 шв.франків та на 7831,26 грн.).

Як вбачається з таблиці розрахунків між сторонами за Кредитним договором за період з моменту виникнення кредитних відносин (наявна в матеріалах справи) за січень 2012 року (дата, коли повинна здійснюватись оплата - 29.02.2012 року) були нараховані проценти за частиною кредиту в швейцарських франках в розмірі 1524,53 шв.франків (465 900,00*3,8%/360*31), які були сплачені позичальником на підставі платіжного доручення № 13632 від 28.02.2012 року, та на стор. 16 зазначеної таблиці міститься інформація, що за січень 2012 року (дата, коли повинна здійснюватись оплата - 29.02.2012) були нараховані проценти за частиною кредиту в гривні в розмірі 9789,08 грн (1136796,00*10,0%/360*31), які були сплачені позичальником на підставі платіжного доручення № 12460 від 24.02.2012 року. На стор. 20 зазначеної таблиці міститься інформація, що станом на 01.09.2014 розмір прострочених процентів становить 1312888,52 грн, тобто така ж сама сума, яка заявлена Банком по даній справі.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості порядку здійснення позивачем розрахунку процентів за користування кредитом у швейцарських франках, оскільки такий порядок відповідає погодженим сторонами умовам розрахунку та узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного суду України від 21.04.2010 року у справі № 6-509ск10.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції контррозрахунку процентів за користування кредитом у швейцарських франках.

Крім того, колегія суддів відзначає, що у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року та у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року судовими експертами було зазначено, що так як детального розрахунку розміру процентної ставки за період з 03.03.2006 року по 31.01.2012 року на дослідження не надано, а з наданих документів не вбачається, яким чином розраховано розмір відсоткових ставок SEBR та LIBOR для частини кредиту в швейцарських франках, в результаті чого підтвердити чи спростовувати розрахунок розміру відсотків не видається за можливим, то визначити обґрунтований розмір заборгованості відповідача за кредитним договором за частиною кредиту в швейцарських франках не видається за можливе.

З огляду на викладене, встановленн судом обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Щодо Висновку експертів № 1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року, колегія суддів відзначає наступне.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, нарахованими починаючи з 01.02.2009 року, тобто проценти за користування кредитом за частиною кредиту в швейцарських франках, нарахованих до 31.01.2009 року позовні вимоги не заявлялись, оскільки зазначені проценти були сплачені позичальником в повному обсязі, а тому розмір таких процентів не є предметом спору по даній справі.

При цьому, експертами підтверджено здійснений Банком розрахунок нарахованих процентів за користування кредитом за частиною кредиту в швейцарських франках на загальну суму 77128,21 швейцарських франків (додаток 3 до висновку експертів №1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року).

Експерти не змогли підтвердити розмір нарахованих процентів за вказаною процентною ставкою, оскільки при погашенні суми кредиту в платіжних дорученнях відповідачем не було передбачено розщеплення суми платежу на окремі частини відповідно до наданих траншів, а при сплаті процентів в платіжних дорученнях відповідачем не зазначено, за яким з траншів сплачуються проценти.

Так, експертами було підтверджено, що в матеріалах справи містяться документи, що підтверджують факт надання позивачем позичальнику кредитних коштів за рахунком кредиту Інобанку двома траншами в розмірі 1065000,00 швейцарських франків та в розмірі 488000,00 швейцарських франків.

Як вбачається з платіжних доручень відповідач не зазначав в призначеннях платежу, за якими з двох вищезазначених траншів здійснював погашення кредиту.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що сплата позичальником добровільно, з власної ініціативи процентів за користування кредитом в швейцарських франках (за рахунок ресурсів Інобанку) за процентною ставкою в розмірі 6,41% на підставі виставлених Банком рахунків (які містили розмір процентної ставки) вказує на згоду позичальника з такою ставкою та таким порядком нарахування процентів й свідчить про те, що позичальник прийняв пропозицію позивача нараховувати та сплачувати проценти за середньозваженою процентною ставкою, а відтак, відповідно до ч. 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України вчинив дії, які засвідчують його бажання укласти договір, і ці фактичні дії позичальника свідчать про прийняття пропозиції та вчинення правочину.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що обов'язок позичальника сплачувати проценти за користування кредитом жодним чином не залежить від надіслання позивачем позичальнику письмових повідомлень про встановлену базову ставку LIBOR для швейцарських франків.

Таки чином, Висновок експертів № 1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року не узгоджується з іншими матеріалами справи.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає вказаний висновок у якості належного та допустимого доказу визначення розміру заборгованості відповідача зі сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках.

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки процентів за користування кредитом у гривні та кредиту у швейцарських франках, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів у розмірі 1312888,52 грн (865456,20 грн процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках та 447432,32 грн процентів за користування частиною кредиту у гривні) в редакції заяви про зменшення позовних вимог.

Щодо стягнення з відповідача заборгованість зі сплати плати за управління кредитом у розмірі 10000,00 грн (в редакції заяви про зменшення позовних вимог), Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Згідно з п. 4.1.1 Кредитної угоди позичальник зобов'язаний сплатити банку плату за управління кредитом та обслуговування позичкового рахунку в розмірі, визначеному у п. 3.2 угоди. Плата підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

В подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Кредитної угоди, якою сторони вносили зміни та доповнення до Кредитної угоди.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-2 від 24.03.2006 року) плата за управління кредитом у розмірі, зазначеному у п. 3.2 угоди, підлягає сплаті щомісяця з 25 числа, але не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній місяць користування кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Згідно з п. 4.1.1 Кредитної угоди (в редакції Додаткової угоди № 27105К27-4 від 30.08.2007 року) комісія за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати за управління підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-5 від 30.12.2008 року) комісія за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній період нарахування підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. У разі якщо протягом періоду нарахування комісії за управління кредитом відбувається зміна розміру кредитної лінії, сума комісії за управління кредитом розраховується пропорційно кількості днів до відповідного розміру ліміту кредитної лінії у даному періоді нарахування.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-11 від 31.07.2009 року) плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим (у січні та травні - до 15 числа) на рахунок, зазначений у п. 3.8 угоди. Плата за управління кредитом за останній період нарахування підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом. У разі якщо протягом періоду нарахування комісії за управління кредитом відбувається зміна розміру кредитної лінії, сума комісії за управління кредитом розраховується пропорційно кількості днів до відповідного розміру ліміту кредитної лінії у даному періоді нарахування.

В період з березня по травень 2009 року плата за управління підлягає сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з червня по липень 2009 року плата за управління підлягає сплаті до 15.08.2009 року, відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій. В період з серпня по грудень 2009 року плата за управління підлягає сплаті з 1 по останній робочий день кожного місяця відповідно до індивідуального графіку погашення процентів та комісій.

Відповідно до п. 4.1.1 Кредитної угоди (в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року) плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті з 1 по останній день кожного місяця на рахунок, зазначений у п. 3.8 договору. Протягом цього періоду сплачується плата за управління кредитом за попередній місяць. Плата за управління кредитом за останній період нарахування плати з управління кредитом підлягає сплаті не пізніше наступного банківського дні після погашення основного боргу за кредитом.

У Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року судовими експертами було зазначено, що заборгованість відповідача станом на 30.06.2014 року зі сплати плати за управління кредитом документально підтверджується у розмірі 10500,00 грн, а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 було зазначено, що заборгованість відповідача зі сплати плати за управління кредитом станом на 30.06.2014 становить 10000,00 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерта № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказаний висновок в частині розрахунку плати за управління кредитом не узгоджується з іншими матеріалами справи у зв'язку з чим суд не приймає вказаний висновок у якості належного доказу визначення заборгованості відповідача зі сплати плати за управління кредитом станом на 30.06.2014 року.

Натомість, Висновок експерта № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року узгоджується з іншими матеріалами справи та, зокрема, відповідає розрахунку плати, долученому позивачем до заяви про зменшення позовних вимог.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, за період з січня 2013 року по червень 2014 року позивачем нараховано до сплати відповідачу плати за управління кредитом у загальному розмірі 18000,00 грн, тоді як відповідачем було сплачено грошові кошти у загальному розмірі 8000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, у зв'язку з чим заборгованість відповідача зі сплати плати за управління кредитом за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 року становить 10000,00 грн.

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок заборгованості зі сплати плати за управління кредитом, дійшов висновку щодо його обґрунтованості.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за управління кредитом у розмірі 10000,00 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку з повернення кредиту за Кредитним договором позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 374535,09 грн (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), а саме 291035,08 грн пені за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року, та 83500,01 грн пені за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в гривні, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати процентів за користування кредитом за Кредитним договором позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 81423,14 грн (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), а саме 53967,42 грн. пені за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року, та 27455,72 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у гривні, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку зі сплати плати за управління кредитом за Кредитним договором позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 242,75 грн за період з 01.03.2013 року по 29.08.2013 року (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.4.2 Кредитної угоди у разі порушення строків погашення кредиту, позичальник сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день проплати, пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У разі порушення строку сплати процентів за кредитом позичальник сплачує банку за кожен день прострочення, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по процентам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 3.5.3 Кредитної угоди).

Згідно з п. 4.2 Кредитної угоди у разі порушення строків сплати плати за кредитом позичальник сплачує банку за кожний день прострочки, включаючи день сплати, пеню. Пеня нараховується на суму несплаченої своєчасно плати із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по платі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи викладені умови у п.п. 3.4.2, 3.5.3 та 4.2 Кредитного договору про нарахування пені із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, суд дійшов висновку, що сторонами було погоджено інший період нарахування пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом, ніж той, що визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6379/14).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року та Висновок № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказані висновки експертів не узгоджуються з матріалами справи в частині визначення пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом, з огляду на наступне.

Так, при розрахунку пені судовими експертами було безпідставно застосовану позовну давність щодо нарахування пені, про що зазначено експертами як у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року, так і у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року, тоді як відповідно до ухвал суду, якими були призначені експертизи у даній справі, перед судовими експертами не ставилося завдання здійснити розрахунок пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом з урахуванням позовної давності.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що вирішення питання щодо застосування позовної давності чинним законодавством віднесено до компетенції суду, тобто судові експерти не наділені повноваженнями на власний розсуд застосовувати позовну давність щодо нарахування пені.

Крім того, у вказаних висновках експертами було зазначено, що оскільки підтвердити чи спростувати розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках не видається за можливе, то і підтвердити чи спростувати суму пені, нараховану позивачем за прострочення сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках не видається за можливе.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), та судовими експертами безпідставно було застосовано позовну давність щодо нарахування пені, суд відзначає, що Висновок експерта № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року, Висновок експерта № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року та Висновок експерта №1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року не узгоджується з матеріалами справи щодо визначення розміру пені.

Київський апеляційний господарський суд, перевіривши надані позивачем розрахунки пені за прострочення повернення кредиту, за прострочення сплати процентів за користування кредитом та за прострочення сплати плати за управління кредитом, дійшов висновку про їх обґрунтованість (враховуючи погоджений сторонами інший період нарахування пені, ніж той, що передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України).

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 374535,09 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 81423,14 грн та пені за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242,75 грн.

При цьому, щодо заяви відповідача про застосування позовної давності до вимоги по пені, Київський апеляційний господарський суд відзначає наступне.

Так, відповідач зазначив, що позовна давність щодо стягнення пені за прострочення повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати плати за управління кредитом сплила 26.07.2014 року, тоді як позивач звернувся до суду у серпні 2014 року, тобто позивачем пропущено позовну давність щодо стягнення з відповідача пені.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, строк повернення відповідачем кредиту за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 року настав 25.01.2013 року (відповідно до Додаткової угоди № 27105К27-25 від 31.01.2012 року).

Договором про внесення змін № 27105К27-28 від 28.09.2012 року до Кредитного договору сторони погодили, що нараховані та несплачені проценти за період з лютого 2009 року по грудень 2012 року підлягають сплаті до 25.01.2013 року; 01.03.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за січень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року проценти за користування кредитом сплачуються з 1 по останній день кожного місяця, протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Тобто, проценти за січень 2013 повинні бути сплачені до 28.02.2013 року включно); 01.03.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за січень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року плата за управління кредитом сплачується з 1 по останній день кожного місяця, протягом цього періоду сплачується плата за попередній місяць. Тобто, плата за січень 2013 повинна бути сплаченою до 28.02.2013 року включно); 01.04.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за лютий 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, проценти за лютий 2013 повинні бути сплачені до 31.03.2013 року включно); 01.04.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за лютий 2013 року ( відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, плата за лютий 2013 повинна бути сплаченою до 31.03.2013 включно); 01.05.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за березень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, проценти за березень 2013 повинні бути сплачені до 30.04.2013 року включно); 01.05.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за березень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, плата за березень 2013 повинна бути сплаченою до 30.04.2013 року включно); 01.06.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за квітень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, проценти за квітень 2013 повинні бути сплачені до 31.05.2013 включно); 01.06.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за квітень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, плата за квітень 2013 повинна бути сплаченою до 31.05.2013 року включно); 01.07.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими за травень 2013 року (відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, проценти за травень 2013 повинні бути сплачені до 30.06.2013 року включно); 01.07.2013 року - дата виникнення простроченої заборгованості за платою за управління кредитом, нарахованою за травень 2013 року (відповідно до п. 4.1.1 Кредитного договору № 27105К27 від 16.12.2005 року в редакції Договору про внесення змін № 27105К27-26 від 01.06.2012 року. Тобто, плата за травень 2013 повинна бути сплаченою до 30.06.2013 року включно).

Згідно з ч. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2013 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою кредитора боржника Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" на суму 779702909, 52 грн (в тому числі із вимогами за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 року на суму 7444873,42 грн) у зв'язку із порушенням справи № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" за заявою Мюллер-Мартіні (наявна в матеріалах справи).

Крім того, позивачем у справі про банкрутство № 910/20149/13 були заявлені кредиторські вимоги до Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ", в тому числі, пені за прострочення повернення кредиту у сумі 603965,69 грн, нарахованої за період з 28.01.2013 року по 17.11.2013 року, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у сумі 134964,09 грн, нарахованої за період з 28.01.2013 року по 17.11.2013 року, та пені за прострочення сплати плати за управління кредитом у сумі 464,37 грн, нарахованої за період з 01.03.2013 року по 17.11.2013 року (відповідно до розрахунку заборгованості у справі № 910/20149/13, долученого позивачем до матеріалів даної справи через канцелярію суду 12.08.2016 року).

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2014 року у справі № 910/20149/13 було прийнято заяву позивача про визнання кредитором боржника на суму 779702909,52 грн.

Тобто, позивачем було заявлено вимоги щодо розміру пені, яку позивач просить суд стягнути у даній справі (у справі № 910/20149/13 позивачем було заявлено пеню, нараховану за більший період нарахування, у зв'язку з чим розмір пені був більший; у даній справі позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року щодо кредиту та процентів за користування кредитом, та пеню за період з 01.03.2013 року по 29.08.2013 року щодо плати за управління кредитом).

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, враховуючи, що позивачем в межах позовної давності (26.12.2013 року) було пред'явлено кредиторську вимогу до боржника у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" (належна форма вимоги до суду в рамках провадження у справі про банкрутство) щодо пені, яка є предметом стягнення у даній справі, суд дійшов висновку, що позовна давність щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" за Кредитним договором № 27105К27 від 16.12.2005 року пені у розмірі 291035,08 грн за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року, 83500,01 грн пені за неналежне виконання обов'язку з повернення кредиту в гривні, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року; 53967,42 грн пені за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року, та 27455,72 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у гривні, нараховану за період з 28.01.2013 року по 28.07.2013 року; пені у розмірі 242,75 грн за прострочення сплати плати за управління кредитом за період з 01.03.2013 року по 29.08.2013 року відповідно до заяви про зменшення позовних вимог) переривалась.

Згідно з ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З огляду на викладене та враховуючи переривання позовної давності щодо пені 26.12.2013 року (дата подання позивачем заяви кредитора з грошовими вимогами у справі № 910/20149/13), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позовна давність не сплинула.

Таким чином, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що відсутні підстави вважати строк позовної давності відносно вимог про стягнення неустойки таким, що переривався 26.12.2013 року та почався заново цього ж дня.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд приймає до уваги, що постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що скасування Вищим господарським судом України ухвали Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" не впливає на факт переривання позовної давності шляхом пред'явлення позивачем позову - заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, тобто належної форми вимоги до суду в рамках провадження у справі про банкрутство.

Щодо твердження скаржника про безпідставність нарахування позивачем пені у період з 18.11.2013 року по 08.07.2014 року у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, колегія суддів відзначає, що постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Крім того, як вбачається з розрахунку позовних вимог, долученого до заяви про зменшення позовних вимог, позивач здійснює нарахування пені по 29.08.2013 року.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" пені за прострочення повернення кредиту у розмірі 374535,09 грн, пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 81423,14 грн та пені за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 242,75 грн.

Окрім цього, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 221348,20 грн за прострочення повернення кредиту, 3% річних у розмірі 52253,01 грн за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 3% річних у розмірі 286,43 грн за прострочення сплати плати за управління кредитом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12. 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновок експерта № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 року та Висновок експерта № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки експертів не узгоджуються з матеріалами справи в частині визначення розміру 3% річних за прострочення повернення кредиту та 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні, оскільки не узгоджується з іншими матеріалами справи, зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно не прийняв вказані висновки у якості належного та допустимого доказу визначення 3% річних за прострочення повернення кредиту та 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 221348,20 грн (90928,91 грн 3% річних за період з 28.01.2013 року по 31.10.2013 року за прострочення повернення частини кредиту у швейцарських франках та 130419,29 грн 3% річних за період з 28.01.2013 року по 30.06.2016 року за прострочення повернення кредиту у гривні), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Крім того, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні (34914,61 грн 3% річних за період з 28.01.2013 року по 30.06.2014 року), суд дійшов висновку в його обґрунтованості.

Так, у Висновку експертів №1868/1869/17-45 від 31.08.2017 року було зазначено, що оскільки підтвердити чи спростувати розмір заборгованості Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" зі сплати процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках не видається за можливе, то і підтвердити чи спростувати суму 3% річних, нараховану позивачем за прострочення сплати процентів за користування кредитом у швейцарських франках не видається за можливе.

Проте, оскільки суд дійшов висновку в обґрунтованості наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом для частини кредиту у швейцарських франках (відповідно до заяви про зменшення позовних вимог), перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках (17338,40 грн 3% річних за період з 28.01.2013 року по 31.10.2013 року), суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про його обґрунтованість.

Таким чином, загальний розмір 3% річних за прострочення сплати відповідачем процентів за користування кредитом (частиною у швейцарських франках та частиною у гривні), який підлягає стягненню з відповідача, становить 52253,01 грн. (34914,61 грн 3% річних за користування кредитом гривні та 17338,40 3% річних за користування кредитом у швейцарських франках).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновки експертів у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки експертів є неналежними доказами в частині визначення розміру 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом, оскільки не узгоджується з іншими матеріалами справи, в зв'язку з чим суд не приймає вказані висновки у якості належного та допустимого доказу визначення 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом.

Перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок 3% річних за прострочення сплати плати за управління кредитом (286,42 грн за період з 01.03.2013 року по 30.06.2014 року), суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника про безпідставність нарахування позивачем 3% річних у період з 18.11.2013 року по 08.07.2014 року у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, з огляду на наступне.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

Також, у заві про зменшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 649027,42 грн за прострочення повернення кредиту за період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року, інфляційні втрати за прострочення сплати процентів за користування кредитом у розмірі 162077,17 грн за період з 01.11.2013 року по 30.06.2014 року та інфляційні втрати за прострочення сплати плати за управління кредитом у розмірі 1219,00 грн за період з 01.03.2013 року по 30.06.2014 року.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши висновки експертів у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку, що вказані висновки в частині розрахунку інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту є належними доказами, оскільки узгоджуються з іншими матеріалами справи.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" інфляційних втрат за прострочення повернення кредиту у розмірі 646449,16 грн (відповідно до висновків експертів).

Крім того, у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні підтверджується у розмірі 55572,40 грн, а у висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 року судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за користування частиною кредиту у гривні становить 54906,53 грн.

Проте, судовими експертами було здійснено розрахунок інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування частиною кредиту у гривні, та не здійснено розрахунку процентів за користування частиною кредиту у швейцарських франках.

Тобто, висновки експертів у сукупності з іншими наданими сторонами доказами, не узгоджуються з іншими матеріалами справи.

Перевіривши наданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок інфляційних втрат за прострочення сплати процентів за користування кредитом на суму 162077, 17 грн, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.

Також, у Висновку № 17016/14-45/7625/15-45 від 28.04.2015 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за управління кредитом становить 1278,00 грн, а у Висновку № 13146/15-45/5229/16-45 від 31.03.2016 судовими експертами було зазначено, що розмір інфляційних втрат за прострочення сплати відповідачем плати за управління кредитом документально підтверджується у розмірі 1218,00 грн.

Київський апеляційний господарський суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши Висновки експертів, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 1218,00 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника щодо безпідставності нарахування позивачем інфляційних втрат у період з 18.11.2013 року по 08.07.2014 року у зв'язку із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки як було встановлено вище постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2014 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року про порушення провадження у справі № 910/20149/13 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" скасовано та припинено провадження у справі № 910/20149/13.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Так, скаржник, не надав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року у справі №910/16950/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" - задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року у справі №910/16950/14 - залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, в порядку встановленого ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

5. Матеріали справи №910/16950/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді О.М. Коротун

А.Г. Майданевич

повний текст судового рішення складено 14.02.2018 року