Рішення № 72200637, 13.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2018 р.Справа № 922/3856/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області, м. Ізюм в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, м. Харків до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове , ТОВ "СК Восток" , с. Бугаївка про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки за участю представників:

прокурор - Чирик В.Г.

позивача - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

2 відповідач (Шевченківська РДА) - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області звернувся з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Восток» та Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року , укладеного між Шевченківською райдержадміністрацією та ТОВ СК «Восток», зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040870400005 від 20.01.2008 року , яким ТОВ СК «Восток» надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 51,9523 га (пасовища), що знаходиться на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Прокурор також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор вказує на те, що у договорі оренди земельної ділянки державної форми власності, укладеного між відповідачами 29.12.2007 р., розмір орендної плати встановлено з порушенням вимог ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» так, договір укладено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а органом Держгеокадастру до цього часу не вжито заходів щодо зобов’язання відповідачів привести у відповідність розмір орендної плати до вимог законодавства на підставі належно виготовленої технічної документації з нормативної грошової оцінки, що спричиняє порушення економічних інтересів держави.

Ухвалою суду від 21.11.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позов та просить суд відмовити в його задоволені, оскільки, у заявника відсутні підстави визнання недійсними правочину, в даному випадку договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року укладеного між відповідачами . Станом на час укладення договору Шевченківською РДА Харківської області не було прийняте рішення щодо проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передавалася в оренду ТОВ "СК "Восток". Відтак, під час укладання спірного договору оренди були застосовані норми постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 року за № 1724 "Деякі питання оренди земель", а саме додаток № 1 " розрахунок розміру орендної плати на земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена" та Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення на населених пунктів" затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року за № 213.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що якщо помилки щодо оформлення договору оренди землі і були допущені при передачі комунального майна у користування особи, та на сам перед таке порушення було допущено Шевченківською РДА Харківської області, який наділений відповідною компетенцією. ( а.с.39-41).

До відзиву представник відповідача надає технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок що знаходяться в оренді у ТОВ" СК"Восток" станом на 01.01.2016 року ( а.с.50-58).

28.11.2017 року відповідач по справі надав заяву про застосування позовної давності ( а.с.61).

28.11.2017 року відповідачем подане клопотання про залишення позовної зави без розгляду в порядку п.1ч.1ст.81 ГПК України. В обгрунтування клопотання надається постанова Харківського апеляційного господарського суду у справі за № 922/1361/17. ( а.с.61-70).

Позивач в інтересах якого пред*явлений позов (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) надав пояснення на позовну заяву, в якому підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства та з урахуванням наданих сторонами доказів. ( а.с.74-76).

Від Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому повідомляється, що на даний час райдержадміністрація не є розпорядником земельної ділянки оренду якої здійснює СК "Восток". Відповідно до оспорюваного сторонами договору оренди земельної ділянки на даний час РДА , не є неналежним відповідачем по даній справі у зв’язку зі зміною законодавства України.

Так, на даний час Головне управління Дежгеокадастру в Харківській області відповідно до ч.4 статті 122 Земельного кодексу України – є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Шевченківська районна державна адміністрація будучи на момент укладення договору оренди головним розпорядником даною земельною ділянкою, діяла в межах чинного законодавства України. На сьогодні вносити будь-які зміни і уточнення до договору оренди, повідомляти орендаря (СК "Восток") про необхідність виготовлення технічної документації із нормативної грошової оцінки земельної ділянки райдержадміністрація не має права, оскільки зазначені повноваження по даним питанням має лише Головне управління Дежгеокадастру в Харківській області. ( а.с.98-103).

На відзив Шевченківської РДА прокуратурою Ізюмської місцевої прокуратури подані заперечення в яких прокурор просить суд, відмовити у задоволені клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі ( а.с.117-122).

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне, так в листопаді 2017 року заступник керівника Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ТОВ "СК Восток" та до Шевченківської районної державної Адміністрації Харківської області, в якому просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, який 29.12.2007 укладений між Шевченківською райдержадміністрацією та СК “Восток” та 20.01.2008 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України” за №040870400005, яким СК “Восток” надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 51,9523 га (пасовища), що знаходиться на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Позов обґрунтовано тим, що розпорядженням голови Шевченківської райдержадміністрації від 28.12.2007 №503 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та надано дозвіл на складання документів, що посвідчують право оренди ТОВ "СК "Восток" на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. ( а.с.93).

На виконання зазначеного розпорядження між Шевченківською райдержадміністрацією та СК “Восток” 29.12.2007 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу площею 51,9523 га (пасовища), що знаходиться на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказаний договір оренди земельної ділянки 20.01.2008 зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" за №040870400005. Строк дії договору оренди - 49 років.

Згідно з інформацією Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 25.09.2017 № 10-20-0.23,29-134/120-17 в архіві відділу відсутня технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки ( а.с.23).

Відповідно до інформації Шевченківської районної ради Харківської області від 26.09.2012 № 337 технічна документація з нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки на сесіях районної ради не затверджувалася.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 121 Конституції України (в редакції, яка діяла до 30.09.2016 року) було передбачено, що одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

15.07.2015 року набрав чинність розділ IV Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 року N 1697-VII, який визначає повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій, в тому числі, ст. 23, що встановлює підстави представництва інтересів громадянина або держави в суді. Цим Законом було внесено також зміни до ГПК України, зокрема до статей 2 та 29.

Відповідно до ст.ст. 2, 29 ГПК України прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених ч. 2 або 3 ст. 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому ст. 63 цього Кодексу.

Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII.

Зокрема, у Законі України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац перший та другий частини третьої статті 23).

У п. 1 та 3 постанови "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" від 23 березня 2012 року N 7 (із змінами) Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає у випадках нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому ч. 2 або 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду.

На виконання вищевикладеного, Ізюмською прокуратурою надано лист на ім*я начальника ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо представництва інтересів держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області до СК " Восток" Шевченківської РДА про визнання недійсним договору ( а.с.193).

Так, вказаним договором Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Восток" надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 51,9523 га. ( пасовища) , яка розташована за межами населеного пункту.

Відповідно до пункту 1 та 2 договору, земельна ділянка передається в оренду із земель резервного фонду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно пункту 4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 113.464,00 грн.

Відповідно до пункту 5 договору земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Договір укладається строком на 49 років (пункт 7 договору). Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Згідно п. 8 договору, орендна плата складає 0,1 % від нормативної грошової оцінки та вноситься орендарем рівними частками щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та державної реєстрації.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

Посилаючись на те, що спірний договір в порушення норм Законів України "Про оцінку земель" та "Про оренду землі" укладений без проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, що є обов'язковим для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та є істотною умовою такого договору, прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Шевченківської РДА Харківської області звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Шевченківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Восток" від 29 грудня 2007 року зареєстрований у Шевченківському районному Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 20 січня 2008 року за № 040870400005 .

Дослідивши всі матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах “Ryabykh v.Russia” від 24.07.2003 року, “Svitlana Naumenko v. Ukraine” від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Предметом даного судового розгляду є вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Шевченківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК "Восток" від 29 грудня 2007 року , зареєстрованого у Шевченківському районному Харківської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 20 січня 2008 року за № 040870400005.

Як на підставу позову для звернення до суду , прокурор посилався на те, що спірний договір оренди земельної ділянки укладений без проведення нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки, яка в силу статті 13 Закону України “Про оцінку землі” є обов’язковою при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, а тому підлягає визнанню недійсним у зв’язку з недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.

Згідно статті 1 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до статті 13 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами статті 15 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно статті 21 Закону України “Про оренду землі”, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата).

Статтею 1 Закону України “Про оцінку земель” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Згідно частини 5 статті 5 Закону України “Про оцінку земель” ” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору), нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

У статті 13 Закону України “Про оцінку земель” ” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оцінку земель” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок сільськогосподарського призначення проводиться не рідше як один раз у 5 - 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше як один раз у 7 - 10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою. За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель" у відповідній редакції).

За результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону України “Про оцінку земель”).

Згідно статті 23 Закону України “Про оцінку земель” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Разом з тим, приписами статті 22 Закону України “Про землеустрій” ” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору)передбачено, що землеустрій здійснюється на підставі: рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; судових рішень.

Оцінка земель проводиться для порівняльного аналізу і прогнозу ефективності використання землі як природного ресурсу та основного засобу виробництва, а також при здійсненні цивільно-правових угод (стаття 38 Закону України “Про землеустрій” (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору)).

Таким чином, земельним законодавством України передбачено обов’язковість проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності, що є необхідним для визначення розміру орендної плати за них.

Так, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, зазначена в пункті 5 договору, Товариством з обмеженою відповідальністю “СК"Восток” не проводилась, що підтверджується наступним.

Згідно інформації Шевченківської районної ради №337 від 26.09.2012 року, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок що перебувають у користуванні СК"Восток" які передано в оренду за договорами , не проводилася. ( а.с.24)

Також, відповідно до інформації відділу Головного управління Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 25.05.2017 року №10-20-0.23, 29-134/120-17, відомості щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ї ділянок , які передані в оренду за договором, відсутні. ( а.с.23).

Отже, відсутність відповідного рішення про затвердження нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки свідчить про те, що фактично така оцінка при укладенні спірного договору проведена не була.

За таких обставин, 1-м відповідачем не було дотримано встановленого законом порядку визначення орендної плати за спірну земельну ділянку відповідно до проведеної нормативної грошової оцінки.

Також, суд враховує правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 року у справі №3-297гс15, від 08.04.2015 року у справі №3-41гс15, від 20.05.2015 року у справі №3-70гс15, від 01.07.2015 року у справі №916/1736/14, від 22.05.2013 року у справі №6-11цс13, де вказано, зокрема, про те, що укладення договору оренди землі без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов’язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є порушенням приписів статті 13 Закону України “Про оцінку земель” та статей 15, 21 Закону України “Про оренду землі”.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до частини 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За таких обставин, оскільки Шевченківська районна державна адміністрація та ТОВ “СК"Восток" ” уклали спірний договір оренди земельної ділянки з порушенням приписів статті 13 Закону України “Про оренду землі”, а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов’язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, договір оренди земельної ділянки відповідно до статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним, у зв’язку з недодержанням сторонами в момент його укладення встановленого законом порядку.

Щодо заяви 1-го відповідача про сплив позовної давності, суд зазначає наступне. ( а.с.60).

В обґрунтування поданої заяви перший 1-й відповідач зазначає на те, що спірний договір укладено 29 грудня 2007 року, в той час як з позовною заявою прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ТОВ"СК"Восток" та Шевченківської РДА Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області лише у 2017 році.

Як зазначив 1-го відповідача у своїй заяві про застосування строку позовної давності, прокурор мав усі можливості та повноваження для отримання повної та достовірної інформації про оскаржений правочин протягом встановленої законом позовної давності від дати його укладення при цьому посилаючись на рішення Верховного суду України від 16.11.2016 року у справі за № 6-2469цс16.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

В частині 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред’явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб’єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи – носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред’явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред’явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Так, з вказаним позовом до господарського суду Харківської області прокурор звернувся у листопаді 2017 року.

У частині 1 п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року вказано на те, що початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органів державної влади, права та інтереси яких він захищає, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор.

Вказана правова позиція, викладена у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 3-126гс15.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази обізнаності позивача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до моменту подання позову прокурором про факт укладення спірного договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не знало та не могло знати про наявність порушень вимог закону до моменту інформування прокуратурою про їх виявлення.

Згідно п. 3 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Харківської області.

У відповідності до п. 13 вказаного Положення, до компетенції останнього належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством на території Харківської області.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідно до статті 122 Земельного кодексу України з 01.01.2013 року наділено повноваженнями з передачі у власність або у користування для всіх потреб земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах Харківської області.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області утворено у травні 2015 року, участі в укладенні спірного договору оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року не приймало, отже, про вказані порушення земельного законодавства могло довідатися у 2017 році.

При винесені рішення по даній справі судом врахована правова позиція Верховного суду України викладена у постанові від 01 липня 2015 року у справі №6-178цс15 про те, що за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред’явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб’єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи – носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред’явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред’явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, підстави для задоволення заяви про застосування позовної давності відсутні, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що строк позовної давності за цими вимогами на момент пред’явлення позову прокурором в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Харківській області сплинув.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)

Питання справедливості розгляду не обов’язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обов*язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.

Дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин, забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів у законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового врегулювання безпосередньо належить до інтересів держави та не проведення нормативної грошової оцінки є підставою визнання недійсності правочину .

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. Керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 73, 74, 80, 86, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 29.12.2007 року , укладеного між Шевченківською райдержадміністрацією та ТОВ СК «Восток» зареєстрованого 20.01.2008 року у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі в Шевченківському районному відділі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України» за №040870400005 від 20.01.2008 року , яким ТОВ СК «Восток» надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 51,9523 га (пасовища), що знаходиться на території Сподобівської сільської ради Шевченківського району за межами населеного пункту, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області ( смт.Шевченкове, Шевченківського району Харківської області вул.Лермонтова, 2 63601, код ЄДРПОУ 24283422) на користь прокуратури Харківської області, код 02910108, банк отримувача : Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800" судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "СК Восток" ( пл. Центральна, 11 с. Бугаївка Ізюмського району Харківської області, код ЄДРПОУ 30501395) на користь прокуратури Харківської області, код 02910108, банк отримувача : Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800" судовий збір в розмірі 1600,00 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексу. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 15.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_3