Постанова № 72201177, 14.02.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 916/3000/17Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

Суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання Федорончук Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2017 року про повернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк»

№ 916/3000/17

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХ-ЮГ»

про стягнення 106 666,66 грн. – без розгляду

ВСТАНОВИЛА:

В грудня 2017 року Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк» (далі – Банк, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХ-ЮГ» (далі – ТОВ «ПРОМТЕХ-ЮГ», відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №2802/14 від 28.02.2014 у розмірі 106 666,66 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.12.2017 (суддя Степанова Л.В. ) повернуто позовну заяву Банка без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017), оскільки суд дійшов висновку, що позивачем не надано до суду належних доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Банк звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скаржник вважає, що встановлені оскарженою ухвалою висновки не відповідають обставинам справи, що є підставою для її скасування.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представники сторін в судове засідання 14.02.2018 не з’явились, хоча повідомлялись про час, день та місце розгляду справи належним чином.

Відповідно до ч. ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов'язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 ГПК України строк для перегляду ухвал місцевого господарського суду, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Одеської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін, які належним чином повідомлялись про час та місце судового засідання.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 56 ГПК України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017) позивач, прокурор зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Пунктом 2 частини першої статті 57 ГПК України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017) встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, ухвалою суду від 07.12.2017 встановлено, що в підтвердження направлення копії позовної заяви відповідачу, Банком наданий, зокрема, опис вкладення від 24.11.2017 в якому зазначено, що відповідачу направлена копія позовної заяви № 993-19 від 23.11.2017, а позовна заява подана до суду містить дату 22.11.2017 року, у зв’язку з чим неможливо встановити, яка саме позовна заява була надіслана відповідачу за описом вкладення від 24.11.2017 року.

Однак, судова колегія зазначає наступне, разом з апеляційною скаргою, Банк надав до суду апеляційної інстанції журнал вихідної кореспонденції позивача, який було розпочато 22.05.2017. З записів здійснених у ньому за 22.11.2017 року вбачається, що позовну заяву до ТОВ «ПРОМТЕХ-ЮГ» для подачі до Господарського суду Одеської області за №993-19 було зареєстровано 22.11.2017.

Також, з журналу вихідної кореспонденції позивача вбачається, що за 23.11.2017 року Банком не реєструвалося жодної позовної заяви за №993-19, натомість міститься реєстрація інших позовів банку за іншими номерами: №994-19, 995-19, 996-19, 997-19 до ТОВ «ТД «Еко-Вугілля України», ТОВ «ТК Інтал», ПП «Агровинтрейд», ТОВ «ТД «Еко-Вугілля України», відповідно.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що в найменуванні одного з документів, які зазначені в описі владання від 24.11.2017 року, доданому до позовної заяви, була допущена описка. Банком було помилково зазначено дату копії позовної заяви №993-19. В описі вкладення зазначено, що датою копії позовної заяви №993-19 є 23.11.2017, насправді ж позовна заява датована 22.11.2017.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що позивачем було дотримано вимоги ст.ст. 56, 57 ГПК України (в редакції, яка була чинна до 15.12.2017).

На підставі вищевикладеного апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що господарський суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» передбачено, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя.

Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, передбачених процесуальним законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України (в редакції, що діє з 15.12.2017) підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм процесуального права щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду, внаслідок чого підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до Господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 270, 271, 273, 275, 281- 285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» – задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.12.2017 року – скасувати.

Матеріали позовного провадження передати на розгляд Господарському суду Одеської області.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Разюк Г.П.

ОСОБА_1